Справа №2-1247/2009  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  24 листопада 2009 року Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:  

головуючого судді – Бобровської І.В.,  

при секретарі – Яценюк О.А.  

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м.Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  -  

  ВСТАНОВИВ:  

  ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 14.11.2000р. вона уклала шлюб з відповідачем, від якого народився син ОСОБА_3, 19.07.2003р.н. Спільне життя з відповідачем не склалось у зв’язку з несумісністю характерів, відсутністю взаємоповаги та взаєморозуміння один одного, різними поглядами на сімейно-шлюбні відносини та виховання дитини, внаслідок чого вони неодноразово припиняли сумісне проживання та прийшли до висновку про неможливість подальшого збереження шлюбу.  Позивачка  просить  шлюб розірвати, дитину залишити проживати з нею.  

Сторони в судове засідання не з’явились, надали суду заяви з проханням слухати справу у їх відсутність, позивачка позовні вимоги підтримує у повному обсязі, відповідач позов визнав повністю.  

Оскільки відповідач позов визнав, і визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.    

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.  

Судом встановлено, що 14 листопада 2000 року сторони уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим Відділом РАГС Роздільнянського РУЮ Одеської області, актовий запис №119 (а.с.5).  

Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, 19.07.2003р.н., що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом РАГС Роздільнянського РУЮ Одеської області, актовий запис №125 від 06.08.2003р. (а.с.6).  

Майнові суперечки між сторонами відсутні. Спору про місце проживання дитини немає.  

Спільне життя з відповідачем не склалось внаслідок несумісності характерів, відсутності взаємоповаги та взаєморозуміння між ними, різними поглядами на шлюбні відносини та виховання дитини. Сторони подружні стосунки припинили, на збереження сім’ї не погоджуються.  

В порядку ст. 112 СК України суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини.  

Враховуючи те, що сторони подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, між ними відсутні суперечки відносно проживання малолітньої дитини, суд приходить до висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує лише формально і підлягає розірванню.  

Керуючись ст.ст. 10,11,130,174,209,212,214-215 ЦПК України, ст. ст. 105, 110 , 112 СК України, суд  

  ВИРІШИВ:  

  Шлюб між ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище – Романенко) ОСОБА_5 та ОСОБА_2, зареєстрований 14 листопада 2000 року Відділом РАГС Роздільнянського РУЮ Одеської області, актовий запис №119 – розірвати.  

Дитину ОСОБА_4, 19.07.2003р.н., залишити проживати з матір’ю  ОСОБА_1.    

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито у розмірі 17 грн. стягнути з ОСОБА_1,  ОСОБА_2 звільнити від сплати державного мита.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

Суддя: