Справа № 2-669/2009 року
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
2 грудня 2009 року Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Соколовської Т.О.
при секретарі Оганесян Н.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
в с т а н о в и в:
18.11.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому зазначила, що перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 18.11.2005 року. Від даного шлюбу вони мають одну неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_1 просить шлюб розірвати, посилаючись на те, що вони з відповідачем різні по характеру люди, мають різні погляди на сімейне життя, через що між ними постійно виникають непорозуміння та сварки. Однією сім’єю вони не проживають вже більше року. Вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе.
В попередньому судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, посилаючись на ті ж самі обставини, наполягає на розлученні, миритися з відповідачем не бажає, не заперечує, щоб рішення по справі було ухвалене в попередньому судовому засіданні.
В попередньому судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов визнав, миритися з позивачкою не бажає, наполягає на розірванні шлюбу, не заперечує, щоб рішення було ухвалене в попередньому судовому засіданні.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності до того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 18.11.2005 року. Від даного шлюбу вони мають одну неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 29.07.1993 року (а.с.6,7). Сторони наполягають на розлученні, миритись не бажають. Причиною розладу в сім’ї стали різні характери та погляди на сімейне життя, через що між подружжям виникали непорозуміння та сварки. Подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам сторін та їх неповнолітньої дитини.
Даному факту відповідають сімейні правовідносини, які регулюються ст.ст.105,110,112 СК України, відповідно до яких шлюб розривається судом за позовом одного із подружжя, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них чи інтересам неповнолітньої дитини.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам сторін та їх неповнолітньої дитини, то суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.6,10,60,130,174,212-215 ЦПК України , на підставі ст.ст. 105,110,112 СК України, суд
в и р і ш и в:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований відділом РАЦС Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області 18.11.2005 року, актовий запис за № 88.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_4 державне мито на користь держави в сумі по 17грн.; ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
СУДДЯ :