Справа № 22-Ц-1643/2006    Головуючий в суді І інстанції Толкачова Л.А.

Доповідач в суді II інстанції Дьоміна О.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Дьоміної О.О.,

суддів: Мережко М.В., Данілова О.М.

при секретарі: Колесник Н.І.

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 21 лютого 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим

І будинком та земельною ділянкою, -

заслухавши  доповідь  судді  апеляційного  суду,  перевіривши  доводи апеляційної скарги , дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2005 р. позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, «посилаючись на те, що вона з 1999 р. є власницею жилого будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями, а також користувачем земельної ділянки буля будинку.

У серпні 2005 р. відповідачка, яка мешкає в буд. 16 по зазначеній вулиці розпочала забудову гаража  відступив 1 м. від межі. За межею на відстані півтора метра розташований жилий будинок позивачки.

Відповідачка збудувала бетонну стіну висотою 2 м. і довжиною 13,8 м., яка повністю закриває вікна її 2-х житлових кімнат, створює затінення, сприяє підвищенню вологи стін будинку, порушує протипожежну безпеку, тому просила задоволити позов, забов»язати відповідачку знести гараж.

     Рішенням суду від 21 лютого 2006 р. позов задоволено.

Не погоджуючись з даним ріщенням відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення скасувати, постановити нове рішення, яким в задоволенні позову - відмовити.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка з 1999 р. є власницею жилого будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями, а також користувачем земельної ділянки буля будинку.

У серпні 2005 р. відповідачка, яка мешкає в буд. 16 по зазначеній вулиці розпочала забудову гаража, відступив 1 м. від межі. За межею на відстані півтора метра розташований жилий будинок позивачки. Відповідачка збудувала бетонну стіну висотою 2 м. і довжиною 13,8 м.

Суд, задовольняючи позов та вирішуючи питання про знесення гаражу не звернув уваги на вимоги ст. 376 ЦК України, п. 7 якої передбачає , що у разі істотного відхилення   від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу,яка здійснила (здійснює)будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення  такої перебудови  є неможливим або особа, яка здійснила   (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення,таке нерухоме майно  за рішенням суду підлягає  знесенню за рахунок особи,   яка  здійснила (здійснює)   будівництво.   Особа,яка  здійснила   (здійснює) самочинне  будівництво,зобов'язана  відшкодувати витрати,   пов'язані  з  приведенням земельної  ділянки до попереднього  стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

      Згідно вимог ст. 213. ЦПК України рішення суду повинно-бути законним і   обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Так,   як  судом порушені  вимоги  закону,рішення  підлягає скасуванню,   а в  задоволенні позову належить  -  відмовити,

'відповідно роз»яснень п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції».

Керуючись ст.ст. 309, 314, ЦПК України колегія суддів , -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити частково. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 21 лютого 2006 року- скасувати , в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою - відмовити.

Рішення суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.