Справа № 2-а-6616/09/1170  

Категорія статобліку 2.5  

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

10 вересня 2009 року, 9 год. 52 хв.                                                                                                               м. Кіровоград  

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді  Хилько Л.І.,  при секретарі Урсатьєві А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  АТ «Сведбанк» (публічне), від імені якого діє Кіровоградське відділення АТ «Сведбанк» (публічне), до Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції  

за участю:  

Представників:  

позивача – Бабій О.В.  

відповідача – Москаленко Ю.В.  

ВСТАНОВИВ:  

3 липня 2009 року позивач в особі АТ «Сведбанк» (публічне) від імені якого діє Кіровоградське відділення АТ «Сведбанк» (публічне) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції  про визнання неправомірними дії старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Найденко Наталії Володимирівни при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 17 червня 2009 року ВП № 13343746, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 17 червня 2009 року ВП № 13343746, зобов’язання старшого державного виконавця Ленінського відділу ДВС Кіровоградського міського управління юстиції відкрити виконавче провадження по виконанню виконавчого напису вчиненого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за номером 1501 від 3 червня 2009 року про звернення стягнення на квартиру № 136, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 03.02.2006 р. державою, в особі Верховної ради України на праві повного господарського відання державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на підставі розпорядження від 03.02.06 р. № 244. За рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаної квартири задовольнити вимоги позивача в розмірі 121703,30 грн.  

Позивач мотивує позовні вимоги ст. 89 Закону України «Про нотаріат» та п. 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29 липня 1999 р., а саме, наявністю у виконавчому написі наступних реквізитів, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»: дату (рік, місяць, число) вчинення, посаду, прізвище, ім’я, по-батькові нотаріуса, який вчиняє виконавчий напис; найменування та адресу стягувача; найменування та адресу боржника, дату й місце його народження, місце роботу ( для громадян), номери рахунків у кредитних установах (для юридичних осіб); зазначення строку, за який провадиться стягнення; зазначення сум, що підлягають стягненню, або предметів, які підлягають витребуванню, в тому числі, пені, процентів, якщо такі належать; зазначення розміру плати, сум державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; зазначення статті Закону «Про нотаріат» та пункту Переліку документів, на підставі яких видано виконавчий напис; номер, під яким виконавчий напис зареєстровано в реєстрі; підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, печатку. Також, зміст та форма виконавчого напису передбачена формою 76 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 31.12.2008 р. за № 2368/5. На підставі викладеного, позивач вважає, що у виконавчому написі містяться всі реквізити, які передбачені ст. 89 Закону України «Про нотаріат» та п. 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, формою 76 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 31.12.2008 р за                      № 2368/5.  

Відповідно до зазначеного, позивач вважає, що в процесі винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису державним виконавцем Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ порушено вимоги попередньо зазначеного закону та нормативно-правових актів та не вірно застосовано ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».  

В судовому засіданні представник позивача подав клопотання про часткову зміну предмету позовних вимог, а саме, змінити позовні вимоги заявлені в позовній заяві під номером четвертим та яким просив зобов’язати Ленінський відділ державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції прийняти на виконання виконавчий напис від 3 червня 2009 року, вчинений                ОСОБА_4, приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 1501 про звернення стягнення на квартиру № 136, що знаходиться за адресою:                                  АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (надалі-третій особі) на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 03.02.06 р. Державою, в особі Верховної Ради України на праві повного господарського відання державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на підставі розпорядження від 03.02.06 р. № 244, з метою задоволення законних вимог стягувача за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки  ( а.с.111, 112 ).  

Згідно додаткових пояснень позивача (а.с. 114, 115) нотаріусом при складанні виконавчого напису не було порушено жодну з норм чинного законодавства, що стосуються форми виконавчого напису, в тому числі не порушувалися і вимоги ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», так як дата вчинення виконавчого напису є датою видачи і датою набрання виконавчим написом чинності, з цього приводу у виконавчому написі вказано, що виконавчий напис має бути пред’явлений до виконання протягом року з дня його вчинення. Також, позивачем зазначено, що виконавчий напис вчинюється лише у безспірному порядку на підставі документів, що підтверджують заборгованість.  

  Представник відповідача позовні вимоги не визнав з тих підстав, що державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.99р. № 606-XIV, а тому правомірно прийняв рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження. На думку відповідача виконавчий напис є рішенням нотаріуса про видачу виконавчого документа, в даному випадку виконавчого напису, яке приймається нотаріусом на підставі документів відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» в зв’язку з чим державним виконавцем правомірно застосовані норми ст.ст.  19, 21, 23, 26 в процесі винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 17.06.2009 р. ( а.с. 101-103). Також, в запереченнях проти позовних вимог представником відповідача заявлено, що відповідно до позовної заяви позивачем заявлено про подання на примусове виконання виконавчого напису, вчиненого нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_4 проте такий виконавчий напис на примусове виконання не пред’являвся.  

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10.09.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 15.09.2009 р., про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.  

Дослідивши матеріали справи та вислухавши осіб які брали участь у справі суд встановив наступне.  

10 червня 2009 року Кіровоградське відділення ВАТ «Сведбанк» звернулося до Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції з заявою про прийняття на примусове виконання виконавчого напису від 03.06.09 р. зареєстрованого в реєстрі за                    № 1501 (а.с. 11) 17 червня 2009 року державним виконавцем на підставі ст.ст. 21, 23, 26 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку з невідповідністю виконавчого напису вимогам ст. 19 зазначеного Закону в частині відсутності  дати набрання чинності виконавчого документа винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № 13343746 (а.с. 10). 23 червня 2009 року постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження надійшла на адресу позивача за вх. № 700 (а.с. 9).  

  Статтею 17 КАС України встановлено категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, це, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження рішень, дій  чи  бездіяльності останнього (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.  

  Відповідно до ч. 2 ст. 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади АРК, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.  

.    Повноваження, компетенція та організаційні засади діяльності органів державної виконавчої служби визначені в Законі Україні «Про державну виконавчу службу». Відповідно до ст. 4 цього Закону д   ержавний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.  

  Частиною 1 статті 19 КАС України визначено, що адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.  

  П   редметом даного спору  є визнання неправомірними дій державного виконавця по винесенню постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису. Відповідно до зазначеного розгляд позовних вимог  належить до компетенції окружних адміністративних судів   .  

Висновок щодо підсудності даного спору узгоджується з викладеним в оглядовому листі ВАСУ від 09.01.2008 р. № 7/9/1/13-08 «Про практику застосування адміністративними   судами законодавства у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України)» в пункті 5 якого зазначено, що оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.  

Згідно п. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до відповідного суду в 10-денний строк з моменту її одержання.  

  Статтю 33 Закону України «Про іпотеку» визначені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі  виконавчого напису нотаріуса.  

Згідно ст. 7 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.  

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затверджений   постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. N 1172, із змінами та доповненнями.  

Відповідно до ч. 1 Переліку для одержання виконавчого напису подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність  заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.  

Згідно статті 14  Закону України «Про нотаріат» правила ведення нотаріального діловодства затверджуються Міністерством юстиції України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.  

Документи нотаріального діловодства є власністю держави і перебувають у володінні та користуванні приватного нотаріуса у зв'язку із здійсненням ним нотаріальної діяльності.  

Вчинення виконавчих написів є нотаріальними діями, що вчиняють нотаріуси, зазначеною компетенцією нотаріуси наділені відповідно до п. 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат».    

Наказом Міністерства юстиції України від 31 грудня 2008 року № 2368/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2008 року за № 1325/16016 затверджено Правила ведення нотаріального діловодства згідно п. 5.5 яких при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси застосовують посвідчувальні написи, видають свідоцтва і вчиняють виконавчі написи, акти про морські протести та протести векселів за формами, установленими цими Правилами (додаток 7). Форма виконавчого напису про звернення стягнення на майно за договором застави (іпотеки) представлена в зазначених Правилах за номером 76 додаток 7.  

Наказом Міністерства юстиції України від 28 грудня 2006 року № 110/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2006 року за № 1377/13251 внесено зміни до   Положення про порядок постачання, зберігання, обліку та звітності витрачання спеціальних бланків нотаріальних документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.06.99 N 36/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.99 за N 437/3730 (зі змінами), виклавши його в новій редакції. Відповідно до п. 1.2. Положення бланки є неодмінною складовою документарного забезпечення нотаріального процесу. Бланки використовуються нотаріусами виключно при вчиненні нотаріальних дій. Пунктом 1.3. зазначеного положення визначено, що спеціальні бланки нотаріальних документів є бланками суворої звітності. Відповідно до п. 1.4. бланки виготовляються відповідно до зразка й опису, затверджених Міністерством юстиції України.  

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначені умови вчинення виконавчих написів відповідно до яких нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.  

Відповідно до вимог статті 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.  

Згідно норм статті 90 Закону України «Про нотаріат»  стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".  

Виконавчий напис, за яким стягувачем або боржником є громадянин, може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох років, а з усіх інших вимог - протягом одного року з моменту вчинення виконавчого напису, якщо законом не встановлено інших строків. Дана норма встановлена               ст. 91 Закону України «Про нотаріат».  

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.  

Статтею 2 Закону України «Про державну виконавчу службу» визначено, що правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.  

Пунктом 4 ст. 3 эЗакону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий напис є виконавчим документом  і підлягає виконанню державною виконавчою службою.  

Відповідно до наведеного, суд приходить до висновку, що відмовляючи у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису державний виконавець порушує Конституцію України, Закон України «Про державну виконавчу службу», Закон України «Про виконавче провадження», інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.  

Заперечення відповідача проти позовних вимог та  твердження про правомірність відмови державного виконавця у відкритті виконавчого провадження так як виконавчий напис є рішенням нотаріуса про видачу виконавчого документа, в даному випадку виконавчого напису, яке приймається нотаріусом на підставі документів відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» є безпідставними у зв’язку з тим, що виконавчий напис вчинюється нотаріусом у безспірному порядку на підставі документів, що встановлюють заборгованість. В даному випадку одним із документів, що встановлює безспірну заборгованість є іпотечний договір від 26.06.2008 р. укладений між іпотекодержателем ВАТ «Сведбанк» іпотекодавцем ОСОБА_5 та майновим поручителем ОСОБА_6, посвідчений  приватним нотаріусом ОСОБА_4 та зареєстрованим в реєстрі   № 2077.   Також, суд вважає, що заперечення відповідача проти позовних вимог вмотивовані тим, що виконавчий напис, вчинений   нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_4 на примусове виконання Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції не пред’являвся  є не суттєвими.  

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що   іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до ст. 3 зазначеного Закону взаємні права і обов’язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі порушення боржником основного зобов’язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки.  

Статтею 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.  

Згідно статті 12 вказаного Закону правовими наслідками порушення обов’язків іпотекодавця, встановлених іпотечним договором,  іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.   Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься, зокрема, в іпотечному договорі. Відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Порядок позасудового врегулювання визначений в ст. 36 Закону України «Про іпотеку».  

    Відповідно до п. 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5 п   ри вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.  

  Згідно п.п. 12.2 іпотечного договору від 26.06.2008 р. одним із передбаченим договором способів звернення стягнення на предмет іпотеки є безспірний порядок на підставі виконавчого напису нотаріуса. Виконавчий напис – це розпорядження нотаріуса про стягнення з боржника певної суми грошей або майна, боргові зобов’язання по яких врегульовані іпотечним договором і наслідком невиконання яких є виникнення безспірної заборгованості. Безспірний порядок стягнення передбачає стягнення грошей або майна без рішення суду або іншого органу та застосовується за достатньо очевидних умов, що вимагають оплати. Враховуючи те, що виконавчий напис вчинюється нотаріусом виключно у разі виникнення безспірної заборгованості чинність документу настає з дати вчинення.  

Висновок щодо обов’язковості прийняття на примусове виконання виконавчого напису державним виконавцем  узгоджується з викладеним у листі Міністерства юстиції України від           25.03.2005 р. № 25-32/621 «Щодо застосування окремих норм эЗакону України «Про виконавче провадження», яким роз’яснено процедуру зупинення виконавчого провадження, зокрема, у випадку оспорювання боржником виконавчого напису нотаріуса у судовому порядку.  

  Вимога позивача   зобов’язати відділ державної виконавчої служби прийняти на виконання виконавчий напис з метою задоволення законних вимог стягувача за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки не підлягає задоволенню в частині визначення мети зобов’язання органу державної виконавчої служби так як компетенція, повноваження та мета діяльності державних виконавців щодо примусового виконання визначена спеціальними законами які регламентують порядок примусового виконання  і відповідно до ст. 8   Закону України «Про виконавче провадження» забороняється втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених цим Законом.  

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги АТ «Сведбанк» (публічне), від імені якого діє Кіровоградське відділення АТ «Сведбанк» (публічне), до Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції такими що підлягають частковому задоволенню.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,  

ПОСТАНОВИВ:  

  1.Позовні вимоги задовольнити частково.  

2.Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського  міського управління юстиції Найденко Наталії Володимирівни при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 17 червня 2009 року ВП                   № 13343746.  

3.Скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 17 червня 2009 року ВП № 13343746.  

4.Зобов’язати Ленінський відділ державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції прийняти на виконання виконавчий напис від 3 червня 2009 року, вчинений                ОСОБА_4, приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 1501 про звернення стягнення на квартиру № 136, що знаходиться за адресою:                                  АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (надалі-третій особі) на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 03.02.06 р. Державою, в особі Верховної Ради України на праві повного господарського відання державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на підставі розпорядження від 03.02.06 р. № 244.  

5.В задоволенні решти позовних вимог відмовити  

Присудити позивачеві з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 1,70 грн.  

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в  10-денний  строк з дня її  проголошення, а в разі складення постанови  у повному обсязі  відповідно до ст. 160 КАС України – з дня  складення в повному обсязі,  заяви про апеляційне  оскарження і  подання після цього протягом  20 днів апеляційної скарги.  

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

  Суддя Кіровоградського окружного  

адміністративного суду               Л.І. Хилько    

  Постанову складено та підписано в повному обсязі  15.09.2009 р.