Номер провадження № 22-ц/785/2765/13

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: Ісаєва Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого-судді: Ісаєвої Н.В.

суддів: Косогор Г.О., Комлевої О. С.

при секретарі Добряк Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23 січня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю,—

встановила:

До суду звернувся ОСОБА_2 з позовом,в подальшому уточненим, в якому зазначав, що ОСОБА_3 самочинно здійснює будівництво житлового будинку на земельній ділянці №49, по вул. Леніна, в смт. Олександрівка, м. Іллічівська, яке не відповідає державним будівельним нормам та порушує його права як власника сусіднього будинку №51, а також порушує межі землекористування. Просив зупинити самочинне будівництво, зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у здійснені прав власності шляхом перебудови або знесення спірної будівлі та відновити межу земельної ділянки. (а.с 3-6). 16.01.2013 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про залишення позовних вимог без розгляду (а.с. 20), яка задоволена ухвалою суду від 23.01.2013 року ( а.с.253-254) .

ОСОБА_4 подав до суду зустрічний позов, в якому зазначив, що ОСОБА_2, в порушення будівельних норм, реконструював дах свого будинку, розмістив господарські споруди на межі земельних ділянок, перешкоджає йому в установлені паркану, а також утримує двір та земельну ділянку в антисанітарних умовах, що порушує його права як власника сусіднього будинку та земельної ділянки. Просив зобов'язати ОСОБА_2 привести у відповідність з державними нормами будівлі, що зведені з їх порушенням, не перешкоджати у зведені паркану на межі земельних ділянок, припинити діяльність, що ведеться з порушенням санітарних норм.

23.01.2013 року ОСОБА_3 подав заяву про залишення без розгляду позовних вимог в частині того, щоб зобов'язати ОСОБА_2 здійснити перебудову та привести будівлі у відповідність з державними будівельними нормами, знести будівлі, що зведені з порушенням державних будівельних норм (а.с. 245), яка задоволена ухвалою суду від 23.01.2013 року ( а.с.253-254). Уточнивши вимоги, просить зобов'язати ОСОБА_2 І :

1) не перешкоджати йому в будівництві кам'яного паркану на межі земельних ділянок №49 та №51, вул. Леніна, сел. Олександрівка, м. Іллічівська у відповідності до державних будівельних норм;

2) перемістити сараї для домашніх тварин від житлових будинків на відстань: одинокі або подвійні - не менше 15 м, групові до 8 блоків - не менше 25 метрів, від 8 до ЗО блоків - не менше 50 м від найближчого будинку;

3) не спалювати побутові відходи та гній за адресою м. Іллічівськ, сел. Олександрівка, вул. Леніна, 51; 4) прибрати накопичення побутових відходів, в тому числі від життєдіяльності домашніх тварин на ділянці №51, по вул. Леніна, в сел. Олександрівка, майданчики для компосту розміщувати не ближче 15 метрів від вікон житлових будинків сусідньої садиби №49, по вул. Леніна, сел. Олександрівка, м. Іллічівська.

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав свої уточнені позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач позов визнав частково, заперечував факт спалення ним гною, та посилається на невизначеність відстані сараїв до будинку ОСОБА_3

Рішенням суду позов задоволено.

На рішення суду ОСОБА_2 приніс апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, а також, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.   Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно п.3 ст.10 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст.ст.103,106 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них; власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяти встановленню твердих меж. ОСОБА_2 оспорюються межі земельних ділянок, що підтверджується його зверненням до суду, а тому має місце перешкоджання ОСОБА_3 у встановлені паркану по межі земельної ділянки. В зв'язку з цим та у відповідності до ст. 386,391 ЦК, ст.ст.103,106 ЗК підлягав задоволенню позов ОСОБА_3 в частині усунення перешкод в будівництві паркану на межі земельних ділянок №49 та 51 по вул. Леніна, в с. Олександрівка у відповідності до державних будівельних норм.

Згідно ст. 103 ЗК, що встановлює зміст добросусідства, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затемнення, задимлення,неприємні запахи, шумове забруднення, тощо). Згідно ст. 104 ЗК власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припиненні діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

У висновку судової експертизи №651/2012 містяться фотографії стану прибудинкової земельної ділянки по вул. Леніна, 51, що належить ОСОБА_2, якими підтверджується антисанітарний стан території (а.с.186-192). Суду надані листи Центральної санітарно-епідеміологічної станції на водному транспорті від 01.03.2010 року,09.08.2010 року, 25.06.2011 року,14.11.2011 року,01.06.2012 року, 12.11.2012 року, припис від 01.06.2012 року, лист Олександрівської селищної адміністрації від 12.11.2012 року, які свідчать про те, що з березня 2010 року по листопад 2012 року співробітниками санітарно-епідеміологічної служби разом з представниками інших місцевих органів неодноразово здійснювались перевірки дотримання ОСОБА_2 вимог санітарного законодавства за скаргами громадян, в тому числі ОСОБА_3

Перевірками встановлено, що на території присадибної ділянки ОСОБА_2 розміщено біля 10 сараїв на межі земельних ділянок та на відстані 6-7 м. від будинку ОСОБА_3 при нормативній відстані не менше 25 м. В сараях утримується велика кількість домашніх тварин. В . порушення санітарних норм присадибна ділянка, сараї та господарські будівлі утримуються в антисанітарному стані, має місце значне накопичення навозу та побутового сміття від чого розповсюджується сморід. Для пічного опалення ОСОБА_2 використовує побутові відходи кожен день, що породжує їдкий дим і неприємний запах,що розповсюджується по прилеглій території. На межі земельної ділянки ОСОБА_2 виявлені сліди життєдіяльності щурів, що може призвести до виникнення небезпечної епідеміологічної обстановки населення. Вказані дії та бездіяльність ОСОБА_2 не припинились.

У відповідності до п.3.35 Наказу Держкоммістобудування від 17.04.1992 року №44 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. ДБН 360-92” сараї для домашніх тварин треба розміщувати на відстані від житлових будинків відповідно до протипожежних і санітарних норм: одинокі або подвійні - не менше 15 м; групові до 8 блоків - не менше 25 м. , від 8 до ЗО блоків - тне менше 50 м від найближчого будинку. Згідно п. 3.26 вказаного ДБН 360-92 відповідно до санітарних норм майданчики для компосту, дворові вбиральні та очисні споруди каналізації повинні знаходитись у глибині двору не ближче 15 м від вікон житлових .будинків, в тому числі і сусідніх садиб. Згідно п.4.8 “Санітарних правил утримання територій населених місць” затверджених Головним державним санітарним лікарем СРСР від 05.08.1988 року №4690-88, та п.2.5 “Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць”, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.03.2011 року №145 забороняється спалювати побутові відходи на об'єктах благоустрою.

Діяльність (бездіяльність) ОСОБА_2 на належній йому земельній ділянці ведеться в порушення вказаних нормативних актів.

Тому на підставі ст.ст.386,391 ЦК, ст.104 ЗК підлягали задоволенню позовні вимоги ОСОБА_3 В/П. в частині зобов'язання ОСОБА_2 припинити діяльність (бездіяльність) на земельній ділянці №51, по вул. Леніна, с. Олександрівка м. Іллічівська, що ведеться з порушенням санітарних норм.

Доводи апеляційної скаргит не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до апеляційного суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують та задоволенню не підлягають, підстави для ухвалення нового рішення відсутні.

Судова колегія, розглянувши справу, прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак її може бути оскаржено до суду касаційної інстанції, на протязі двадцяти днів.

ОСОБА_5Ісаєва

Судді: Г.О. Косогор

ОСОБА_6