Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2010р. Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Мельник В.В. при секретарі - Поночковій О.І.

треті особи - ОСОБА_1; Акціонерний комерційний банк «Укрсоцбанк»

представник позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлоград цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розділ майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив суд постановити рішення яким:

-розділити майно, нажите нею та відповідачем за час шлюбу, а саме: квартиру АДРЕСА_1;

-визнати за нею право власності на 2\3 частини квартири АДРЕСА_2.

-Визнати за відповідачем право власності на 1\3 частину квартири АДРЕСА_2.

-Судові витрати покласти на відповідача.

01 січня 2010р. за вх..№2844 до Павлоградського міськрайонного суду надійшла додаткова позовна заява, де позивач по справі - ОСОБА_3 уточнила свої позовні вимоги, та просила суд постановити рішення яким:

-Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1\8 частину квартири АДРЕСА_3.

-Визнати за ОСОБА_4 право власності на 7\8 частин квартири АДРЕСА_3.

-Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати.

Представник третьої особи - АКБ «Укрсоцбанк», який був належним чином сповіщений про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання не з»явився та не сповістив суд про причини своєї неявки.

Винісши на розгляд питання про можливість розгляду справи за відсутністю представника третьої особи, з урахуванням думки сторін, третьої особи - ОСОБА_1 та представника позивача, які не заперечували проти цього, суд ухвалив розглянути справу за відсутності представника третьої особи - АКБ «Укрсоцбанк».

В судовому засіданні позивач по справі повністю підтримала свої позовні вимоги, викладені в додатковій позовній заяві від 01 січня 2010р., посилаючись на доводи, викладені в позовній та додатковій позовних заявах, та на свої пояснення, надані в суді.

Відповідач по справі позовні вимоги не визнав, та просив суд відмовити в задоволенні, вважаючи їх необгрунтованими, пояснивши суду, що ОСОБА_3 взагалі не має права власності навіть на частку спірної квартири, оскільки вказана квартира дійсно була взята ними в кредит, який повністю виплатив його батько - ОСОБА_1

Третя особа по справі - ОСОБА_1 вважав, що його бувша невістка не має права власності навіть на частку спірної квартири, оскільки він, ОСОБА_1, сам за власні кошти сплатив кредит за вказану квартиру, таким чином власником квартири має бути лише його син - ОСОБА_4 На його, ОСОБА_1, думку позивачка має право лише на 1\2 частину грошових коштів, які було сплачено за кредит його сином - ОСОБА_4, та його бувшою невісткою - ОСОБА_3, а саме за період часу з квітня місяця 2007р. по липень місяць 2007р. (включно).

Заслухавши пояснення позивача та його представника, кожного окремо, доводи відповідача, приймаючи до уваги думку третьої особи, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_3 та її представнику було роз»яснено їх право змінити, доповнити, уточнити позовні вимоги і їх підстави та наслідки невиконання вказаних процесуальних дій, беручи до уваги, що сторонам по справі та третій особі було роз»яснено положення ст.137 ЦПК України, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, суд доходить висновку про можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_3, з огляду на такі підстави.

В судовому засіданні було встановлено, що з 22 січня 2005р. по 28 березня 2008р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4, сторони по справі, перебували в зареєстрованому шлюбі \а.с.а.с.4,5/. Від зазначеного шлюбу вони мають сина ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1 \а.с.6\.

За час шлюбу, а саме 07 березня 2007р. на підставі договору купівлі-продажу, сторони по справі придбали квартиру АДРЕСА_3. Квартира була придбана за кредитні кошти, отримані ОСОБА_4 в АКБ «Укрсоцбанк» (надалі - Банк). Дані факти були підтверджені як договором купівлі-продажу квартири \а.с. \, витягом з Державного реєстру правочинів \а.с. \, технічним паспортом на квартиру

а.с. \, так і поясненнями сторін по справі, кожного окремо, і третьою особою - ОСОБА_1, наданими в ході судового розгляду.

Приймаючи рішення по суті уточнених заявлених позовних вимог, суд приймав до уваги ту обставину, що , як випливає з пояснень сторін по справі, кожного окремо, кошти, отримані в банку 07 березня 2007р. вони сумісно сплачували на протязі лише п»яти місяців, тобто з квітня по липень (включно) 2007р.. За цей період було сплачено - 3 691грн. 56коп. Даний факт, в судовому засіданні підтвердив і третя особа по справі - ОСОБА_1

Крім того, відповідно до п.6 договору купівлі-продажу квартири, спірна квартира була придбана за 47 975грн., з яких 7 575 грн. ними, сторонами по справі, було сплачено продавцю до підписання зазначеного Договору готівкою, а залишок суми в розмірі 40 400грн., еквівалент 8 000 доларів США, які було взято відповідачем по справі ОСОБА_4 в якості кредиту в АКБ «Укрсоцбанк» ( поручителем виступав ОСОБА_1 - третя особа по справі), було сплачено після підписання договору купівлі - продажу.

Таким чином ОСОБА_3 та ОСОБА_4, знаходячись в зареєстрованому шлюбі, було сумісно сплачено за придбання спірної квартири 11 266,56грн., що становить 1\4 частину її повної вартості.

47 975грн. (повна вартість квартири) : 11 266,56грн. ( кошти сплачені сумісно подружжям ОСОБА_4) = 4,25 (тобто 1\4 частина)

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з вимог ст.ст.60,70 СК України, згідно яких майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності і у разі його поділу, частки майна подружжя є рівними. Відповідно ж до ч.7 ст.57 СК України, якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою власністю.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що право власності на 1\8 частину має належати ОСОБА_3, а право власності на 7\8 частин - ОСОБА_4

Де: 1\4 (кошти, сумісно сплачені за кредит подружжям ОСОБА_4) : 2 = 1\8 частина.

Суд не може погодитись з твердженням відповідача по справі та третьої особи - ОСОБА_1, кожного окремо, стосовно того, що спірна квартира була придбана не за національну валюту України - гривню, а за долари США, оскільки дане твердження спростовується як показаннями позивача по справі, даними в ході судового розгляду, так і п.6 Договору купівлі-продажу квартири.

Крім того, суд не може приймати до уваги твердження відповідача по справі та третьої особи - ОСОБА_1, стосовно того, що саме він, ОСОБА_1, самостійно сплатив продавцю кошти в розмірі 500 доларів США до підписання Договору, оскільки воно спростовується поясненнями позивача по справі, згідно яких до підписання Договору нею та ОСОБА_4 дійсно було сплачено продавцю кошти в сумі - 7 575грн., які були їхньою сумісною власністю. Даний факт підтверджується в тому числі і п.6 Договору купівлі-продажу.

Пояснення позивачки по справі, в даній частині, в судовому засіданні не було спростовано ні відповідачем по справі, ні третьою особою - ОСОБА_1, тобто жоден з них не довів суду факт сплати продавцю коштів в сумі 500 доларів США, які належали особисто ОСОБА_1

Судові витрати підлягають розподілу згідно ст.88 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10,60,131,137,209,212 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розділ майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1\8 частину квартири АДРЕСА_3.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 7\8 частин квартири АДРЕСА_3.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 171\ сто сімдесят одна грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано в Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: В.В. Мельник