ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

23 травня 2007 р.

№ 4/1577-6/265

                Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Невдашенко Л.П.

суддів:                                               Михайлюка М.В.

                                                Дунаєвської Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Дочірньої компанії “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”  в особі Бібрського лінійного виробничого Управління магістральних газопроводів філії УМГ “Львівтрансгаз”, м. Бібрка

на постанову

від 25.01.2007 Львівського апеляційного господарського суду

у справі господарського суду

№ 4/1577-6/265 Львівської області

за  позовом

Дочірньої компанії “Укртрансгаз” НАК “”Нафтогаз України” в особі Бібрського лінійного виробничого Управління магістральних газопроводів філії УМГ “Лівівтрансгаз”, м. Бібрка

до 3-я особа

Львівської державної музичної академії ім. М.Лисенка, м. Львів Відкрите акціонерне товариство “Львівгаз”, м. Львів

про	стягнення 161,42 грн.

за участю представників сторін:

від позивача –                   не з'явилися

від відповідача –             Мельникович А.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.11.2006 р. задоволено позов Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України"  в особі Бібрського лінійного виробничого Управління магістральних газопроводів філії УМГ "Львівтрансгаз" до Львівської державної музичної академії, 3-я особа –Відкрите акціонерне товариство "Львівгаз" про стягнення 161,42 грн. в т.ч. 150,55 грн. основного боргу та 10,87 грн. штрафних санкцій. Стягнуто з відповідача на користь позивача 150,55 грн. основного боргу, 10,87 грн. штрафних санкцій, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до п. 2.7 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України від 01.11.1994 р. № 355 та п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок забезпечення галузей   національної економіки та населення природним газом" від 27.12.2001 р. № 1729, оплата послуг по транспортуванню природного газу здійснюється на підставі актів приймання-передачі, до 10 числа місяця наступного за звітним.

Транспортування природного газу відповідачу в кількості 7294 м.куб. по ціні 20,64 грн., зазначає суд, підтверджується реєстрами ВАТ "Лівівгаз", договір позивач не зміг укласти на один місяць, а тому відповідач несе відповідальність на підставі закону.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2007 р. скасовано рішення господарського суду Львівської області від 06.11.2006 р., в позові відмовлено. Стягнуто з позивача на користь відповідача 51,00 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи постанову апеляційний суд посилається  на те, що відповідач не укладав з позивачем договір на транспортування природного газу, актів приймання-передачі не підписував, а згідно п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 р., транспортування природного газу здійснюється на договірній основі із споживачем.

Оскаржуючи постанову апеляційного суду скаржник просить її скасувати, а рішення господарського суду Львівської області від 06.11.2006 р. залишити без змін посилаючись на те, що при винесенні постанови апеляційним судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

 Судом апеляційної інстанції встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством "Львівгаз" (Облгаз) та Львівською державною музичною академією ім. Лисенка (Споживач) 11.07.2005 р. укладено договір № 3.109 на постачання та транспортування природного газу для потреб бюджетних установ та організацій відповідно до умов якого Облгаз постачає Споживачу в листопаді 2005 р. газ в об'ємі 7,2 тис. куб. м.

На підставі зазначеного договору між сторонами складено акт прийому-передачі природного газу № 3.109/1 від 07.11.2005 р. відповідно до якого Постачальник передав, а Споживач прийняв в листопаді 2005 р. природний газ у обсязі 7294 куб.м.

Відповідно до ст. 511 Цивільного кодексу України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.  

З викладеної норми вбачається, що сторони зобов'язання не можуть покладати на інших осіб будь-які обов'язки, але норми цивільного законодавства дозволяють за домовленістю сторін встановлювати права щодо боржника та (або) кредитора для третьої особи.

В договорі № 3.109 на постачання та транспортування природного газу для потреб бюджетних установ та організацій  не передбачено  домовленості сторін щодо покладення зобов'язань за договором на третю особу, в даній справі на позивача.

Пунктом 12 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом" від 27.12.2001 р. № 1729 передбачено забезпечення транспортування природного газу споживачам відповідно до договорів, укладеним з підприємствами НАК "Нафтогаз України" і не покладено обов'язок на споживача проводити плату газотранспортним підприємствам без укладеного договору.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між позивачем –ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" від імені якого діє Бібрське лінійне виробниче Управління магістральних газопроводів та відповідачем –Львівською державною музичною академією ім. М. Лисенка  договір на транспортування природного газу не укладався, а такий договір було укладено із ВАТ "Львівгаз".

Посилання скаржника на те, що відповідач несе відповідальність на підставі п. 2.7 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України та п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом" до уваги не приймається та  спростовується викладеним.

Суд апеляційної інстанції, при винесенні оскаржуваного рішення повно і всебічно з’ясував фактичні обставини справи, дослідив та надав оцінку як доводам позивача так і запереченням відповідача.

В решті касаційна скарга стосується спростування обставин справи, встановлених судом  апеляційної інстанції, а також заперечень щодо оцінки судом наявних у справі доказів, тому судом касаційної інстанції до уваги не приймаються з огляду на вимоги ч.2 ст. 1115 та ч.1,2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану Львівським апеляційним господарським судом обставинам справи такою, що ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2007 у справі № 4/1577-6/265 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий, суддя                                                                       Л.Невдашенко

Судді:                                                                                             М.Михайлюк

                                                                                           Н.Дунаєвська