Справа № 22ц - 9132 Головуючий 1 інстанції Кривошеєв Д.А.
Категорія 25 Доповідач Висоцька В.С.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 грудня 2009 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області
В складі
Головуючого ВИСОЦЬКОЇ В.С.,
Суддів БІЛЯЄВОЇ О.М., ОСИПЧУК О.В.
При секретарі Руденко О.В.
За участю
Представника позивача ОСОБА_2
Представника відповідача Верховця І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" (далі - ЗАТ "СГ "ТАС"), 3-я особа Закрите акціонерне товариство "ОТП "Банк" про стягнення страхової суми за апеляційною скаргу Закритого акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 вересня 2009 року
В С Т А Н О В И В
У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до ЗАТ "СГ "ТАС" з позовом про стягнення страхової суми. Обґрунтував свої вимоги тим, що 26 червня 2007 року між ним та банком «ОТП Банк» укладений кредитний договір, згідно умов якого він отримав кредит на придбання п’яти автобусів «РУТА». Відповідно до умов кредитного договору 26 червня 2007 року він уклав з ЗАТ "СГ "ТАС" договір №ДСНТ/ -21 0335871255 добровільного страхування наземного транспорту (далі – договір), в тому числі застрахував належний йому автобус пасажирський «РУТА 20» НОМЕР_1
21 лютого 2008 року сталася дорожньо – транспортна пригода, внаслідок якої зазначений автобус зазнав пошкоджень, був фізично знищений, чим йому завдано майнової шкоди.
10 липня 2008 року відповідач ЗАТ "СГ "ТАС" відмовив йому у виплаті страхової суми з тих підстав, що автобус використовувався в якості маршрутного таксі.
Відмову у виплаті страхової виплати вважає необґрунтованою, оскільки автобус він використовував для здійснення пасажирських перевезень за маршрутом «Донецьк – Слов’янськ» у звичайному режимі, а не в якості маршрутного таксі, пригода є страховим випадком та умов договору він не порушував.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 вересня 2009 року позов ОСОБА_1 до ЗАТ "СГ "ТАС", 3-я особа Закрите акціонерне товариство "ОТП "Банк" про стягнення страхової суми задоволений.
Стягнуто з ЗАТ „Страхова група ТАС” на користь ОСОБА_1 у рахунок невиплачених страхових виплат за договором добровільного страхування наземного транспорту від 26 червня 2007 року 110 316грн., понесені судові витрати 30 грн. Стягнуто з ЗАТ „Страхова група ТАС” судовий збір на користь держави 1 103,16 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ЗАТ „Страхова група „ТАС” просить рішення скасувати, ухвалити нове, якими у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Відповідач зазначив, що суд першої інстанції застосував Закон України « Про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», який не підлягав застосуванню до виниклих правовідносин, а не застосував Закон України «Про страхування», який підлягав застосуванню.
Суд першої інстанції не обговорив питання про передачу пошкодженого майна страховику відповідно до умов договору.
Крім того, суд не врахував, що позивачем ОСОБА_1 (страхувальником) порушені умови договору страхування в частині використання транспортного засобу в якості маршрутного таксі. Страхувальник не повідомив відповідача про зміну (збільшення) страхового ризику, а саме про те, що застрахований транспортний засіб буде використовуватися для перевезення пасажирів з метою одержання прибутку. Відповідно до умов договору позивач зобов’язаний був повідомляти відповідача про зміну у ризику та був обізнаний, що до страхових випадків не відноситься і виплати страхового відшкодування не здійснюються при знищенні, пошкодженні внаслідок або під час зміни страхового ризику (використання транспортного засобу в якості таксі), які не були письмово прийняті страховиком (відповідачем).
При винесенні рішення судом перекручено висновок судової почеркознавчої експертизи. Саме за звороті додатку №2 до договору страхування, підписаним страхувальником зазначено, що транспортні засоби не будуть використовуватися ні в якості маршрутного таксі, ні для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.
Крім того, суд не притягнув до участі у справі особу, яка винна в ДТП, що є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.
В судовому засіданні представник відповідача Верховець І.О. підтримав скаргу.
Представник позивача ОСОБА_2 просить скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, вважає його законним та обґрунтованим.
Представник 3-ї особи Закрите акціонерне товариство "ОТП "Банк" - вигодонабувач, 3-я особа ОСОБА_3 до суду не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, просили розглядати справу в їх відсутність. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи судом.
Закрите акціонерне товариство "ОТП "Банк" в своєму листі від 3 грудня 2009 року заперечують проти задоволення апеляційної скарги, просять рішення залишити без змін. Під час розгляду справи судом першої інстанції вигодонабувач підтримав позовні вимоги позивача (а.с.47).
Апеляційній суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду - зміненню з наступних підстав.
Ст. 309 ч.1 п.4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 26 червня 2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ „Страхова група ТАС” укладено договір добровільного страхування наземного транспорту автобусів пасажирських, в тому числі і автобуса «РУТА 20» державний номер НОМЕР_1 Розмір страхової суми становить 110316 грн., страховий тариф 3,1%.
21 лютого 2008 року сталася дорожньо-транспортна пригода з участю водія ОСОБА_3, який, керуючи автомобілем ОПЕЛЬ АСТРА державний номер НОМЕР_2 порушив правила дорожнього руху, скоїв зіткнення з автобусом «РУТА 20» державний номер НОМЕР_1, внаслідок чого власнику автобусу завдано майнової шкоди 111437 грн.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення страхової суми 110 316 грн., суд першої інстанції виходив із того, що настав страховий випадок та відповідач без законних підстав відмовив у виплаті страхової суми. Оскільки згідно висновку судової автотехнічної експертизи автобус «РУТА 20» державний номер НОМЕР_1 можна вважати фізично знищеним, вартість майнової шкоди перевищує страхову суму, судом стягнута страхова сума в розмірі 110 316 грн.
Зазначені висновки суду відповідають вимогам закону та наданим сторонами доказам.
Правовідносини сторін урегульовані главою 67 ЦК України, Законом України «Про страхування», договором.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст.8 Закону України „Про страхування” страховий випадок – подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до ч.1 п.3 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
З обставин справи вбачається, що 21 лютого 2008 року сталася дорожньо-транспортна пригода ( зіткнення двох транспортних засобів), внаслідок якої застрахований автобус «РУТА 20» державний номер НОМЕР_1 був пошкоджений, власнику автобусу завдано майнової шкоди 111 437 грн.
Відповідно до п.5.1.1 договору пошкодження чи знищення транспортного засобу внаслідок дорожньо – транспортної пригоди, зокрема : зіткнення транспортних засобів під час руху хоча одного з них; зіткнення транспортного засобу під час руху з рухомим і нерухомими об’єктами є страховим випадком ( а.с.12).
За таких обставин зазначена подія є страховим випадком та суд першої інстанції прийшов до правильного висновок про зобов’язання страховиком відшкодування шкоди.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував, що позивачем ОСОБА_1 порушені умови договору страхування в частині використання транспортного засобу в якості маршрутного таксі, неповідомлення відповідача про зміну (збільшення) страхового ризику, а саме про те, що застрахований транспортний засіб буде використовуватися для перевезення пасажирів з метою одержання прибутку не підтверджені доказами.
З обставин справи вбачається, що 25 травня 2005 року ОСОБА_1 уклав договір з Донецькою обласною державною адміністрацією договір №364-23 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом в звичайному режимі (а.с.34,33).
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху автобус – автомобіль з кількістю місць для сидіння більше дев’яти з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їхнього багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки.
За таких обставин суд прийшов до правильного висновку, що сам об’єкт страхування, який належить фізичній особі, свідчить про те, що він буде використовуватися для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.
Відмовляючи у виплаті страхової суми, відповідач посилався на наявність умов договору про неможливість використання автобусу для перевезення пасажирів та вантажів з метою отримання прибутку ( Додаток №2 до договору страхування на а.с.37 матеріалів почеркознавчої експертизи). Проте позивач заперечував, що підписував зазначені умови договору. Його доводи не спростовуються висновком експертизи, відповідно до якого встановити ким – ОСОБА_1 або іншою особою виконано підпис від його імені, що розташовано у додатку №2, не уявляється можливим (а.с. 161-165).
Крім того, додаток №2 не можна вважати частиною договору, оскільки він не підписаний сторонами договору - ані страхувальником ЗАТ "СГ "ТАС" , ані вигодонабувачем ЗАТ "ОТП "Банк" .
За таких підстав суд прийшов до правильного висновку, що зміна ризику, про яку повинен був повідомляти позивач, не сталася, мав місце страховий випадок, і відповідно до умов договору страховик зобов’язаний сплати страхувальнику страхове відшкодування.
Довідка міліції по використанню автобусу в якості маршрутного таксі спростовується змістом договору, укладеному між Донецькою обласною державною адміністрацією та ОСОБА_1 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом в звичайному режимі, а не в режимі маршрутного таксі (а.с. 80, 34, 33). Крім того, довідкою ДАІ підтверджувався сам факт дорожньо – транспортної пригоди, а не режим перевезення пасажирів.
Доводи апеляційної скарги про те, що до участі у справі не був притягнутий водій, до якого страхова компанія може звернутися з регресним позовом неспроможні та спростовується матеріалами справи.
З обставин справи вбачається, що постановою слідчого було порушено кримінальну справу за фактом порушення Правил дорожнього руху за ознаками ст. 286 ч.2 КК України (а.с.56). Кримінальна справа відносно водія автобуса «РУТА 20» ОСОБА_4 закрита за недоведеністю (а.с.57). 22 серпня 2008 року притягнутий в якості звинуваченого та пред’явлено звинувачення водію автомобіля «ОПЕЛЬ АСТРА» ОСОБА_3 ( а.с. 58-59).
Ухвалою суду першої інстанції від 26 вересня 2008 року ОСОБА_3 був залучений до справи у якості 3-ї особи та повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином (а.с.40, 188).
Посилання суду першої інстанції на норми Закону України «Про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», який не підлягав застосуванню до виниклих правовідносин є помилковим, але не є таким порушенням норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 п.3 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.
Оскільки висновком експерта встановлено, що розміру реальних збитків перевищує страхову суму (а.с.20-30), суд прийшов до правильного висновку про стягнення суми в межах страхової виплати. Відповідно до п. 6.2 договору франшиза становить 0% від страхової суми транспортного засобу ( а.с.12 зворот).
Доводи апеляційної скарги про те, що судом не вирішено питання про передачу пошкодженого автомобіля страховій компанії є обґрунтованими та дають підстави для змінення судового рішення.
Відповідно до п.14.10 Договору у разі страхування транспортного засобу на повну вартість та у випадку його конструктивного знищення (коли вартість відновлюваного ремонту перевищує 80% страхової суми), після передачі власником залишків транспортного засобу страховику та зняття його (транспортного засобу) з обліку в органах ДАІ страховик здійснює страхову виплату в розмірі 100% страхової суми транспортного засобу з вирахуванням безумовної франшизи (а.с.15).
Суд в порушення умов договору не вирішив питання про передачу автомобіля особі, відповідальній за шкоду, тобто страховій компанії.
За таких підстав рішення суду підлягає зміненню, оскільки судом першої інстанції порушені норми матеріального закону, а апеляційна скарга – частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Страхова група ТАС” задовольнити частково.
Рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 10 вересня 2009 року змінити.
Доповнити резолютивну частину рішення наступним реченням :
«Виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 здійснити після передачі власником залишків транспортного засобу автобусу «РУТА 20»
державний номер НОМЕР_1 Закритому акціонерному товариству „Страхова група ТАС” та зняття зазначеного автобусу з обліку в органах ДАІ».
В решті рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий В.С.Висоцька
Судді О.М.Біляєва
О.В.Осипчук