ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________________________________________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Куцоконь Ю.П.

Суддя-доповідач:Моніч Б.С.

ПОСТАНОВА

іменем України

"22" січня 2018 р. Справа № 569/8223/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Капустинського М.М.

Охрімчук І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

представників відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "07" вересня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил , -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року позивачка звернулася до суду з позовом до Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил від 18 травня 2017 року №0065/40000/17 про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України.

07 вересня 2017 року постановою Рівненського міського суду позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил від 18 травня 2017 року №0065/40000/17 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України, та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 42779,19 грн.

Стягнуто з Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок, що складаються із судового збору.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неправильне і неповне встановленням обставин справи, просить її скасувати та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити .

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Матеріали справи свідчать, що 03 травня 2017 року головним державним інспектором митного поста "Хмельницький-центральний" Хмельницької митниці ДФС Гриневичем В.Ю. було складено протокол про порушення митних правил №0065/40000/17 щодо позивача як декларанта ТОВ "Т-Стиль", за статтею 485 МК України.

18 травня 2017 року першими заступником начальника Хмельницької митниці ДФС Баланом І.В. на підставі вказаного протоколу було винесено постанову в справі про порушення митних правил №0065/40000/17. Згідно цієї постанови позивачка була визнана винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених статтею 485 МК України, та притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного стягнення в розмірі 42779,19 грн.

Як слідує з досліджених по справі доказів, під час винесення вказаної постанови митним органом помилково було встановлено, що в діях позивачки наявний склад порушення митних правил, справу про порушення митних правил розглянуто неповно та необ'єктивно, а висновки, викладені у постанові, не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, 16 березня 2017 року позивачкою, як декларантом ТОВ "Т-Стиль", було подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ на 4 товари (пряжу NE 30/2 бавовна/акрил 50%/50%, NE 20/2 бавовна/акрил 50%/50%, NE 30/2 віскоза/акрил 50%/50%, та NE 30/2 віскоза/поліамід 72%/28%), що надійшли згідно договорів №41 від 06 березня 2017 року і №41 від 02 червня 2016 року та інвойсом №А154113 від 10 березня 2107 року.

Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) щодо останнього товару - пряжі NE 30/2 віскоза/поліамід 72%/28% спрацював ризик та згенеровано взяття проб (зразків) товарів з метою встановлення характеристик визначальних для класифікації товарів згідно УКТЗЕД.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що представниками відповідача при взятті відбору зразків пряжі була допущена механічна помилка, внаслідок чого були взяті інші зразки.

Також суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено умислу позивачки на скоєння правопорушення.

Колегія суддів лише частково погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги спростовують ту обставину, що працівниками митниці була допущена помилка при відборі зразків.

Частиною першою статті 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації (частина восьма статті 264 МК України).

Матеріали справи свідчать, що після того, як автоматизованою системою аналізу та управління ризиками відносно товару №3 було згенеровано сім обов'язкових для виконання митних формальностей за кодами 101-1, 103-1, 105-2, 107-3, 202-1, 905-3 та 911-1, митницею відповідно до статті 356 МК України відібрано і направлено зразки товару, задекларованого за митною декларацією від 17.03.2017 №ПА400030/2017/003730, для проведення експертних досліджень в Спеціалізованій лабораторію з питань експертизи та досліджень ДФС (копія запиту Хмельницької митниці ДФС від 17.03.2017 року №21 наявна в матеріалах справи).

Відбір зразків товару відбувався у присутності декларанта ТОВ "Т-Стиль" ОСОБА_6, що на думку суду відповідає вимогам частини сьомої статті 356 МКУ, відповідно до якої декларанти або уповноважені ними особи мають право бути присутніми під час взяття проб (зразків) товарів посадовими особами органу доходів і зборів та інших державних органів. Адже Позивач уповноважила ОСОБА_6 на вчинення таких дій згідно довіреності від 24 січня 2017 року (копія довіреності наявна в матеріалах справи). Крім того, зазначеними нормами закріплено право бути присутнім під час взяття проб, а не обов'язок митних органів таких осіб залучати у всіх випадках.

За результатами проведених досліджень (висновок експерта від 21.04.2017 року №142005703-0356) митним органом відповідно до вимог Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №650, було винесено Рішення про визначення коду товару від 25.04.2017 року №КТ-ЛА400030- 0015-2017, оскільки в складі наданих на дослідження зразків товару, в артикулі "55096 (8760-01)" було виявлено штучні штапельні волокна віскози та синтетичні штапельні волокна поліаміду, а в артикулах "1196 (8759-02)", "123354 (8761-01)", "1001 (8762)" волокна бавовни та синтетичні штапельні волокна поліакрилонітрилу, що не відповідає інформації про товар, яка задекларована Позивачем у графах 31 і 33 митних декларацій від 16.03.2017 ІІА400030/2017/003670 та від 17.03.2017 №ИА400030/2017/003730.

Задекларований Позивачем код товару 5509510000 УКТЗЕД був змінений на код 5510120000 та 5509620000 згідно УКТЗЕД. Встановленому коду товару 5510120000 УКТЗЕД відповідає пільгова ставка ввізного мита 0%, а коду 5509620000 УКТЗЕД відповідає пільгова ставка ввізного мита 4%.

Відповідно до статті 260 МК України та Рішення про визначення коду товару від 25.04.2017 року №КТ-ЛА400030-0015-2017 28.04.2017 Позивачем подано додаткову митну декларацію ІМ40ДТ №ИА400030/2017/006280, в якій сума додатково нарахованих платежів, що підлягає обов'язковій сплаті, у зв'язку із зміною кодів товару, складає 14259,73 грн.

На думку колегії суддів, позивачкою не спростовано належними та допустимими доказами ту обставину, що відбір волокон відбувся внаслідок помилкових чи неправомірних дій митниці. Навпаки наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що працівниками митниці були відібрані саме зразки товару, який проходив митне оформлення.

Як стверджує сама позивачка про допущену помилку їй стало відомо ще 17.03.2017 року, однак на ці обставини позивачка стала звертати увагу лише 03 травня 2017 року під час опитування в справі про порушення митних правил № 0065/40000/17.

Крім того, нею не оскаржувалися рішення Хмельницької митниці ДФС про визначення коду товару № КТ-ІІА400030- 0015-2017, а також обставини взяття проб (зразків) товарів ТОВ "Т-Стиль" 17 березня 2017 року. Донараховані митні платежі були також сплачені у повному обсязі.

Наведене про надуманість зазначених доводів, разом з тим, зазначені дії також свідчать про те, що у позивачки був відсутній умисел на скоєння адмінправопорушення, яке їй ставиться в вину, і висновки суду першої інстанції в цій частині є вірними.

Адміністративна відповідальність за порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України, встановлюється за вчинення наступних дій: заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Формулювання об'єктивної сторони правопорушення з такою факультативною ознакою як мета неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, вказує на те, що воно може вчинятися виключно з прямим умислом, а суб'єкт правопорушення знає, що подає неправдиві документи та подає їх з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Статтею 10 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відсутність вини декларанта виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України.

Разом з тим, як слідує з протоколу про порушення митних правил та постанови про порушення митних правил, вина позивача у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, та спеціальна мета ухилення від сплати митних платежів не встановлена та не доведена.

При визначенні коду та опису товару позивач керувалася товаросупровідними документами, наданими виробником, відповідно, сума митних платежів була обрахована правильно.

Тому факту подання недостовірних документів чи недостовірної інформації, а також ненадання всієї наявної у декларанта інформації не виявлено.

Хмельницька митниця ДФС прийняла рішення про визначення коду товару лише після проведення спеціального дослідження управлінням експертиз, а не на підставі наявних товаросупровідних документів.

Такі обставини виключають можливість застосування до позивача штрафних санкцій з огляду на положення частини шостої статті 69 МК України, в якій визначено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Як встановлено частиною п'ятою статті 69 МК України, під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Згідно з пунктом 4 "Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України" рішення про визначення коду товару у складних випадках, визначених статтею 69 МК України, приймає відділ митних платежів митниці за запитами підрозділів митного оформлення.

Частина шоста статті 69 МК України імперативно зазначає, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Хмельницькою митницею ДФС прийнято рішення про визначення коду товару №КТ-UA400030-0015-2017. Таким чином, Хмельницька митниця ДФС визнавала неможливість визначення коду імпортованого товару згідно УКТЗЕД за відсутності висновків спеціалізованого підрозділу, у зв'язку з чим обґрунтованими висновок суду про те, що в даному випадку мав місце складний випадок класифікації товару. У зв'язку з вказаним, з огляду на частину шосту статті 69 МК України, декларант не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, оскільки рішення про класифікацію товару не було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення.

Колегія суддів приходить до висновку, що на момент заповнення та подачі декларантом митної декларації позивачка не усвідомлювала і не могла усвідомлювати того факту, що нею не вірно визначений код задекларованого товару. За таких обставин особа не може бути притягнута до адміністративної відповідальності, оскільки в її діях відсутня суб'єктивна сторона правопорушення

В силу статті 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, при розгляді справи про порушення позивачем митних правил Хмельницькою митницею ДФС України 18 травня 2017 року не було враховано заперечення позивача та її доводи щодо неправомірності винесення постанови про порушення митних правил. Дані доводи навіть не відображені у змісті постанови, а тому висновки, викладені у постанові не відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно статті 529 МК України, постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Постанова центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, у справі про порушення митних правил, а також його постанова по скарзі на постанову митниці у такій справі можуть бути оскаржені до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Не зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду, однак вони не впливають на правильність прийнятого судового рішення. З цих підстав судом ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а окремі помилки в оцінці обставин справи не дають підстав для її скасування відсутні.

За таких обставин підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "07" вересня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Б.С. Моніч

судді: М.М. Капустинський

І.Г. Охрімчук

Повне судове рішення складено "29" січня 2018 р.