П О С Т А Н О В А Справа № 2-а-505/09
Ім’ям України
02 грудня 2009 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:
головуючого - судді Литвиненка І.Ю.
при секретарі - Севідовій Л.Ю.,
за участю представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації та управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги, як ветерану війни – учаснику бойових дій, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідачів - Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов’язання виплатити йому недоплачену щорічну разову грошову допомогу, як ветерану війни-учаснику бойових дій за 2008 рік у сумі 2095 гривень. Ухвалою суду від 27 травня 2009 року до участі у справі, як співвідповідача залучено управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради (а.с. 18).
В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що має статус ветерана війни – учасника бойових дій. Згідно із вимогами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», має право на отримання щорічної разової грошової допомоги у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком. Згідно з розміром мінімальної пенсії у 2008 році йому слід було б виплатити щорічну разову грошову допомогу у сумі 2095 гривень. Проте, у порушення вимог зазначеного Закону йому, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 183 від 12 березня 2008 року, виплатили у 2008 році 310 гривень. Недоплата становить 2095 гривень. Вважає, що має право на стягнення з відповідачів недоплаченої йому щорічної разової грошової допомоги, як ветерану війни-учаснику бойових дій на цю суму.
У судове засідання позивач не з’явився, звернувся до суду із заявою з проханням розглянути справу за його відсутності, свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с. 16, 21).
Представник Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації також до суду не з’явився, звернувся із письмовими запереченнями у яких прохав відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, справу розглянути за його відсутності (а.с. 11-13).
Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але його представник до суду не з’явився (а.с. 25). Раніше надав суду письмові заперечення у яких позов не визнав, прохав відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 14-15).
Представник відповідача - управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради позов не визнала у повному обсязі. Пояснила, що позивач не є пенсіонером, не перебуває на обліку та не отримує пенсію в УПФУ Октябрського району м. Полтави, а перебуває на обліку у Головному управлінні праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації. Виплату йому грошових коштів у сумі 310 гривень, як щорічну разову грошову допомогу, у 2008 році здійснено Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації. Враховуючи те, що до компетенції управління не входить встановлення розміру щорічної разової грошової допомоги та виплати її позивачеві, прохала відмовити у задоволенні юридичної особи, яку вона представляє.
Заслухавши пояснення представника відповідача та з’ясувавши обставини у справі та перевіривши їх письмовими доказами, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є ветераном війни – учасником бойових дій (а.с. 5). Згідно із відповіддю першого заступника начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, виплата позивачеві щорічної разової грошової допомоги у сумі 310 гривень у 2008 році здійснена на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 183 від 12 березня 2008 року (а.с. 7-8). Відповідно до довідки УПФУ Октябрського району м. Полтави від 30 вересня 2009 року, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України у Полтавській області, має статус учасника бойових дій (а.с. ). Згідно із вимогами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ветеранам війни – учасникам бойових дій повинна щорічно, до 05 травня, виплачуватися разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком (статтю 12 доповнено частиною 5 на підставі Закону України № 367-14 від 25 грудня 1998 року). Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 05 травня у розмірах, передбачених ст.ст. 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв’язку або через установи банків пенсіонерам – за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами – за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. При визначенні мінімального розміру пенсії за віком не було встановлено обмежень щодо можливості застосування мінімального розміру пенсії. Зміни до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не внесено. Таким чином, щорічну разову грошову допомогу ветеранам війни – учасникам бойових дій слід було сплачувати у повному обсязі. Мінімальний розмір пенсій за віком у 2008 році – з 01 січня 470 гривень, з 01 квітня 481 гривня, з 01 липня 482 гривні, з 01 жовтня 498 гривень. Таким чином позивач повинен був отримати у 2008 році – 2405 гривень. Отримав у 2008 році – 310 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року у справі «№ 20-рп/2004 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.ст. 44, 47, 78, 809 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» та конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 2, 3, 4 ст. 78 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік», визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), ст. 44 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік», якою встановлено, що у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 120 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року за № 6-рп/07 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.ст. 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п.п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, 98, 101, 103, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року за № 489-У, визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» у частині розміру щорічної разової грошової допомоги та положення п. 13 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» у частині зупинення на 2007 рік дії ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та виплати учасникам бойових дій разової грошової допомоги у сумі 280 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, п.п. 61-63, 66 розділу 2, п. 3 розділу 3 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» зазначено, що Закон України «Про державний бюджет України» є основним фінансовим документом і через своє спеціальне призначення не повинен регулювати відносини у інших сферах суспільного життя; Законом України «Про державний бюджет» не можна вносити зміни до інших Законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок призводить до скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина, а також тім, що Конституція України не надає Закону України «Про державний бюджет» юридичної сили вищої, ніж сила інших Законів.
Зазначені Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов’язковими для виконання на території України і остаточними. Таким чином, з моменту ухвалення Конституційним Судом України зазначених рішень, відповідач, при призначенні позивачеві та здійсненні виплати щорічної разової грошової допомоги, як ветерану війни – учаснику бойових дій, повинен був керуватися нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12 березня 2008 року. З матеріалів справи вбачається, що сума отриманих позивачем грошових коштів, як щорічна одноразова грошова допомога особі, що має статус ветерана війни-учасника бойових дій у 2008 році, є меншою, ніж встановлена у ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Таким чином відповідач - Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, діяв всупереч вимогам чинного законодавства України, а тому його дії з виплати позивачеві разової грошової допомоги, як ветерану війни – учаснику бойових дій у розмірі меншому, ніж це встановлено у ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», протирічать чинному законодавству України і у суду є підстави визнати їх протиправними.
Відповідно до вимог ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. З огляду на Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерел права, реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Згідно з п. 4.2, 4.6. Типового положення про центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 25 квітня 2006 року за № 147, Центр перевіряє правильність визначення органами праці та соціального захисту населення права на призначення соціальної допомоги, інших видів грошових виплат, забезпечує у тижневий термін оформлення виплатних документів та їх відправку на виплату відповідно до узгоджених графіків; проводить перерахунки розмірів грошової допомоги та вживає заходів попередження і погашення сум переплат і недоплат соціальної допомоги та інших грошових виплат.
Таким чином, суд вважає належними відповідачами по даній справі Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, де позивач перебуває на обліку (а.с. 28), та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації. Позивач звернувся до суду з позовом у березні 2009 року, у межах строку, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України.
Право позивача на отримання щорічної одноразової грошової допомоги, як ветерану війни-учаснику бойових дій, не може бути поставлено в залежність від бюджетних асигнувань. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачами порушено право позивача на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у 2008 році.
Позовні вимоги позивача щодо зобов’язання здійснення виплати у визначений ним грошовій сумі задоволенню не підлягають, так як суд не вправі перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено повноваження з нарахування виплат.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст. ст. 12, 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», рішень Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року та від 09 липня 2007 року, ст.ст. 3, 7-11, 71, 99, 100, 159, 160-163 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_2 до Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації та управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги, як ветерану війни – учаснику бойових дій, - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації щодо перерахунку ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги, яка виплачується у строк до 05 травня, у розмірі, встановленому ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2008 рік – протиправною.
Зобов’язати Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок та нарахувати ОСОБА_2 недоплачену йому щорічну разову грошову допомогу, як ветерану війни-учаснику бойових дій, за 2008 рік, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на момент проведення виплат, з урахуванням проведених виплат.
Зобов’язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації провести відповідні виплати.
У задоволенні позовних вимог у іншій частині та до управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради – відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів зо дня її проголошення, з подачею апеляційної скарги, яку може бути подано протягом 20 днів зо дня подачі заяви про апеляційне оскарження, через Октябрський районний суд м. Полтави.
Постанова набирає законної сили протягом 10 днів зо дня її проголошення, якщо не буде оскаржена у встановленому порядку.
Суддя І.Ю. Литвиненко