Справа №_10-86                                            Головуючий в 1 інстанції Калімбет Л.І.

Категорія ч.2 ст.364, ч.2 ст. 382

Ст.388 КК України                                        Доповідач Ришкова Н.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня     2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого судді  Годуна В.О. суддів Ришкової Н.М., Саженова В.В., з участю прокурора  Шабуняєв К.С., адвоката ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляцію адвоката ОСОБА_1на постанову місцевого Генічеського районного суду м. Херсона від 06 липня 2006 року, якою щодо

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1року народження , уродженця м. Сімферополя АР Крим , жонатого, освіта вища , що мешкає в м. Херсоні АДРЕСА_1, раніше не судимого, обвинуваченого в скоєні злочинів , передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 382 та ст. 388 КК України,

обрано запобіжний захід - взяття під варту.

У апеляції адвоката ОСОБА_1порушено питання про скасування постанови , так як судом першої інстанції не враховані в повній мірі дані про особу ОСОБА_2., які на його думку не дають підстав вважати, що він може ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини по справі, а дані про ухилення від явки на виклики слідчого не відповідають дійсності.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи адвоката на підтримку апеляції, думку прокурора про залишення постанови суду без зміни, перевіривши матеріали справи і доводи апеляції, судова палата приходить до слідуючого.

Органами досудового слідства ОСОБА_2. обвинувачується в тому що, будучи директором ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2», та являючись посадовою особою підприємства, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем , достовірно знаючи про те, що склад з отрутохімікатами, який знаходиться на території автогаражів ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3» за адресою: АДРЕСА_2Херсонської області , описаний і арештований державним виконавцем Суворовського РУЮ м. Херсона та придбав статус описаного і арештованого майна, яке передане на зберігання приватній охоронній фірмі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » м. Мелітополь згідно договору №НОМЕР_1 від 26.01.04 року, організував вивіз з території складу отрутохімікатів, якими розпорядився на власний розсуд.

В результаті названих дій  підприємству завданий матеріальний     збиток на суму 312 961.55 грн, що спричинило тяжкі наслідки.

Зазначені дії ОСОБА_2. досудовим слідством кваліфіковано за ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 382 та ст. 388 КК України.

Задовольняючи подання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо ОСОБА_2. , суд послався на те, що перебуваючи на волі, обвинувачений може продовжити злочинну діяльність, ухилитися від суду та слідства , перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі, зважаючи на те , що на виклики прокуратури не з'являвся , з приводу чого був оголошений 26.06.2006 року в розшук.

У відповідності зі ст. 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім обставин, зазначених у ст. 148 КПК, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Як вбачається з матеріалів справи, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2., всупереч вимогам кримінально-процесуального закону і керівним роз'ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25 квітня 2003 року " Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" взагалі не врахував даних про його особу.

Між тим ОСОБА_2. характеризується позитивно за місцем проживання, має постійне місце проживання, роботу ,одружений , на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей , раніше не судимий, страждає хворобою серця, відповідно наданим документам знаходиться з цього приводу під спостереженням лікарів, проходив курс лікування в інституті кардіології АМН України . В ході досудового слідства ОСОБА_2. з'являвся на виклики прокуратури , давав показання по суті справи.

Як вбачається з матеріалів справи повідомлення слідчим прокуратури ОСОБА_2. були направлені 16.06.2006 року повісткою та 23.06.2006 року -телеграмою , яка не вручена адресату та повернута в прокуратуру Генічеського району . ОСОБА_2. заперечує отримання ним вказаних повідомлень. Дані про інші повідомлення про виклики до прокуратури Генічеського району для виконання процесуальних дій по кримінальній справі відсутні.

В ході досудового слідства в відношенні ОСОБА_2 запобіжний захід в виді підписки про невиїзд не обирався.

За таких обставин колегія суддів приходить до думки, що виконання ОСОБА_2 процесуальних обов'язків може бути забезпечено більш м'яким запобіжним заходом., тому апеляція адвоката підлягає задоволенню частково , а постанова суду - зміні.

Виходячи з наведеного і керуючись ст. ст. 366, 382 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Аапеляцію адвоката ОСОБА_1задовольнити частково.

Постанову місцевого Генічеського районного суду від 06 липня 2006 року щодо ОСОБА_2 змінити.

Обрати в відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження , уродженця м. Сімферополя АР Крим , що мешкає в м. Херсоні АДРЕСА_1, запобіжний захід - підписку про невиїзд , та відібрати від нього письмове зобов'язання не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, роз'яснити , якщо він порушить дану ним підписку про невиїзд , то вказаний запобіжний захід може бути змінено на більш суворий .

Взяття під варту щодо ОСОБА_2   скасувати і з під варти негайно звільнити.

В решті постанову залишити без зміни.