УКРАЇНА
В І Л Ь Н О Г І Р С Ь К И Й М І С Ь К И Й С У Д
Д Н І П Р О П Е Т Р О В С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
Справа № 2 - а - 173/09 - 0407
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«07» грудня 2009 року Вільногірський міський суд
Дніпропетровської області
в складі головуючого- судді Сербіна В.В.
при секретарі- Головешко Н.В.
з участю позивача- ОСОБА_1
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вільногірську Дніпропетровської області адміністративну справу № 2-а-173/09-0407 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області молодшого сержанта міліції Заблуди Станіслава Юрійовича, УДАІ ГУМВС в Дніпропетровській області, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень, інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області молодшого сержанта міліції Заблуди С.Ю., закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, третя особа у справі- Державне казначейство України,-
В С Т А Н О В И В:
20 серпня 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначив, що 15 серпня 2009 року близько 17 години, він рухався в м.Дніпропетровську по вул.Героїв Сталінграду в напрямку вул.Кротова та керував мікроавтобусом «Mercedes-Benz», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності. Після того, як він здійснив виїзд на перехресті з вул.Г.Сталінграду на вул.Кротова та проїхав близько 250 метрів від перехрестя по вул.Кротова, його зупинив інспектор ДАІ, який запропонував йому надати документи на автомобіль, а саме: страховий поліс та талон про проходження техогляду, які він мав в наявності та на вимогу робітника ДАІ надав інспектору Заблуді С.Ю. для огляду. Після того, як на протязі майже 20 хвилин, інспектор з’ясовував питання, які на погляд позивача не мали жодного відношення до керування ним зазначеним автомобілем та до дорожнього руху взагалі, інспектор заявив, що позивач проїхав перехрестя в момент, коли додаткова стрілка на світлофорі в напрямку руху, яким він рухався, була вимкнена, що на думку інспектора є порушенням п.8.7.3 ПДР України та запропонував позивачеві сплатити штраф у розмірі 500 гривень. Після того, як позивач заявив, що він лише закінчував проїзд перехрестя при мигаючий стрілці світлофору і рухався в колоні автомобілів, перетинаючи перехрестя другим у колоні, а за ним також рухалися ще кілька автомобілів, з місця, де знаходились робітники ДАІ взагалі не видно ані світлофору, ані інших учасників руху, оскільки перед перехрестям знаходиться зупинка для транспорту загального користування, тому перехрестя не видно, а також відмовився в категоричній формі сплачувати будь-які кошти, оскільки правил дорожнього руху він не порушував та здійснив маневр відповідно до діючих ПДР України, інспектор склав протокол про адміністративне правопорушення. Ознайомившись з текстом протоколу, який було складено відносно нього, позивач обурився, оскільки викладені в ньому факти не відповідали дійсності, про що й зробив відповідний запис у графі для особистих пояснень. Інспектором також було складено постанову про адміністративне правопорушення відносно позивача, відповідно до якої, він начебто здійснив порушення вимог п.8.7.3 ПДР України, чим скоїв, на думку відповідача, правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП і на позивача було накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 гривень.
Позивач вважає, що постанову винесено незаконно, вона не відповідає вимогам чинного законодавства, при її винесенні було порушено встановлений законодавством порядок притягнення до відповідальності, в зв’язку з чим, постанова підлягає скасуванню. Так, крім нього в салоні зазначеного вище авто знаходились пасажири, які можуть підтвердити той факт, що позивач міг перетинати перехрестя лише на мигаючий зелений сигнал додаткової стрілки світлофора та рухався у колоні автотранспорту, який виїздив з вул.Г.Сталінграду на вул.Кротова на цьому ж перехресті. Крім того, відповідно до вимог п.16.8 ПДР України, він виїхав на перехрестя при зеленому сигналі світлофору, який дозволяв йому рух та мав виїхати з перехрестя у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Посилання ж інспектора на порушення п.8.7.3 ПДР України є безпідставним, оскільки цей пункт описує сигнали світлофорів, якими керується рух, а правила проїзду перехресть регламентуються п.16.8 ПДР України, який він не порушував. В порушення вимог ст.251 КУпАП, інспектор не зазначив всіх доказів, якими обґрунтовувались заперечення позивача проти фактів, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення відносно нього, а саме- не встановив та не описав свідків, які знаходились в салоні автомобіля, яким позивач керував. При винесенні постанови інспектором також були порушені вимоги ст. 280 КУпАП, оскільки в постанові не були визначені всі необхідні обставини, що мають значення по справі- наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, місце розташування робітників ДАІ, не складено схему, якщо на думку інспектора таке мало місце. Перелічені вище дії інспектора значно порушили права позивача, передбачені ст.268 КУпАП, оскільки інспектором було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, постанову було складено з порушенням вимог щодо її складання, а викладені в постанові обставини не відповідають дійсним фактам, які мали місце 15.08.2009 року за участю позивача. Таким чином є очевидним, що оскільки викладені в постанові обставини не відповідають дійсним, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності безпідставно, необґрунтовано та незаконною, з зазначеними порушеннями вимог діючого законодавства, внаслідок чого, відповідно до вимог ст.287 КУпАП, ст.288 КУпАП, ст.17 КАС України, ст.18 КАС України позивач прохає визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 15 серпня 2009 року, винесену відповідачем- інспектором ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Дніпропетровська Заблудою Станіславом Юрієвичем про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені в позовній заяві, підтримав в повному обсязі та додатково пояснив, що він дійсно, разом з дружиною та знайомою- ОСОБА_2, 15 серпня 2009 року, близько 17 години, рухався в м.Дніпропетровську по вул.Г.Сталінграду в напрямку вул.Кротова та керував мікроавтобусом «Mercedes-Benz» д/н НОМЕР_1 . Після того, як він здійснив виїзд на перехрестя з вул.Г.Сталінграду на вул.Кротова, на зелене світло світлофору та проїхав близько 250-300 метрів від перехрестя, по вул.Кротова, його зупинив інспектор ДАІ, який повідомив, що позивач проїхав перехрестя начеб-то на червоне світло. Позивач роз’яснив інспекторові, що виїхав на зелене світло, перехрестя в тому місці затяжне приблизно 250 метрів і міг лише закінчувати маневр на мигаюче зелене світло, та як за правилам він повинен був закінчити маневр, тим паче, що ні стоп-лінії, ні знаку 5.62 на перехресті не було. Працівники ДАІ стояли на відстані приблизно 300 метрів від перехрестя, їм могло бути водно позивача, тільки тоді, як останній їхав вже в їхньому напрямку. Протокол інспектор складав в машині, позивачу було одночасно видано і протокол і постанову, без роз’яснення будь-яких прав, без задоволення клопотань позивача про залучення свідків. Позивач сфотографував в присутності працівників ДАІ місце, де був розташований світлофор, з того місця, де був зупинений працівниками ДАІ.
Свідок ОСОБА_3, суду показала, що 15 серпня 2009 року, близько 17 години в м.Дніпропетровську, вона, разом з позивачем та знайомою- ОСОБА_2, рухаючись на мікроавтобусі «Мерседес», перетинали перехрестя по вул.Г.Сталінграду та вул.Кротова, в м.Дніпропетровську, поворот на вул.Кротова робили на зелене світло, поворот був затяжний і коли вони вже повернули і проїхали приблизно 300 метрів їх зупинили працівники ДАІ. Інспектор пояснив, що вони рухались на червоне світло. Позивач намагався пояснити, що він міг лише закінчувати маневр, а ніяк не починати перетинати перехрестя на червоне світло, крім того з місця, де стояли працівники ДАІ, останні взагалі не могли бачити світлофор, але працівники міліції ніяк не відреагували. Тоді позивач зробив фотографію з того місця, де їх зупинили. Працівник ДАІ склав протокол, чоловік не погоджувався з обставинами, заперечував, йому не роз’яснювали права і одночасно вручили постанову і протокол. Позивач фотографував на місці вказане перехрестя і саме те перехрестя зображене на знімку.
Свідок ОСОБА_2, суду показала, що 15 серпня 2009 року вона поїхала з сім’єю Шкуропацьких в м.Дніпропетровськ і там, приблизно о 17 годині, рухаючись на мікроавтобусі «Мерседес», вони перетинали перехрестя вул.Г.Сталінграду та вул.Кротова. За кермом сидів позивач, поруч з ним сиділа його дружина ОСОБА_3, а свідок сиділа ззаду. Вони виїхали перехрестя на зелене світло, свідку це було добре видно, бо в машині великі вікна. Проїхавши приблизно триста метрів були зупинені працівниками ДАІ, позивач вийшов до них. Коли він повернувся, то пояснив, що його звинувачують в тому, що він ніби-то проїхав перехрестя на червоне світло, хоча працівники ДАІ не могли бачити світлофор взагалі зі свого місця. Позивач фотографував на місці вказане перехрестя і саме те перехрестя зображене на знімку.
Відповідач- інспектор ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Заблуда Станіслав Юрійович, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, вважає, свої дії правомірними, просить суд винести рішення відповідно до діючого законодавства.
Відповідач- УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, заяв про перенесення слухання справи не надав.
Представник третьої особи- Державного казначейства України- Рудченко Ю.С., будучи належним чином повідомленою про час та дату розгляду справи, в судове засідання не з’явилась, надала письмове пояснення в якому зазначила, що в матеріалах справи немає відомостей, які вказують на неправомірність дій чи бездіяльності Державного казначейства України, тому вважає безпідставними позовні вимоги до Державного казначейства України, просить слухати справу без її участі.
З копії протоколу серії АЕ № 040564 від 15 серпня 2009 року /а.с.7/, витікає, що « Інспектор ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Дніпропетровська Заблуда Станіслав Юрійович, склав протокол про те, що, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., 15.08.2009 року о 17-00 керуючи автомобілем Мерседес д/н НОМЕР_1 в м.Дніпропетровську проїхав перехрестя вул.Г.Сталінграду вул. Кротова в той час, як додаткова стрілка світлофору в даний напрямок руху була вимкнена, чим порушив пункт 8.7.3.з) ПДР, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.122 КУпАП. Протокол підписано правопорушником, який по суті зазначив, що не згоден з працівником ДПС, рухався на перехресті на мигаючий зелений сигнал стрілки, оскільки при мигаючий стрілці можливо закінчити поворот на ліво відповідно до правил. Був зупинений працівниками в 200 метрів від перехрестя, які стверджували, що він їхав на червоне світло. До протоколу додається постанова». Відомості про задоволення клопотань та відомості про свідків правопорушення в протоколі відсутні.
Як витікає з копії постанови серії АЕ № 274699 від 15 серпня 2009 року /а.с.6/, «Інспектор ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Дніпропетровська Заблуда Станіслав Юрійович, розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, встановив, що гр.ОСОБА_1, НОМЕР_2 р.н., проживає в АДРЕСА_1, 15.08.2009 року о 17-00 керуючи автомобілем Мерседес д/н НОМЕР_1 проїхав перехрестя вул.Г.Сталінграду вул.Кротова в той час як додаткова стрілка світлофору в даний напрямок руху була вимкнена, чим порушив пункт 8.7.3.з ПДР, враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, керуючись положеннями статті 283 КУпАП, постановив, накласти на гр.ОСОБА_1 штраф 500 гривень. До постанови додається протокол». Відомості про місце скоєння правопорушення, а саме назва міста- відсутня.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ІНФОРМАЦІЯ_2 виданого 07.09.2004 року Дніпродзержинським МРЄВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області /а.с.5/, оригінал якого надано позивачем та оглянуто в судовому засіданні, слідує, що автомобіль «Mercedes-Benz 108 D», реєстраційний номер НОМЕР_1, 1997 року випуску, колір сірий, належить ОСОБА_4, має право керування ОСОБА_1.
Згідно витягу з наказу т.в.о. начальника ГУМВС України в Дніпропетровській області за № 120 о/с від 05.08.2009 року /а.с.78/, молодшого сержанта міліції Заблуду Станіслава Юрійовича призначено інспектором дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м.Дніпропетровська та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого управлінню ДАІ ГУМВС України в області, увільнивши від посади інспектора дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м.Дніпродзержинська та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого УДАІ УМВС України в області, з 05 серпня 2008 року.
Згідно копії постової відомості розстановки нарядів несення служби особовим складом батальйону ДПС ВДАІ для обслуговування м.Дніпропетровська від 15 серпня 2009 року, /а.с.79/, яка прилучена до матеріалів справи, витікає, що молодший сержант міліції Заблуда С.Ю. та старшина міліції Телятник В.І. повинні нести службу з 15.00 до 23.00 години на вул.Г.Сталінграду на автомобілі «ВАЗ-21093» д/н НОМЕР_3.
Згідно прилученого до матеріалів справи кольоровому фото, наданому позивачем /а.с.8/, зображено на передньому плані патрульний автомобіль ДАІ, в верхній частині фото зображено перехрестя вул.Г.Сталіграду та вул.Кротова м.Дніпропетровська з вказівкою розташування світлофору та напрямку руху автомобіля.
Згідно листа начальника ВДАІ з обслуговування Верхньодніпровського району та м.Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області за № 4807 від 10.11.2009 року /а.с.67/ (підрозділу ДАІ по місцю проживання правопорушника) матеріали по справі про адміністративне провадження стосовно ОСОБА_1 до вказаного відділу не надходили.
Згідно листа відділу державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції № 6953/0319 від 04 грудня 2009 року /а.с.80/ матеріали виконавчого провадження щодо виконання постанови серії АЕ № 274699 від 15 серпня 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу на виконанні у вказаному відділі не перебувають.
Заслухавши позивача, свідків, дослідивши матеріали справи суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникли внаслідок дій суб’єкта владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної фізичної особи, а саме з факту винесення суб’єктом владних повноважень постанови про притягнення фізичної особи до адміністративної відповідальності.
Суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що 15 серпня 2009 року, інспектором ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області молодшим сержантом міліції Заблудою Станіславом Юрійовичем, який є суб’єктом владних повноважень, діючим в межах своєї компетенції, на підставі протоколу серії АЕ № 040564 від 15 серпня 2009 року, було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 274699 від 15 серпня 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП позивача ОСОБА_1 і останнього піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 500 гривень.
Надаючи юридичну оцінку обставинам справи, суд керується наступними нормами права.
Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 5) добросовісно; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Згідно з ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів,а також іншими документами.
Відповідно до статті 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Згідно ч.3 ст.256 КУпАП у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.
Згідно Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» за № 185 від 22 лютого 2001 року зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463 (далі Наказ), а саме п.2.6. слідує, що при складанні протоколу, при викладенні обставин правопорушення вказується число, місяць, рік, час його скоєння, суть правопорушення, які саме протиправні дії вчинила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. У випадках, передбачених КУпАП, до протоколу вносяться прізвища, ім'я та по батькові двох свідків правопорушення, адреси їх місця проживання, а також ставляться підписи свідків.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дає письмове пояснення по суті скоєного правопорушення, яке записується в протокол, і ставить свій підпис, а також може робити заяви і клопотати по суті складання протоколу та розгляду справи (у разі відмови від пояснення або підписання протоколу про це робиться запис посадової особи, яка склала протокол, що підтверджується підписами свідків).
Посадова особа, яка розглядає протокол, виносить рішення про задоволення чи відхилення заяви або клопотання, про що робиться відповідний запис у протоколі.
Згідно пункту 2.7 Наказу до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення тощо).
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити, в тому числі відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.
Згідно пункту 2.11 наведеного вище Наказу у постанові, у розділі "ВСТАНОВИВ" вказується число, місяць, рік, час, місце скоєння адміністративного правопорушення, прізвище та ініціали особи, яка його вчинила, викладаються обставини і суть скоєного правопорушення, установлені при розгляді матеріалів адміністративної справи.
Статтею 122 ч.2 КУпАП передбачена відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил переїзду перехресть, проїзд на заборонений сигнал світлофора, що тягне за собою накладення штрафу на водіїв від двадцяти п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п.8.7.3.з) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року зі змінами та доповненнями, вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою (стрілками).
Згідно п.16.8 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року зі змінами та доповненнями,водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.62, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.
Оцінюючи в сукупності зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що суб’єкт владних повноважень- інспектор ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області молодший сержант міліції Заблуда Станіслав Юрійович, при винесенні постанови, серії АЕ № 274699 від 15 серпня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладенні на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 гривень, в порушення вимог п.3, п.5, п.9 ч.3 ст.2 КАС України діяв необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, не добросовісно без урахування прав особи на участь у процесі прийняття рішення.
Так, в порушення вимог ст.251 КУпАП, ст.256 КУпАП, п.2.6, п.2.7 Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» за № 185 від 22 лютого 2001 року зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463, не вірно зазначивши в протоколі обставини скоєного адміністративного правопорушення, в частині порушення ПДР України, не зазначивши в протоколі про скоєне адміністративне правопорушення свідків його скоєння та інших, будь-яких фактичних даних, на основі яких, у визначеному законом порядку відповідач встановив наявність адміністративного правопорушення, винність саме позивача у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не враховуючи клопотань позивача, який притягався до адміністративної відповідальності, про надання будь-яких підтверджень його вини, не роз’яснюючи позивачеві прав, передбачених ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, на підставі недопустимого джерела доказів- протоколу серії АЕ № 040564 від 15 серпня 2009 року, при тому- єдиного, який є у справі про скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_1, не долучивши до справи жодних матеріалів, що підтверджували б факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви правопорушника, пояснення свідків правопорушення, протоколи виявлення) та могли бути визнані судом джерелами доказів, суб’єктом владних повноважень, без задоволення чи відхилення заяв та клопотань позивача про надання таких доказів, про що свідчить відсутність яких-би то не було записів, зроблених посадовою особою у протоколі, без врахування даних про особу позивача, всіх інших обставин, які мали суттєве значення для правильного вирішення справи, позбавивши можливості позивача користуватися послугами захисника та іншого фахівця у галузі права, одночасно з врученням позивачеві копії протоколу, про що свідчить запис у ньому, в порушення вимог ст.252 КУпАП, ст.268 КУпАП, п.2.11 Наказу, вручив позивачеві незаконну постанову серії АЕ № 274699 від 15 серпня 2009 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 гривень.
При цьому суб’єкт владних повноважень прийняв таке рішення в порушення вимог ст.283 КУпАП, на підставі єдиного, при тому ж і недопустимого доказу, а саме протоколу про скоєння адміністративного правопорушення серії АЕ № 040564 від 15 серпня 2009 року, в порушення вимог ст.280 КУпАП, ст.268 КУпАП, без з’ясування того, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, фактично без участі позивача ОСОБА_1 у процесі прийняття рішення, позбавивши останнього можливості знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, в порушення вимог п.2.11 Наказу, не зазначивши обставини та суті скоєного адмінправопорушення, встановлених при розгляді матеріалів адміністративної справи, в тому числі конкретного місця скоєння адмінправопорушення- м.Дніпропетровськ, наклавши на позивача майже максимальну штрафну санкцію, передбачену ч.2 ст.122 КУпАП, що в своїй сукупності робить неможливим встановлення достовірності факту проїзду позивача на заборонний сигнал світлофору 15 серпня 2009 року, о 17 годині, на перехресті вул.Г.Сталінграду та вул.Кротова в м.Дніпропетровську, при керуванні автомобілем «Mercedes-Benz 108 D», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок чого позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області молодшого сержанта міліції Заблуди Станіслава Юрійовича, УДАІ ГУМВС в Дніпропетровській області, про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення , третя особа у справі- Державне казначейство України, підлягає задоволенню в повному обсязі, а постанова серії АЕ № 274699 від 15 серпня 2009 року винесена інспектором ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Заблудою С.Ю. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 гривень- скасуванню, як така, що не ґрунтується на вимогах Закону.
Згідно вимог ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За приписами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідачі не надали суду жодних доказів скоєння позивачем правопорушення, а саме факту проїзду перехрестя вул.Г.Сталдінграду та вул.Кротова в м.Дніпропетровську, о 17 годині, на заборонний сигнал світлофору при керуванні автомобілем «Mercedes-Benz 108 D», реєстраційний номер НОМЕР_1, не спростували тверджень останнього та наданих ним свідків- ОСОБА_3, ОСОБА_2, про закінчення маневру з дотриманням вимог п.16.8 ПДР України, тобто не довели винність позивача у скоєнні вказаного правопорушення, суд, на підставі наведеного вище, вважає дії інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області молодшого сержанта міліції Заблуди Станіслава Юрійовича, направлені на притягнення позивача до адміністративної відповідальності, неправомірними.
Згідно п.1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події чи складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного вище суд приходить до висновку, що оскільки протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ № 040564 від 15 серпня 2009 року, складання якого по даній категорії справ є обов’язковим, єдиним і до того ж недопустимим доказом скоєння позивачем правопорушення, а постанова про адміністративне правопорушення серії АЕ № 274699 від 15 серпня 2009 року, винесена у відношенні позивача ОСОБА_1 на підставі недопустимого доказу, відповідачем, суб’єктом владних повноважень інспектором ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Заблудою С.Ю.- незаконною, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, за недоведеності його вини, внаслідок чого провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.288 ч.5 КУпАП позивач звільнений від сплати судового збору, інші документально підтверджені витрати позивач не надав, тому згідно ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати по даній справі в розмірі 03 гривні 40 копійок слід покласти за рахунок Держави України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,9,86,87,94,99-102,158-163,167,185,186,254 КАС України, ст.247 п.1 КУпАП, ст.284 КУпАП, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області молодшого сержанта міліції Заблуди Станіслава Юрійовича, УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень, інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Заблуди С.Ю. , закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, третя особа у справі- Державне казначейство України- задовольнити в повному обсязі.
Визнати неправомірними дії суб’єкта владних повноважень- інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області молодшого сержанта міліції Заблуди Станіслава Юрійовича, які 15 серпня 2009 року були спрямовані на притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 274699 від 15 серпня 2009 року, винесену відповідачем- інспектором ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області молодшим сержантом міліції Заблудою Станіславом Юрійовичем про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 500 гривень, закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Судові витрати у справі в виді судового збору в сумі 03 гривні 40 копійок покласти на рахунок Держави України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана в Вільногірський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в строк, установлений для подання заяви про апеляційне оскарження, через Вільногірський міський суд.
Головуючий суддя В.Сербін