КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

12 жовтня 2009 року   Справа № 2-а-6901/09/1070  

Київський окружний адміністративний суд у складі  

головуючої судді                                     Старової Н.Е.,  

при секретарі судового засідання          Побережному К.С.,  

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом   Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області  

до   Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківводоканал»  

про   про стягнення податкової заборгованості, -  

  В С Т А Н О В И В:  

Білоцерківська об’єднана державна податкова інспекція Київської області звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківводоканал» податкового боргу за   лютий 2009   року в сумі 180918,00 грн .

Ухвалою суду від 28 квітня 2009 року провадження у даній справі було відкрито.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином. У судове засідання з’явились представники Позивача та Відповідача.  

У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги мотивовано підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник Відповідача позовні вимоги визнав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Комунальне підприємство Київської обласної ради «Білоцерківводоканал» зареєстроване Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 29.12.2007 року (номер запису про державну реєстрацію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців 1 353 135 0000 003148), як платник податків перебуває на обліку у Білоцерківській об’єднаній державній податковій інспекції Київської області.

Відповідачем було подано до Білоцерківської ОДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний період лютого 2009 року вх. № 3771, в якій ним самостійно визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств в сумі 180918,00 грн. Але вказану суму податку Відповідач до державного бюджету не сплатив.

Позивачем на адресу Відповідача направлено податкові вимоги: перша податкова вимога від 22.01.2008 №1/46, друга податкова вимога від 26.02.2008 №2/127, які були ним отримані, що підтверджується копіями поштових повідомлень.

На день судового розгляду податковий борг Відповідачем не погашено, загальна сума податкового боргу становить 180918,00 грн.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону №2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) – це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону №2181-ІІІ, є виключно податкові органи.

У разі, коли платник податків, як це передбачено підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-ІІІ, не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Статтею 5 Закону №2181-ІІІ встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Доводи Відповідача про відсутність коштів для погашення заборгованості не можуть бути прийняті до уваги судом підчас винесення рішення по даній справі, оскільки відсутність коштів не звільняє державне підприємство від сплати податкових зобов’язань перед бюджетом.

Судом враховано, що 5 жовтня 2009р., Відповідач підписав договір № 04/193 про організацію взаєморозрахунку відповідно до постанови КМ України від 5.03.09р, № 193 згідно якого він визнає заборгованість і гарантує сплатити її  у 2009р., що також є доказом визнання позовних вимог.

За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, який в силу пункту 15 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших витрат, пов’язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 111, 112, 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

  П О С Т А Н О В И В:  

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з   Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківводоканал»   (ідентифікаційний код 356115226, місцезнаходження – 09153, Київська область, Білоцерківський район, село Глибочка, вулиця Колгоспна, будинок 28, код ЄДРПОУ 35615226) податкову заборгованість перед бюджетом в сумі 180918 (сто вісімдесят тисяч дев’ятсот вісімнадцять) гривень 00 копійок.

 Судові витрати розподіляються відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.  

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

  Суддя