Справа № 11 -а-612 2006 р. Головуючий в 1 інстанції Васильєва В.Я.
Категорія ч. 1 ст.121 КК України Доповідач Делієв О.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 2006 року липня місяця 11 дня Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Годуна В.А. Судців Делієва О.М., Жили І.Е. З участю прокурора Литвиненка О.О. Засудженого ОСОБА_1
Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні кримінальну справу за апеляцією на вирок Білозерського районного суду Херсонської області від 16 березня 2006 року.
ВСТАНОВИЛА
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, не судимого, -
Засуджено за ч.2 ст. 121 КК України до позбавлення волі строком на сім років з поміщенням до кримінально виконавчої системи. Запобіжний захід - утримання під вартою.
Згідно вироку, ОСОБА_1 засуджено за те, що він22.01.2005 року близько 21 години в будинку ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 Білозерського району, на грунті неприязних відносин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в ході сварки, умисно наніс ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження, від яких 23.01.2005 року настала смерть ОСОБА_2.
В апеляції засуджений стверджує, що злочину не вчиняв, відтворення обстановки та обставин події проведено за іншою адресою. Потерпілі не обвинувачували його у вчиненні злочину. Просить справу закрити у зв'язку з примиренням сторін.
Заслухавши доповідача, засудженого, який у своєму виступі у тому числі і в останньому слові просив задовольнити його апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, при обставинах, наведених у вироку, підтверджується зібраними доказами, які всебічно досліджені судом.
Так, сам засуджений як на досудовому слідстві так і в суді не заперечував той факт, що між ним та ОСОБА_2 22.01.2006 року увечері виникла сварка, під час якої він наніс йому декілька ударі в голову, від чого у нього залишилися рани на руках. З показань свідка ОСОБА_3 витікає, що в суботу 22.01.2005 р. підсудний з ОСОБА_2 в магазині АДРЕСА_1 купили спиртні напої, а в неділю вранці підсудний прийшов до магазину один, був з перепою, на обличчі мав садно, розповів, що ОСОБА_2 вкрав у нього 40 грн., що вони билися і він ОСОБА_2 провчив. До магазину прийшов від дому ОСОБА_2, туди ж і пішов. ОСОБА_2 до магазину 23.01.2005 р. не приходив. З показань свідка ОСОБА_4 витікає, що ввечері 22.01.2005 р. чула з
будинку ОСОБА_2 шум бійки, впізнала голос ОСОБА_2. Вранці 23.01.2005 р. до неї прийшов ОСОБА_1, пропонував піти подивитися на ОСОБА_2, але вона не пішла. Винність ОСОБА_1 підтверджується іншими доказами: даними судово-медичної експертизи про те, що у ОСОБА_2а виявлені тяжк4і тілесні ушкодження, від яких настала смерть потерпілого (а.с. 25). Той факт, що відтворення обстановки та обставин події проведено за іншою адресою не впливає на фактичні обставини справи. Суд не може закрити справу у зв'язку з примиренням тому, що примирення воно може бути застосоване тільки по справах приватного обвинувачення. Дослідженим у судовому засіданні доказам суд дал належну оцінку, правильно кваліфікував дії ОСОБА_1.
При призначені покарання суд дотримався вимок ст. 65 КК України.
Будь яких порушень закону, які б тягнули безумовне скасування вироку, судом не допущено.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА
вирок Білозерського районного суду Херсонської області від 16 березня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію -без задоволення,