КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2009 року Справа № 2-а-5549/09/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі
головуючої судді Старової Н.Е.,
при секретарі судового засідання Побережному К.С.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області
до Малого підприємства виробничої фірми «Аквант»
про про стягнення податкової заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Білоцерківська об’єднана державна податкова інспекція Київської області звернулась до суду з позовом про стягнення з Малого підприємства виробничої фірми «Аквант» податкового боргу за період 9 місяців 2006 року – І півріччя 2008 року в сумі 1697,50 грн .
Ухвалою суду від 19 лютого 2009 року провадження у даній справі було відкрито.
Позовні вимоги ґрунтуються на здійсненні податковим органом наданої законом компетенції щодо контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами.
В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги мотивовано підтримав , просив суд позов задовольнити.
Представник Відповідача на судове засідання не з’явився. Повідомлення його про час, дату та місце слухання справи підтверджується його розпискою, яка приєднана до матеріалів справи.
Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд наполягає на можливості розгляду даної справи за відсутності Відповідача.
Заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно та об’єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Мале підприємство виробнича фірма «Аквант» зареєстроване як юридична особа Білоцерківською міською радою народних депутатів 31.05.1995 року за номером 23244288, відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 17.04.2008р. № 346 як платник податків узятий на облік у Білоцерківській об’єднаній державній податковій інспекції Київської області 08.06.1995р. за № 346.
Працівниками відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб Білоцерківської ОДПІ, відповідно до п. 1 ст. 11 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990р. було проведено невиїзну документальну перевірку Відповідача як платника податку на прибуток з питання неподання або несвоєчасного подання податкової звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2006 – І півріччя 2008 року.
Перевіркою встановлено, що Відповідачем в порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовим фондами», п. 2 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування» № 398-V від 30.11.2006р., п. 16.4 ст. 16 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р. не подано декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2006 року, 11 місяців 2006 року, 2006 рік, 1 квартал 2007 року, 1 півріччя 2007 року, 9 місяців 2009 року, 11 місяців 2007 року, 1 квартал 2008 року, 1 півріччя 2008 року.
На основі перевірки складено акт від 14.10.2008р. за № 2319/151/408, який було направлено Відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
20.10.2008р. вказане рекомендоване відправлення повернулось на адресу Позивача з відміткою відділення поштового зв’язку про неможливість вручення рекомендованого листа адресату у зв’язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Дане рекомендоване відправлення направлявсь Відповідачу за адресою вказаною в Свідоцтві про його державну реєстрацію та Довідці про включення відомостей до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України.
20.10.2008р. посадовими особами Позивача було складено Акт № 172/151 про неможливість вручення Акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності Відповідачем, у зв’язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою.
Згідно зі статтею 18 Закону №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними. У зв’язку з чим суд вважає, що Відповідачем було отримано даний акт.
За наслідками вказаної невиїзної документальної перевірки заступником начальна Білоцерківської ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 000410151/0/2434 від 21 жовтня 2008р. по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1700,00 грн., в т.ч. основний платіж – 0,00 грн. та штрафні санкції – 1700,00 грн.
21.10.2008р. посадовими особами Позивача було складено Акт про неможливість вручення Відповідачу податкового повідомлення-рішення № 000410151/0/2434 від 21 жовтня 2008р.
П.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовим фондами», відповідно до абз. 3 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ЗУ того ж закону, у разі неможливості вручення платнику податків податкового повідомлення-рішення воно розміщується на дошці податкових оголошень, цей день вважається днем його вручення.
Податкове повідомлення-рішення № 000410151/0/2434 від 21 жовтня 2008р. було розміщено на дошці податкових оголошень 21.10.2008р.
Так як Відповідач самостійно заборгованості перед бюджетом не сплатив, Білоцерківською ОДПІ відповідно ст. 6 ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог, затвердженого наказом ДПА України № 266 від 03.07.2001р.. зареєстрованого Міністерством юстиції України 16.07.2001р., йому було виставлено першу податкову вимогу № 1/400 від 05.11.2008р. за погодженими податковими зобов’язаннями на загальну суму 1697,50 грн.
Дану податкову вимогу було надіслано поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення адресату, але у зв’язку з тим, що лист повернувся до Позивача з поштовою відміткою про відсутність адресата за сказаною адресою, працівниками ГВПМ Білоцерківської ОДПІ було здійснено перевірку на предмет знаходження МПВФ «Аквант» за юридичною адресою та 18.11.2008р. складено Акт про відсутність підприємства за його юридичною адресою.
18.11.2008р. перша податкова вимога була вивішена на дошці податкових оголошень.
У зв’язку з тим, що перша податкова вимога залишилась без задоволення, Білоцерківською ОДПІ виставлено МПВФ «Аквант» було виставлено другу податкову вимогу № 2/539 від 24.12.2008р. за погодженими податковими зобов’язаннями на загальну суму 1697,50 грн.
Другу податкову вимогу було також надіслано поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення адресату, але у зв’язку з тим, що і цей лист повернувся до Позивача з поштовою відміткою про відсутність адресата за сказаною адресою, працівниками ГВПМ Білоцерківської ОДПІ 29.12.2009р. було складено Акт про неможливість вручення податкової вимоги, яку також було вивішено на дошці податкових оголошень.
На день судового розгляду, у суду немає відомостей про погашення МПВФ «Аквант» свого податкового боргу.
Відповідно до довідки Білоцерківської ОДПІ від 10.02.2009р. № 2828/10/24-036/1, за МПВФ «Аквант» рахується заборгованість по платежах до бюджету, зокрема по податку на прибуток підприємств, в сумі 1697,50 грн.
На день судового розгляду, у суду немає відомостей про погашення МПВФ «Аквант» свого податкового боргу.
Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону №2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) – це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону №2181-ІІІ, є виключно податкові органи.
У разі, коли платник податків, як це передбачено підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-ІІІ, не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Статтею 5 Закону №2181-ІІІ встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Згідно пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, який в силу пункту 15 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших витрат, пов’язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 86, 111, 112, 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Малого підприємства виробничої фірми «Аквант» (09100, Київська область, місто Біла Церква, бульвар Перемоги, будинок 2, квартира 163, код ЄДРПОУ 23244288) податкову заборгованість перед бюджетом в сумі 1697 (тисячу шістсот дев’яносто сім) гривень 50 копійок.
Судові витрати розподіляються відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя