Справа № 2а-5897/09/1170
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2009 року. Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Яковлєва О.В.,
при секретарі – Дигас В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоград – Рубіж» до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вимогою про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001562300 від 23.12.2008року, винесене Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді стосовно ТОВ «Кіровоград-Рубіж», на суму 30439,15гривень. Вказав, що на підставі направлення №1337 від 12.11.2008року, в період з 12.11.2008року по 09.12.2008року, працівниками інспекції проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ «Кіровоград-Рубіж» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства. За результатами перевірки 12.12.2008року складено акт №115/23-00/23689671, на підставі якого 23.12.2008року винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001562300. Так, перевіркою встановлено порушення ст.ст. 1, 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: здійснення розрахункових операцій в готівковій формі, продаж підприємством автомобіля ВАЗ-21043, згідно договору купівлі – продажу №696977 від 24.08.2007року, без застосування РРО. Вважає вищевказане рішення незаконним і таким, що підлягає скасуванню, так як ТОВ «Кіровоград-Рубіж» не є підприємством торгівлі чи громадського харчування, здійснює будівельно – ремонтні роботи, а тому при разовому продажі основних фондів має право в силу Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не застосовувати реєстратори розрахункових операцій.
Представник позивача у судовому засіданні вимоги позову підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що 12.12.2008року посадовими особами ДПІ у м. Кіровограді за результатами перевірки ТОВ «Кіровоград-Рубіж» складено акт №115/23-00/23689671. На підставі вищевказаного акту за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» прийнято рішення про застосування відносно ТОВ «Кіровоград-Рубіж» штрафних (фінансових) санкцій, у сумі 30439,15гривень. Так, при перевірці касових документів, за період з 01.01.2006року по 30.09.2008року, встановлено, що згідно прибуткового касового ордера №14 від 11.09.2007року, в касу підприємства оприбутковано від Качаєва Олексія Михайловича торгівельну виручку, у сумі 6087,83гривень за реалізовані товарно – матеріальні цінності не власного виробництва, а саме – автомобіль ВАЗ-21043, згідно договору купівлі-продажу №696977 від 24.08.2007року. Згідно вимог ст. 1 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та наданні послуг за готівковий розрахунок, суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій. Таким чином, враховуючи викладене позивачем не дотримано вимог вищевказаної норми Закону при продажі автомобіля, а тому вважає застосування відносно останнього штрафних санкцій правомірним.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно п.1 ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Частиною 1 ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Згідно ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Статтею 3 вищевказаного Закону визначено вичерпний перелік зобов’язань суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва-підприємцями.
Згідно ч.1 ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006року за №833 визначено загальні умови провадження торговельної діяльності.
Згідно вказаного Порядку торгівельна діяльність провадиться суб’єктами господарювання у сфері роздрібної та оптової торгівлі, а також ресторанного господарства та регулюється Господарським та Цивільним кодексами України та іншими діючими нормативно-правовими актами.
Згідно Листа ДПА України № 10413/6/23-2119 від 18.11.2004року, основні фонди (основні засоби) підприємства не є продуктом праці, а також продукцією власного виробництва, що виробляється та/або реалізується суб’єктами підприємницької діяльності через оптову та роздрібну торгівлю, тобто не є товаром, призначеним для торгівлі, дія Закону України від 01.06.2000року №1776 «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на операції продажу основних фондів (як придатних для подальшого використання, так і непридатних), що належать підприємству і використовуються для виробництва товарів, виконання робіт, послуг (незалежно від групи, на які вони розподіляються), не поширюється.
Судом встановлено, що на підставі направлення №1637 від 12.11.2008року, працівниками ДПІ у м.Кіровограді проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Кіровоград-Рубіж» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, за період з 01.01.2006року по 30.09.2008року. За результатами перевірки складено акт №115/23-00/23689671 «Про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Кіровоград - Рубіж» (код за ЄДРПОУ 23689671) з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01.01.2006року по 30.09.2008року, валютного та іншого законодавства, за період з 01.01.2006року по 30.09.2008року» (а.с.20-46). Як вбачається з вищевказаного акту перевірки, позивачем порушено ст.ст. 1,3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в частині застосування РРО які здійснюють операції з розрахунків у готівковій формі на суму 6087,83гривень. На підставі даного акту перевірки ДПІ у м.Кіровограді винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001562300 від 23.12.2008року, у сумі 30439,15гривень (а.с.7). Позивач не погоджуючись з вищевказаним рішенням оскаржив дане, що підтверджується скаргою №144 від 30.12.2008року (а.с.14-17). За результатами розгляду скарги відповідачем залишено без змін рішення №0001562300 від 23.12.2008року, згідно рішення №632/10/25-037 від 11.02.2009року (а.с.18-19). Також встановлено, що позивачем продаж автомобіля, який відноситься до основних фондів підприємства, здійснювався через Українську товарну біржу, за який отримані готівкові кошти, у сумі 6087,83гривень, які оприбутковані в касі підприємства, про що видано прибутковий касовий ордер №14 від 11.09.2007року(а.с.9). Згідно видаткового касового ордеру №39 від 11.09.2007року, кошти здано в ВАТ «Ерсте Банк» (а.с.10), що підтверджується квитанцію №1 від 11.09.2007року на суму 6087,83гривень (а.с.11).
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що в порушення вищезазначених норм, відповідачем при проведенні перевірки неправомірно застосовані норми Закону, так, як одноразова торгівля основними засобами, в даному випадку продаж транспортного засобу, а саме автомобіля ВАЗ-21043, не підпадає під дію Закону України від 01.06.2000року №1776 «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а порядок звітності та здійснення операції купівлі–продажу зазначеного автомобіля позивачем не порушено, що підтверджено наявністю прибуткового касового ордеру та видаткового касового ордеру (а.с 9,10).
Крім того, дана позиція підтверджується Листом ДПА України №10413/6/23-2119 від 18.11.2004року (а.с.13).
Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про безпідставність накладення на ТОВ «Кіровоград – Рубіж» штрафних (фінансових) санкцій, у сумі 30439,15гривень, а як наслідок скасування рішення яким дані санкції застосовано.
Керуючись ст.ст. 1,3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст.ст. 11, 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст. ст. 71, 158 -163 КАС України, суд , -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоград – Рубіж» до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій – задовольнити.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Кіровограді про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001562300 від 23.12.2008року на загальну суму 30439,15гривень, винесене відносно ТОВ «Кіровоград – Рубіж».
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Кіровоград - Рубіж» сплачений судовий збір, у сумі 3,40гривень.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови – з дня складання постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 11.11.2009року.
Суддя О.В. Яковлєв