Справа № 2-3400
2009 рік
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
04 листопада 2009 року м. Білгород-Дністровський
Білгород- Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - одноособово судді Боярського О.О.,
при секретарі - Рачицькій І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород – Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про розірвання шлюбу,
Встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу вказуючи, що спільне життя з відповідачем не склалось, адже вони часто не розуміли один одного і на підставі цього сварилися, подружні відносини вони припинили і до примирення не дійшли, живуть окремо, подальше продовження спільного життя не можливе і збереження шлюбу суперечить інтересам кожного з них.
Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить шлюб розірвати.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки, причини неявки суду не повідомив.
Зі згоди позивачки, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вислухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб 18 травня 2002 року у відділі реєстрації актів громадського стану Білгород-Дністровського міського управління юстиції Одеської області, актовий запис № 113. Від шлюбу мають спільну неповнолітню дитину: сина – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, шлюб перший.
Причиною розпаду сім’ї стали різни погляди на сімейне життя та різни інтереси, шлюбні відносини припинені, примирення між ними не можливо, спільне господарство не ведуть.
Поновлювати шлюбні відносини подружжя не бажає. Подальше сумісне життя і збереження сім`ї неможливо.
Згідно до ст.111 Сімейного кодексу України, суд приймає заходи по примиренню подружжя, якщо це не протиречить моральним основам суспільства.
Враховуючи, що у сторін сім’я розпалася, суд вважає, що надавати строк для примирення недоцільно.
Суд приходить до висновку, що вимоги позивачки обґрунтовані і доказані, а позов підлягає задоволенню, тому, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
Керуючись ст.ст. 105 п. 3, 110-112 СК України, ст.ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд
Вирішив:
Розірвати шлюб між ОСОБА_2ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження (дошлюбне прізвище ОСОБА_1), який зареєстрований 18 травня 2002 року у відділі реєстрації актів громадського стану Білгород-Дністровського міського управління юстиції Одеської області, актовий запис № 113. Від шлюбу мають спільну неповнолітню дитину: сина – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 народження.
Стягнути на користь держави мито при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 – 9грн., звільнивши ОСОБА_1 від сплати державного мита.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: