Справа № 2-164/2009  

  Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

28 жовтня  2009 року                                             Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі:  

      головуючого           –      судді    Тесленко Т.В.  

      з участю секретаря                      Климченко А.О.  

      позивача                                       ОСОБА_1  

      представника позивача               ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Ястреб» про зміну формулювання причин звільнення, стягнення заробітної плати за червень-жовтень  2008 року, компенсації за дні невикористаних відпусток за 2007-2008 роки та стягнення  середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні,    

В С Т А Н О В И В:  

  04 лютого 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного підприємства ( далі по тексту ПП) «Ястреб» про визнання недійсним та скасування наказу про звільнення його з роботи за прогули, зобов’язання  ПП «Ястреб»  видати наказ про звільнення його з роботи за власним бажанням та внести до трудової книжки відповідні записи, стягнути з ПП «Ястреб» на його користь належні  від підприємства суми, які становлять 6000 грн., в тому числі 1000 грн. -  заробітна плата за червень 2008 року, 1000 грн. – заробітна плата за серпень 2008 року, 1000 грн. – заробітна плата за вересень 2008 року, 1000 грн. – заробітна плата за жовтень 2008 року та 2000 грн. компенсація за невикористані відпустки за 2007-2008 роки, а також стягнути з ПП  «Ястреб» середній заробіток в сумі               11 310 грн. 72 коп. за затримку розрахунку при звільненні за період з 01 листопада 2008 року по 12 жовтня 2009 року.  

Позивач в позовній заяві зазначав, що працював  у ПП «Ястреб» та в березні 2008 року був направлений  за місцем свого проживання з метою  підбору працівників для підприємства.  

  02 квітня 2008 року він винайняв приміщення в центрі м. Кобеляки для вищевказаних цілей, про що повідомив керівництво ПП «Ястреб» та розпочав виконання дорученої йому роботи. Суть його роботи зводилася до підбору бажаючих працювати охоронниками в ПП «Ястреб» та направлення їх до місця знаходження регіонального відділення в м. Полтава, вул. Красіна          буд. 120 для подальшого працевлаштування. Свою роботу він виконував добросовісно – бажаючих працювати направляв на місце працевлаштування по мірі їх звернення, про що  фіксував письмово в журналі.  

  17 жовтня  2008 року він подав заяву про звільнення з роботи за власним бажанням з 01 листопада 2008 року.  

  15 грудня 2008 року поштою до ПП «Ястреб» ним було направлено заяву про  направлення йому  трудової книжки на зазначену ним адресу. Не дочекавшись відповіді, він 19 січня 2009 року вищезазначене прохання повторив і, крім цього попрохав перерахувати на його розрахунковий рахунок належні йому від підприємства суми.  

  22 січня 2009 року він отримав від підприємства лист, із якого зрозумів, що підприємство пересилати на його адресу трудову книжку не бажає, але 28 січня 2009 року поштою він отримав трудову книжку.  В трудовій книжці він виявив, що його звільнено з роботи з 01 вересня 2008 року за прогули.  

  Дане звільнення вважає незаконним, оскільки роботу не прогулював і виконував її до 01 листопада 2008 року включно.  

  Позивач просив суд визнати недійсним та скасувати наказ про звільнення його з роботи за прогули, зобов’язати адміністрацію ПП «Ястреб» змінити формулювання причин звільнення та стягнути на його користь не виплачену йому заробітну плату за червень , серпень, вересень, жовтень  2008 року, компенсацію за невикористані  відпустки за 2007-2008 роки та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні з 01 листопада 2008 року по 12 жовтня 2009 року в сумі 11310 гривень 72 копійки.  

  В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, пояснивши, що безпосередньо перед судовим засіданням ним був одержаний поштовий переказ на суму 1754 гривні, але йому не зрозуміло, що це за гроші і за який період вони нараховані. В 2007-2008 роках у відпустці він не був, заяви про надання йому відпустки не  писав.  

  Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав вимоги позивача.  

  Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового засідання, в судове засідання не з’явився,  та надав  письмові заперечення, у яких позов не визнав, зазначивши , що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають розгляду у зв’язку з пропуском строків звернення до суду, так позивача було повідомлено про його звільнення листом за № 41 від 01 жовтня 2008 року. 17 жовтня 2008 року ОСОБА_1 звернувся в офіс Полтавського відділення, де йому було надано для ознайомлення наказ про звільнення, однак ОСОБА_1 відмовився від його підписання, мотивуючи таку поведінку наявністю лікарняних листків за всі дні відсутності, які до цього часу не надав. На адресу позивача вкотре було направлено лист № 52 від 27 жовтня 2008 року з проханням з’явитись  за отриманням трудової книжки. Отже позивач достовірно знав про  своє звільнення вже в жовтні, а тому тримісячний строк повинен відраховуватись принаймні з 01 листопада 2008 року до 01 лютого 2009 року. Позовна заява ж датована 17 лютого 2009 року. Увесь цей час позивач перешкоджав відділу кадрів та бухгалтерії ПП «Ястреб» діяти, як того вимагають вимоги трудового законодавства України, зокрема ст. 47 КЗпП України. Крім того з боку позивача було допущено низку інших зловживань, які свідчать про зловживання наданими йому правами. Викладене вище свідчить, що діями ПП «Ястреб» не було порушено ст.116 КЗпП України, а тому відсутня підстава для застосування ст. 117 КЗпП України.  Відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  

  Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1, його представника              ОСОБА_2, перевіривши та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають  частковому задоволенню.  

  Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.  

  Судом встановлено, що ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в приватну службу охорони «Ястреб»  з 01 квітня 2005 року на посаду охоронника в 94 відділ. Під час роботи  в даному підприємстві                   ОСОБА_1 за його згодою переводили на різні посади та 24 травня 2007 року  наказом   № 19/1-к  його було переведено з посади начальника відділу охорони на посаду інспектора відділу кадрів з посадовим окладом згідно штатного розкладу (а.с. 130), наказом № 3-к від 02.01.2008 року ОСОБА_1 переведено на посаду начальника охорони сторожової у зв’язку із змінами до  штатного розпису.  

  Наказом № 68-к від 01.10.2008 року ОСОБА_1 звільнено з роботи з посади начальника охорони сторожової за прогул без поважної причини з 01 вересня 2008 року  на підставі п.4 ст.40 КЗпП України на підставі доповідних записок та табеля обліку робочого часу (а.с.132).  

  Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_1, трудової дисципліни він не порушував, прогулів не вчиняв, працював на  своєму робочому місці в м. Кобеляки в орендованому приміщенні по вулиці Леніна, 19, звітуючись про перебування на робочому місці в телефонному режимі. 17 жовтня 2008 року він подав заяву про звільнення з роботи за власним бажанням з 01 листопада 2008 року. Лише 22 січня 2009 року, коли цінним листом він отримав поштою трудову книжку, що підтверджується штемпелем на конверті та описом ( а.с. 29), він побачив запис  в ній     про своє звільнення за прогул без поважної причини.  До суду з позовною заявою ОСОБА_1 звернувся 04 лютого 2009 року ( а.с. 1-2). Відповідно до ст. 233 КЗпП України у справах про звільнення працівник повинен звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Трудова книжка ОСОБА_1 була видана 22 січня 2009 року, отже строк звернення до суду ним не пропущений.  

  Окрім цього відповідачем не  надано будь-яких доказів, що підтверджували б факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці по вулиці Леніна, 19 в м. Кобеляки, оскільки будь-які перевірки адміністрацією ПП «Ястреб» місця знаходження їх працівника ОСОБА_1 у серпні-вересні 2008 року не проводились, а доповідні та службові записки, складені інспектором відділу СБ ОСОБА_3 та начальником відділу кадрів ОСОБА_4 про  те, що ОСОБА_1 був одягнений у форму конкуруючої фірми «Явір» та що він працює на іншому підприємстві                      ( а. с. 163-164), а також акт від 25.09.2009 року, складений про проведену телефонну бесіду ( а. с. 166) не можуть бути  прийняті  як належні докази відсутності ОСОБА_1 на робочому місці.  

  В своїх запереченнях відповідач зазначив, що заява про звільнення ОСОБА_1 з 01.11.2008 року відсутня, оскільки вона не була прийнята ПП «Ястреб». Даний факт спростовується листом за № 52 від 27 жовтня 2008 року ( а.с. 24),  надісланим на адресу ОСОБА_1, який  підписаний начальником відділу кадрів ОСОБА_4, про те що на його адресу був направлений лист за № 41 від 01.10.2008 року з проханням з’явитися за отриманням трудової книжки. «На даний лист Ви відреагували заявою на звільнення за власним бажанням з 01 листопада 2008 року. Заява датована 17.10. 2008 р.» ( а.с.24). Отже позовна вимога ОСОБА_1 про зміну формулювання його звільнення підлягає задоволенню.  

  Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення на  його користь заробітної плати за червень , серпень , 2008 року та 2000 грн. компенсації за дні невикористаних відпусток за 2007-2008 роки  задоволенню не підлягають, оскільки 27 жовтня 2009 року на адресу ОСОБА_1 був направлений  електронний поштовий переказ на суму 1754 гривні та суду надана довідка № 696 від 27 жовтня 2009 року, яка підписана директором та головним бухгалтером приватного підприємства «Ястреб» про те, що ПП «Ястреб» перед ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі та виплаті компенсації за невикористані дні відпустки не має.  

  Оскільки ОСОБА_1  у вересні та жовтні 2008 року продовжував працювати у ПП «Ястреб» та факт його відсутності на роботі відповідачем не доведений, а також що розрахунок при звільненні  з ним проведений 27 жовтня 2009 року, то за вересень і жовтень 2008 року на користь позивача слід стягнути невиплачену йому заробітну плату, а з листопада 2008 року по 28 жовтня 2009 року за невиплату з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, слід стягнути середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.  

  Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 – нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи провадяться шляхом множення середньоденного ( годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.  

  Згідно довідки, виданої ПП «Ястреб» за № 423 від 24 червня 2009 року (а.с.133) перед звільненням ОСОБА_1 були відпрацьовані два повних місяці у червні та липні 2008 року, за які йому було нараховано та виплачено посадовий оклад в розмірі 535 гривень.  

  Отже за  вересень та жовтень 2008 року на користь ОСОБА_1 з ПП «Ястреб» слід стягнути по 535 грн. за кожен місяць, а всього 1070 гривень.  

  За період з 01 листопада 2008 року по день розгляду даної справи в суді   по 28 жовтня 2009 року слід стягнути з приватного підприємства «Ястреб» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в розмірі    6371 грн. 40 коп. ( шість тисяч триста сімдесят одну гривню 40 копійок).  

  В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити за безпідставністю.  

  На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218,  ЦПК України,  ст.ст. 116,117, 235  КзПП України  суд, -  

В И Р І Ш И В:  

    Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити частково.  

  Визнати недійсним та скасувати наказ приватного підприємства  «Ястреб»  № 68 к від 01.10. 2008 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи за прогули.  

  Зобов’язати приватне підприємство «Ястреб» видати  наказ про звільнення ОСОБА_1  з роботи за власним бажанням з 01 листопада 2008 року та внести до його трудової книжки відповідні записи.  

  Стягнути з приватного підприємства «Ястреб» на користь ОСОБА_1 не виплачену йому заробітну плату  за вересень та жовтень 2008 року в розмірі 1070 грн. ( одна тисяча сімдесят гривень).  

  Стягнути з приватного підприємства «Ястреб» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні з 01 листопада 2008 року по 28 жовтня 2009 року в розмірі                6371 грн. 40 коп. ( шість тисяч триста сімдесят одну гривню 40 копійок).  

  В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 – ВІДМОВИТИ.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду  Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в          10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

  Суддя: