Справа № 1-93/2007 р.

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2007 року                                             Сквирський районний суд Київської області

в складі: головуючого судді- Клочко В.М.

при секретарі-Анодіній Н.П.

з участю прокурора-Савченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сквира Київської області кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сквира Київської області, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, з базовою загальною середньою освітою, розлученого, працюючого у приватних осіб по разових угодах, раніше судимого 18.02.2003 року Сквирським районним судом Київської області за ст.. 309 ч.2 КК України до трьох років 1 місяця позбавлення волі. у вчиненні злочину, що передбачає відповідальність за ст. 164 ч.І КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно рішення Сквирського районного суду Київської області від 23.11.2001 року ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі V* частини всіх видів заробітку, але не менше 1/2 частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян і до її повноліття починаючи з 14.11.2001 року.

ОСОБА_1 будучи обізнаним про рішення суду, з метою ухилення від сплати аліментів, умисно, офіційно не працевлаштувався, на облік у центр зайнятості не став. Аліменти на протязі тривалого часу з 01.05.2003 року по 01.03.2007 року не сплачував, іншої матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 не надавав. На неодноразові попередження Державної виконавчої служби про сплату аліментів не реагував. В результаті чого станом на 01.03.2007 року допустив заборгованість по виплаті аліментів на користь ОСОБА_2 в сумі 4 763 грн. 60 коп.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочину визнав повністю, ствердив суду обставини вчинення злочину викладені вище, вказуючи при цьому, що щиро розкаюється, та просив сурово не карати.

За згодою учасників судового розгляду, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються в порядку ст. 299 КПК України.

Дії підсудного суд кваліфікує за ст. 164 ч.І КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання, рецидив злочинів.

Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.

За місцем проживання підсудний ОСОБА_1 характеризується позитивно.

Беручи до уваги те, що особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи вище вказані обставини, з урахуванням особи винного, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства. Тому суд вважає за можливе застосувати до підсудного ст. 75 КК України і призначити йому покарання за скоєне у  вигляді позбавлення  волі,  від  відбування  цього  покарання останнього звільнити з випробовуванням.

Керуючись ст. 323,324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати винними ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.164 ч.І КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ст. 164 ч.І КК України один рік обмеження волі.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Сквирський районний суд Київської області.

Суддя: