ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 серпня 2009 року Справа № 2-а-1125/09/0970
м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Могили А.Б.,
з участю секретаря Надраги Л.Я.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Калуської районної державної адміністрації, управління Держкомзему в Калуському районі про зобов’язання усунути недоліки в розпорядженні Калуської районної державної адміністрації в особі Держкомзему у Калуському районі від10.04.2008 року № 225 шляхом зазначення розміру земельної ділянки – 0,56 га, а також пункт вищезазначеного розпорядження викласти в такій редакції: «дати дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земельної ділянки, що під господарськими будівлями АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 і двором площею 0,56 га в межі АДРЕСА_1»,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Калуської районної державної адміністрації, управління Держкомзему в Калуському районі про зобов’язання усунути недоліки в розпорядженні Калуської районної державної адміністрації в особі Держкомзему у Калуському районі від10.04.2008 року № 225 шляхом зазначення розміру земельної ділянки – 0,56 га, а також пункт вищезазначеного розпорядження викласти в такій редакції: «дати дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земельної ділянки, що під господарськими будівлями АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 і двором площею 0,56 га в межі АДРЕСА_1».
Позовні вимоги мотивовано тим, що розпорядження Калуської районної державної адміністрації від 10.04.2008 року за № 225 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування майстерні та піднавісу за межами населеного пункту Пійло Пійлівської сільської ради по вулиці АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, за рахунок земель запасу сільської ради прийнято без дотримання норм чинного законодавства, оскільки у вищезазначеному розпорядженні не вказано площу земельної ділянки, яка складає 0,56 га.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві. Крім того суду пояснив, що земельна ділянка, на яку він претендує знаходиться за межами населеного с. Пійло, тому право розпорядження нею належить відповідному органу виконавчої влади, яким є Калуська районна державна адміністрація. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача – Калуської районної державної адміністрації проти заявлених позовних вимог заперечила з наступних підстав. Відповідно до статті 1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом. Заповідачем ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку в розмірі 0,56 га, свого часу, оформлено не було. Посилалася на статті 118 та 151 Земельного кодексу України. Просила в задоволенні позову відмовити.
Суд, розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.03.2006 року, наявного в матеріалах справи (а.с. 19), позивачем успадковано під навіс та майстерню, що знаходяться в АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2.
У відповідності до статті 118 Земельного кодексу України громадянин зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
20.03.2008 року позивач звернувся до Калуської районної державної адміністрації про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, щодо приватизації земельної ділянки в розмірі 0,56 га ,право на яку він успадкував разом із будівлями розташованими на даній земельній ділянці.
Розпорядженням Калуської районної державної адміністрації від 10.04.2008 року за № 225 надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування майстерні та піднавісу за межами населеного пункту Пійло Пійлівської сільської ради по вулиці АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, за рахунок земель сільської ради (господарський двір).
У відповідності до статті 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; будівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.
У відповідності до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні органи місцевого самоврядування, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади.
Як вбачається з розпорядження Калуської районної державної адміністрації від 10.04.2008 року № 225 земельна ділянка, на яку претендує позивач знаходиться за межами населеного пункту Пійло Пійлівської сільської ради.
Крім того постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 вересня 2007року встановлено, що оспорювана земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту і розпорядження нею відноситься до компетенції Калуської районної державної адміністрації.
Згідно статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, суд приходить до висновку, що розпорядження Калуської райдержадміністрації видано в межах комптенції встановленої статею 122 Земельного кодексу України.
Право позивача на отримання земельної ділянки у розмірі 0,56 га для ведення особистого селянського господарства встановлюється наступними обставинами.
На підставі листа управління Державного комітету земельних ресурсів у Калуському районі від 14 квітня 2009 року за № 06-04-14/015 земельна частка (пай) ОСОБА_2 у фізичних гектарах становить 0,56 га.
Відповідно до пункту «а» частини 3 статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.
Відповідно до довідки виданої виконавчим комітетом Пійлівської сільської ради Калуського району від 09.07.2009 року ОСОБА_2 згідно рішення 5 сесії 2 демократичного скликання від 18.12.1993 року набула права власності в межах норм приватизації в кількості 0,49 га, згідно рішення сесії від 03.10.1997 року – 0,10 га.
В судовому засіданні встановлено, що для обслуговування будівель (піднавісу та майстерні) по вулиці АДРЕСА_2,АДРЕСА_3 с. Пійло, Калуського району використовувалась земельна ділянка розміром 0,5 га.
Також право позивача на отримання земельної ділянки саме в розмірі 0,56 га підтверджується рішенням Пійлівської сільської ради Калуського району від 18 квітня 2008 року, яким вирішено дати дозвіл розробнику документації із землеустрою на проведення земельно-кадастрової інвентаризації земельної ділянки розміром 0,56 га, що під господарським двором з будівлею (майстерня) по вулиці Кохана № АДРЕСА_2 с. Пійло території Пійлівської сільської ради та виготовити проект землеустрою щодо впорядкування існуючого землекористування для здійснення виробничо-господарської діяльності пов’язаної з виробництвом сільськогосподарської продукції.
Таким чином суд приходить до висновку, що в розпорядженні Калуської районної державної адміністрації від 10.04.2008 року за № 225 слід вказати площу земельної ділянки для обслуговування господарських будівель за межами населеного пункту села Пійло Пійлівської сільської ради по вулиці АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 за рахунок земель запасу сільської ради в розмірі 0,56 га.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 677 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» проект земельної ділянки не розробляється у разі коли: земельна ділянка межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення; земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення; земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів).
Як вбачається з заяви від 20.03.2008 року позивач хоче отримати земельну ділянку, право на яку він успадкував, в розмірі 0,56 га без зміни цільового призначення для використання її в сільськогосподарських цілях з метою ведення особистого селянського господарства.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд,-
п о с т а н о в и в:
адміністративний позов задовольнити.
Зобов’язати Калуську райдержадміністрацію внести зміни до розпорядження № 225 від 10.04.2008 року, яким надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розміром 0,56 га для обслуговування господарських будівель за межами населеного пункту села Пійло Пійлівської сільської ради по вулиці АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 за рахунок земель запасу сільської ради.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про
апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Могила А.Б.
Постанова в повному обсязі складена 07.08.2009 року.