НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2009 року справа № 1-316/09 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі :
головуючого судді Федонюк С.Ю.,
при секретарі Навроцькій М.Р.,
за участю прокурора Свириденко З.В.,
підсудного ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, має на утриманні двоє неповнолітню дитину, не судимий, працює підприємцем, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4"а"/65, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,
у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.172 КК України, — суд,
встановив:
ОСОБА_1, будучи зареєстрованим як фізична особа 27 грудня 1994 року виконавчим комітетом Нововолинської міської ради як суб'єкт підприємницької діяльності, про що йому видано свідоцтво про державну реєстрацію №976350 серії ВОО, здійснюючи свою підприємницьку діяльність, займаючись деревообробною діяльністю, для чого використовує приміщення бувшої вентиляційної установки шахти №4, що знаходиться за адресою: м. Нововолинськ, вул. Луцька, 1, являючись службовою особою, наділеною адміністративно-господарськими функціями, свідомо знаючи, що відповідно до вимог ст.24, ст.24-1 КЗпП України при використанні найманої праці він повинен укласти в письмовій формі трудовий договір з найманим працівником і зареєструвати його в державній службі зайнятості в семиденний термін з моменту фактичного допуску працівника до роботи, вказані вимоги закону ігнорував, грубо порушуючи права працівника та законодавство про працю. Зокрема, приватний підприємець ОСОБА_1 для здійснення підприємницької діяльності в період з 03 серпня 2009 року по 22 жовтня 2009 року використовував працю найманого працівника ОСОБА_2, у зв'язку з чим в нього по відношенню до останнього виникли організаційно-розпорядчі повноваження. У визначений законодавством термін ОСОБА_1 з вказаним працівником трудові відносини належним чином не оформив і використовував його найману працю без укладення трудового договору, чим грубо порушив вимоги ст.21, ст.24, ст.24-1 КЗпП України, що потягло за собою суттєве порушення трудових та інших конституційних прав цього громадянина на захист і піклування з боку держави, а саме права на працю шляхом укладення трудового договору, права на включення відпрацьованого часу в трудовий стаж працівника, права на матеріальне забезпечення шляхом соціального страхування в старості, а також на випадок хвороби, повної або часткової втрати працездатності, права на звернення до суду для вирішення трудових спорів.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, суду показав, що він являється приватним підприємцем і здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи. Для здійснення своєї підприємницької діяльності використовував найману працю робітника ОСОБА_2 Вказаний працівник працював на виготовленні меблів. Трудовий договір із вказаним працівником укладений не був, оскільки він не знав, чи буде продовжувати займатись цією діяльністю. На теперішній час з потерпілим ОСОБА_2 укладено трудовий договір та сплачені всі податки в цільові фонди. Розуміє що поступив протиправно. У вчиненому щиро кається.
Потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що він з серпня 2009 року не офіційно працював у підприємця ОСОБА_1, який займався виготовленням меблів. На даний час з ним укладено трудовий договір. Претензій до підсудного він не має.
Суд, враховуючи, що учасники судового розгляду не заперечують, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.172 КК України.
Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив клопотання про його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України у зв’язку з дійовим каяттям та закриття кримінальної справи. Своє клопотання обгрунтував тим, що він вчинив злочин невеликої тяжкості, вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, усунув заподіяну шкоду: погасив заборгованість перед цільовими фондами та уклав трудовий договір із потерпілим ОСОБА_2
Прокурор не заперечив щодо закриття кримінальної справи за дійовим каяттям згідно ст.45 КК України і вважає, що є всі підстави для закриття справи, оскільки підсудний вчинив злочин невеликої тяжкості, щиро розкаюється, притягується до кримінальної відповідальності вперше, активно сприяв розкриттю злочину, усунув заподіяну шкоду.
Відповідно до ст.45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Заслухавши покази підсудного, потерпілого, думку прокурора, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, враховуючи щире каяття підсудного ОСОБА_1, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування ним завданої шкоди, а саме погашення заборгованості перед цільовими фондами (а.с.49) та укладення з потерпілим ОСОБА_2 трудового договору (а.с.43-44), суд дійшов до висновку про можливість застосування ст.45 КК України до ОСОБА_1 і звільнення його від кримінальної відповідальності.
ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд (а.с.11-12).
На підставі ст.45 КК України, керуючись ст.72, ст.282 КПК України, — суд,
постановив:
Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності передбаченої ч.1 ст.172 КК України у зв’язку з дійовим каяттям.
Закрити провадження у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.172 КК України.
Запобіжний захід обраний щодо ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд — скасувати.
На постанову може бути подано апеляції протягом семи діб з дня її винесення до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя С.Ю. Федонюк