КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

6 жовтня 2009 року   Справа № 2-а-6508/09/1070  

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Старової Н.Е., при секретарі судового засідання Побережному К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом   Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області  

до   Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1  

про   про стягнення податкової заборгованості, -  

в с т а н о в и в:  

Позивач, Броварська ОДПІ, звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача ФОП   ОСОБА_1  податкового боргу в сумі   1617,46   грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на здійсненні податковим органом наданої законом компетенції щодо контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Ухвалою від   8 квітня 2009 року   Київським окружним адміністративним судом відкрито провадження в даній адміністративній справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач до судового засідання не з’явився, клопотання про відкладення слухання справи не надсилав,  відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надав.    

Судові повідомлення неодноразово направлялися відповідачу за адресою його місцезнаходження, що зазначена в Свідоцтві про реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, але вони повернулись до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.  

В силу частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. У зв’язку з чим суд вважає, що Відповідач належно повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

ОСОБА_1, 3 грудня 2002 року, зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа Броварською районною державною адміністрацією, про що 3 грудня 2002 року в журналі обліку реєстраційних справ зроблено запис № НОМЕР_2 за. Ідентифікаційний код суб’єкта підприємницької діяльності в державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів – НОМЕР_1,   як платник податків з 6.12.2002р. перебуває на обліку у Броварській об’єднаній державній податковій інспекції Київської області за № 1414. Місце проживання: АДРЕСА_1.  

Відповідно до змісту позовних вимог заборгованість Відповідача станом на дату розгляду справи становить   1617,46   грн.

З   квітня 2006   року ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку в розмірі 200 грн., про що свідчить корінець свідоцтва серії НОМЕР_3, і є боржником перед бюджетом.  

Згідно з абз. 2 п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», ставка єдиного податку для суб’єктів малого підпрємництва – фізичних осіб встановлюються місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць, ставка єдиного податку в місяць для Відповідача становила 200 грн.  

Відповідно до вимог абз. 6 п. 2 Указу Президента України «Про внесення змін Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» - суб’єкт підприємницької діяльності — фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

В порушення вимог вищевказаного Указу Президента України ФОП ОСОБА_1  не сплачував єдиний податок у встановлені законом терміни, внаслідок чого утворився податковий борг.

Пункт 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.20.2000 р. № 2181-ІІІ визначає, що податковий борг (недоїмка) – податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Відповідно до п. п. 17.1.7 п. 7.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі несплати платником податків узгодженої суми податкового зобов’язання протягом 30 календарних днів, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф в розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу.

За Відповідачем рахується податковий борг зі сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в сумі 1617 грн. 46 коп.

В зв’язку з наявністю податкової заборгованості ФОП ОСОБА_1 надіслано Броварською ОДПІ Київської області першу податкову вимогу від 25.06.2008 року за № 1/49 на загальну суму податкового боргу за погодженими податковими зобов’язаннями – 1617,46 грн.  

Перша податкова вимога була залишена без задоволення, Позивачем було виставлено другу податкову вимогу від 26.08.2008 року № 2/615 на загальну суму податкового боргу за погодженими податковими зобов’язаннями –  1617,46  грн.

Заборгованість Відповідача підтверджується: наявними в матеріалах справи  копіями розрахунку податкового боргу Відповідача, копіями корінців першої та другої податкових вимог.

Сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки встановлені Законом, визнається сумою податкового боргу платника податків.  

Отже, Відповідачем не виконане зобов’язання платника податків сплатити єдиний податок на підприємницьку діяльність з фізичних осіб не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, який в силу пункту 15 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших витрат, пов’язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

 На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд, -

  п о с т а н о в и в:  

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з   Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1  (ідентифікаційний код   НОМЕР_1  , місце проживання:   АДРЕСА_1  ) на користь держави податковий борг в сумі 1617 (тисячу шістсот сімнадцять) грн. 46 коп.

 Судові витрати розподіляються відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.  

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

  Суддя