Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 грудня 2009 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області у складі
головуючої судді : Величко О.В.,
при секретарі: Житник С.М.,
за участю позивача : ОСОБА_1,,
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача :
Державного Підприємства
«Красноармійськвугілля» ОСОБА_3,
Представника третьої особи –
Відділення виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та
профзахворювань ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красно армійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного Підприємства « Красноармійськвугілля» , третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Красноармійськ про стягнення моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням,
В С Т А Н О В И В :
05.10.2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного Підприємства « Красноармійськвугілля», третя особа : Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську про стягнення моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням. В обгрнтування свого позову вказав, що з 20.10.1997 року по 13 жовтня 2008 року він знаходився у трудових відносинах з відповідачем, де працював : з 20.10.1997 року електрослюсарем підземним 4 розряду, з 09.10.1998 року – гірничомонтажником підземним 4 розряду, з 01.12.2004 року – гірничомонтажником підземним 5 розряду. 30.06.2006 року з ним стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого він зазнав травми – закритий перелом внутрішньої щиколотки правої гомілки зі зміщенням ( акт № 12 про нещасний випадок, пов»язаний з виробництвом від 01.06.2006 року за формою Н-1). В лютому, в червні - серпні 2008 року він проходив стаціонарне лікування у ДЦМЛ з діагнозом : загострення хронічного пояснично-кресцового радікулиту, лівостороння люмбоішалгія. 09.09.2008 року Донецькою обласною клінічною лікарнею професійних захворювань у нього було виявлено професійне захворювання : хронічна вертеброгенна попереково-крижова радикулопатія у стадії загострення з вираженим больовим м»язнево-тонічним, корінцеим синдромом зліва, зі статико-динамічними порушеннями хребта. Рішенням МСЕК від 13.10.2008 року йому була встановлена 3 група інвалідності та 60% втрати професійної працездатності: 40% - у зв»язку з хроничною радікулопатією первинно ; 20% - по травмі 30.05.2006 року повторно.
13.10.2008 року його було звільнено за ч. 2 ст. 40 КЗпП України у зв»язку з інвалідністю 3 групи ( наказ по підприємству відповідача № 318к від 15.10.2008 року).
Позивач вважає, що діями відповідача по незабезпеченню безпечних умов праці йому спричинена внаслідок професійного захворювання - хронічної вертеброгено поперково- крижової радіокулопатії в стадії загострення з вираженим больовим м»язнево-тонічним, корінцеим синдромом зліва, зі статико-динамічними порушеннями хребта , моральна шкода, яку позивач оцінює в 50000 грн . Позивач просить стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням, 50000 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача – Державного підприємства « Красноармійськвугілля» в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та пояснив, дійсно 30.05.2006 року з позивачем стався нещасний випадок, який комісією з питань охорони праці був визнаний таким, що пов»язаний з виробництвом. Однією з причин отримання травми є порушення позивачем ст. 14 Закону України « Про охорону праці». З моменту встановлення профзахворювання позивач отримав кваліфіковану медичну допомогу, матеріальну допомогу на придбання ліків. Вважає, що розмір шкоди, яку просить стягнути позивач, не відповідає його моральним стражданням.
Представник третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Красноармійськ в судовому засіданні засідання просила винести рішення по справі на розсуд суду.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, з»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 20.10.1997 року по 13.10.2008 року перебував у трудових відносинах з відповідачем . Наказом № 318 к від 15.10.2008 року він був звільнений по ст.. 40 п. 2 КЗпП у зв»язку з інвалідностю 3 групи ( а.с. 8- 9).
30.06.2006 року з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого він отримав травму – закритий перелом внутрішньої щиколотки правої гомілки зі зміщенням. Висновком МСЕК від 23.10.2006 року позивачу встановлено 25% втрати працездатності ( а.с.10-12).
Позивач ОСОБА_1 з 13.08.2008 року по 10.09.2008 року проходив обстеження у лікарні профзахворювань ( а.с. 18-19) та йому було встановлений діагноз: хронічна вертеброгенна попереково-крижова радикулопатія у стадії загострення з вираженим больовим м»язнево-тонічним, корінцеим синдромом зліва, зі статико-динамічними порушеннями хребта.
Висновком МСЕК від 13.10.2008 року позивачу було встановлено 3 група інвалідності, 60% втрати професійної працездатності : 40% - у зв»язку з хроничною радіокулопатією, первинно; 20% - по травмі повтроно ( а.с. 22).
Висновком МСЕК від 17.11.2009 року позивачу було повтрно встановленол 3 групу інвалідності та 60% втрати професійної працездатності за сукупністю : 40% - у зв»язку з хронічною радікулопатією, 20% - по травмі, та протипоказана тяжка фізична праця у підземних умовах.
Згідно довідки Відділення ФССНВ м. Красноармійська від 09.11.2009 року за № 386 позивачем протягом 2009 року були одержані страхові помісячні виплати в розмірі 2254,81 грн. ( а.с. ).
Відповідно до ст.. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя
Законом України « Про охорону праці», а саме ч. 1 ст. 9 було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров»я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»
Згідно пункту 27 статті 77 Закону України « Про Державний бюджет України на 2006 рік» та пункту 22 статті 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію частини третьої статті 34 Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» на 2006-2007 роки було призупинено.
Відповідно до змін, внесених до Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.
Однак, суд вважає, що право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов»язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст.. 22 Конституції України.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної ( немайнової ) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до ст.. 14 Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» ( далі- Закону) до професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов»язаних з роботою. Втрата потерпілим професійної працездатності завжди пов»язана з неможливістю виконувати роботу за своєю професією ( фахом), про що зазначається у висновку медичного органу, який видається потерпілому відповідно до вимог ч. 3 ст. 34 Закону.
Судом встановлено, що у зв»язку з встановленням у позивача професійного захворювання – хронічної вертеброгенної попереково-крижова радикулопатії у стадії загострення з вираженим больовим м»язнево-тонічним, корінцеим синдромом зліва, зі статико-динамічними порушеннями хребта, та втрати, у зв»язку з цим, 40 % професійної працездатності, йому було заподіяно моральну шкоду , яка полягає в тому, що внаслідок професійного захворювання у нього змінилися умови його життя, тобто знизилась життєва активність, систематичне нездужання, послаблення організму, переживання з приводу погіршання свого стану здоров»я.
Оскільки професійне захворювання у позивача – хронічної вертеброгена поперково- хрестова радіокулопатії виникло у зв»язку з шкідливими умовами праці на підприємстві, суд приходить до висновку, що моральна шкода, яку зазнав позивач, є наслідком дій умов виробництва, пов»язаних з порушенням Закону України « Про охорону праці».
Вищезазначені вимоги законодавства, а також роз»яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року « Про судову практику по справам про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» пов»язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв»язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя
Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст.. 237 КЗпП України, роз»ясненням Пленуму Верховного Суду України позивач має право на його відшкодування.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг, інтенсивність і тривалість психічних страждань, а також той факт, що професійна працездатність у зв»язку з професійним захворюванням , втрачена на 40 %.
Виходячи із викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача Державного Підприємства « Красноармійськвугілля» на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 13000 грн.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України з відповідача відповідача Державного Підприємства « Красноармійськвугілля» на користь держави підлягають стягненню судові витрати : по сплаті судового збору – в розмірі 8,50 грн., по сплаті витрат на інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи- в розмірі 7,50 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 237-1 КЗпП України, ст.. 23 ЦК України, ст..ст. 3,5,7,8,10,14,57-6-,79,88,208-209,212,218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного Підприємства " Красноармійськвугілля", третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Красноармійськ про стягнення моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням - задовольнити частково.
Стягнути з Державного Підприємства " Красноармійськвугілля" з розрахункового рахунку 26007301600953 в ПІБ України м. Димитров МФО 334806 код за ЄДРПОУ 32087941 на користь ОСОБА_1 13000 ( тринадцять тисяч грн.) в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Державного Підприємства " Красноармійськвугілля" з розрахункового рахунку 26007301600953 в ПІБ України м. Димитров МФО 334806 код за ЄДРПОУ 32087941 на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7,50 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Красно армійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Красно армійський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: