Справа № 9027 Головуючий у 1 інстанції Биліна Т.І.
Категорія 30 Доповідач Ювченко Л.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 грудня 2009 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючої: Ювченко Л.П.
Суддів: Постолової В.Г., Бондаренко Л.І.
При секретарі : Крівцові В.І.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворюваньУкраїни у м.Вугледар Донецької області на рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 02 жовтня 2009р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Вугледарі Донецької області, про відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Апеляційною скаргою оскаржується рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 02 жовтня 2009 року, яким частково задоволено позов ОСОБА_1стягнено на його користь з відповідача у відшкодування моральної шкоди 15 000грн.
В апеляційній скарзі відповідачем ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові.
З матеріалів справи вбачається, що у липні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 32 роки він працював на підприємствах вугільної промисловості з шкідливими умовами праці. Робота в шахті під землею пов»язана з тяжкою фізичною працею в несприятливих метеорологічних умовах з постійним контактом з пилом, токсичними газами, з постійними фізичними навантаженнями і перевантаженнями, пов»язана з шумом і вібраціями.
Це стало причиною розвитку у позивача професійного захворювання – Антрако-силикатоз, бронхіт, емфізема легень, У зв»язку з професійним захворюванням був складений Акт розслідування професійного захворювання де комісія по розслідуванню професійного захворювання дійшла висновку, що вказане захворювання виникло внаслідок тяжкої, фізичної праці, впливу підвещенного запилення, чим порушено право позивача на трудову діяльність у безпечних умовах.
За висновком МСЕК від 03.07.2002 року, вперше позивачу встановлено 50% втрати працездатності у зв»язку з професійним захворюванням.
Втрата здоров”я спричинила позивачу моральні страждання, він довгий час лікувався, здоров»я не відновлене, в результаті обмежена нормальна життєдіяльність, втрачені звичні життєві зв»язки, це вимагає значних додаткових зусиль для організації свого життя, весь свій час витрачає на лікування в амбулаторних чи стаціонарних медичних установах, чи проходження медичних консультацій, постійно відчуває біль, це привело до порушення в життєвих, особистих, побутових змінах і виробничих відносинах. Тому просив стягнути моральну шкоду в сумі 80 000грн.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на Закон України від 23.02.2007р. №717-У яким скасовані статті ЗУ «Про загальнообов»язкове державне сооціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійне захворювання, які потягли втрату працездатності», які передбачали відшкодування моральної шкоди відповідачем.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу ОСОБА_1спричинені моральні страждання у зв»язку з отриманням професійного захворювання.
Постановляючи рішення, суд врахував, що відповідно до вимог ст.ст. 21,28, 30, 34, 35 Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності,”від 23.09.1999р., який діяв на момент встановлення позивачу втрати працездатності за висновком МСЕК, при настанні страхового випадку, потерпілому проводиться відшкодування шкоди, спричиненої працівнику у повному об”ємі в тому числі виплачується грошова компенсація за моральну шкоду, за наявності факту заподіяння цієї шкоди .
Прийняття Законами України Про державний бюджет України на 2006, 2007, 2008 р.р. норм, якими зупинено дію абзацу 4 ст.1 відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, підпункту „е” пункту 1 ч.1 ст.21, ч.3 ст.28 та ч.3 ст.34 ЗУ „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, не поширюється на правовідносини , які виникли до їх прийняття.
Суд врахував, що відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону праці» позивач ОСОБА_1має право на відшкодування моральної шкоди спричиненої йому у зв»язку зі шкідливими умовами праці.
Суд обґрунтовано встановив спричинення позивачу моральної шкоди у зв”язку з професійним захворюванням з врахуванням всіх обставин справи визначив суму моральної шкоди 15 000грн. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з 50% ступеню втрати професійної працездатності позивачем.
За таких обставин, не підлягає задоволенню апеляційна скарга Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Вугледарі.
Доводи апеляційної скарги про пропуск трирічного строку позовної давності позивачем ОСОБА_1 є безпідставними. Моральна шкода спричинена позивачу з моменту ушкодження здоров»я до моменту його відновлення, а так як до теперішній час позивач є інвалідом, здоров»я його не відновленне, то не настав час для обліку строку позовної давності.
Рішення суду першої інстанції постановлено відповідно до вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не встановлено.
Керуючись ст.ст. 307 , 308 , 314, 315 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Вугледарі відхилити.
Рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 02 жовтня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржене протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного Суду України.
СУДДІ: