Судове рішення #6925839

УКРАЇНА

В І Л Ь Н О Г І Р С Ь К И Й      М І С Ь К И Й     С У Д

Д Н І П Р О П Е Т Р О В С Ь К О Ї     О Б Л А С Т І

                                                                                                                                            Справа № 2 - а - 188/09 - 0407

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

І  М  Е  Н  Е  М      У  К  Р  А  Ї  Н  И

                 

«07» грудня 2009 року                                                     Вільногірський міський суд

                                                                                                 Дніпропетровської області

в складі головуючого- судді Сербіна В.В.

при секретарі- Головешко Н.В.

з участю позивача- ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вільногірську Дніпропетровської області адміністративну справу 2-а-188/09-0407 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської роти ДПС УДАІ УМВС України в Кіровоградській області, інспектора ДПС Кіровоградської роти ДПС УДАІ УМВС України в Кіровоградській області старшого сержанта міліції Суравцова Дмитра Ігоревича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень- інспектора ДПС Кіровоградської роти ДПС УДАІ УМВС України в Кіровоградській області старшого сержанта міліції Суравцова Дмитра Ігоревича, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, третя особа у справі-  Державне Казначейство України,-

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

     28 вересня 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів, в якому зазначив, що постановою інспектора  ДПС Кіровоградської роти ДПС  Суравцова Дмитра Ігоревича  від 23 вересня 2009 року серії ВА № 034394  на нього накладено адміністративне стягнення  у вигляді штрафу в сумі 425 гривень, за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Згідно викладених в оскаржуваній постанові обставин  позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, 23 вересня 2009 року, о 14 годині 43 хвилини на 703 км. а/д «Стрій-Знам’янка» та на 01 км. а/д «Кіровоград-Платоново» 1 км. керував автомобілем «Дачія» реєстраційний номер НОМЕР_1 і начебто здійснив рух на заборонений  жест регулювальника, чим порушив п.8.8 ПДР України. Позивач не погодився з висновком інспектора і при цьому надав письмове заперечення стосовно своєї вини у скоєнні вказаного правопорушення, вказавши це в протоколі про  адміністративне правопорушення, на підставі якого було винесено постанову, яку він оскаржує, вказавши, що здійснював  рух  на дозволений жест регулювальника. Фактично дорожня ситуація склалася таким чином, що регулювальник стояв  на перехресті доріг вказаних в оскаржуваній постанові, до  нього позивач, не доїхавши, звернув вправо, на іншу дорогу, тобто  фактично, на  перехрестя він навіть не виїздив. Таким чином порушення вказаного інспектором п.8.8 ПДР України мало б місце, якби позивач здійснив проїзд на його заборонний жест при в’їзді на перехрестя доріг, де він здійснював регулювання руху. На його усні заперечення стосовно фактичних обставин справи і відсутності факту порушення ПДР України, за яке б наставала адміністративна відповідальність, інспектор ДАІ не відреагував. Крім суб’єктивної думки інспектора ДПС факт скоєння позивачем порушення ПДР України нічим не підтверджується. На підставі зазначеного вище, керуючись ст.105 ч.3 п.1 КАС України, ст.288 КУпАП, ст.289 КУпАП позивач просить суд скасувати постанову серії ВА № 034394 від 23 вересня 2009 року, яку  винесено інспектором ДПС Кіровоградської роти ДПС УДАІ УМВС України в Кіровоградській області  старшим сержантом  міліції Суравцовим Дмитром Ігоревича про притягнення позивача до адміністративної відповідальності в вигляді штрафу за  вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, провадження у справі закрити.

      В судовому засіданні позивач позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені в позовній заяві, підтримав в повному обсязі та додатково пояснив, що 23 вересня 2009 року  будучи в м.Кіровограді, він зняв машину «Дачія»  з обліку і повертався разом з дружиною- ОСОБА_2 назад в м.Вільногірськ. Виїхав з Кіровограду і вже на виїзді, на перехресті  автошляхів «Стрій-Знам’янка» та «Кіровоград-Платоново», де був двосторонній рух, стояв регулювальник. Позивач проїхав перехрестя приблизно о 14 годині 43 хвилини, на дозволяючий жест регулювальника, повернувши вправо, проїхав більш ніж 20 метрів, де стояв патрульний міліціонер- інспектор Суравцов Д.І., який і зупинив його автомобіль і лише після перевірки всіх документів, які виявилися в повному порядку, пояснив, що позивач проїхав на заборонний жест  регулювальника, чим порушив правила дорожнього руху. З того місця де стояв відповідач, враховуючи інтенсивність руху на перехресті, взагалі неможливо побачити рухи регулювальника, тому позивач пояснив відповідачеві, що  проїхав на дозволяючий жест регулювальника, але відповідач одночасно склав протокол та постанову серії ВА № 034394 від 23вересня 2009 року, не роз’яснюючи позивачеві права та обов’язки, не дивлячись на те, що позивач прохав надати йому свідків правопорушення, опитати в якості свідка дружину позивача, а також і самого регулювальника, з обставин, чому останній жодним чином не відреагував на порушення, якщо таке мало місце з боку позивача, не подав сигнал свистком, жезлом, іншими, передбаченими ПДР України рухами.

      Свідок ОСОБА_2 суду показала, що 23 вересня 2009 року, десь  приблизно о 14 годині вони їхали з чоловіком з м.Кіровограда в напрямку м.Вільногірська, на новому автомобілі «Дачія», рухалися по дорозі, проїхавши перехрестя доріг «Стрій-Знам’янка» та «Кіровоград-Платоново», на якому знаходився регулювальник, повернули вправо.  Регулювальник їм не свистів вслід, не махав жезлом. Коли разом з позивачем від’їхали більш ніж на двадцять метрів  від перехрестя, автомобіль позивача зупинив працівник ДАІ, це був не регулювальник, а інший працівник ДАІ, відповідач.  Позивач пішов з інспектором, за декілька хвилин повернувся, обурювався неправомірними діями працівника ДАІ та пояснив їй, що їхав правильно, правил не порушував, інспектор не прийняв до уваги його пояснення і виніс постанову.  

      Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час слухання справи, в судове засідання не з’явились, про причини нявки не повідомили, заяв про перенесення слухання справи не надали.

     Представник третьої особи- Державного казначейства України- Рудченко Ю.С., будучи належним чином повідомленою про час та дату розгляду справи, в судове засідання не з’явилась, надала письмове пояснення в якому зазначила, що в матеріалах справи немає відомостей, які вказують на неправомірність дій чи бездіяльності Державного казначейства України, тому вважає  безпідставними позовні вимоги до Державного казначейства України, просить слухати справу без її  участі.

    З копії протоколу  серії  ВА № 032131  від 23 вересня 2009 року /а.с.5/, оригінал якого оглянуто у судовому засіданні в справі про адміністративне правопорушення, наданій відділом ДАІ по  обслуговуванню Верхньодніпровського району та м.Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області витікає, що «Інспектор ДПС Кіровоградської роти ДПС ст.с-т Суравцов Дмитро Ігоревич склав протокол про те, що громадянин ОСОБА_1, 23 вересня 2009  року, о 14.43  годині на перехресті автодороги Стрій-Знам’янка 703 км., а/д Кіровоград-Платоново 1 км., керуючи т/з Дачія, д/н НОМЕР_2, здійснив рух на заборонений жест регулювальника, чим порушив вимоги 8.8 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.122 КУпАП. Гр-ну ОСОБА_1 роз’яснено його права та обов’язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП і повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 23.09.2009 року о 14 год. 43 хв. на місці скоєння. Протокол підписано особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. По суті правопорушення правопорушник пояснив- закінчував маневр повороту на дозволяючий жест регулювальник. До протоколу додається постанова. Дані про свідків правопорушення та підпису особи в графі про роз’яснення йому прав та обов’язків- відсутні».

     Як витікає з копії постанови серії ВА № 034394 від 23 вересня 2009 року /а.с.6/ по справі про адміністративне правопорушення, оригінал якої оглянуто в матеріалах виконавчого провадження № 1582-В3 від 05 листопада 2009 року, яку надано відділом державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції, ««Інспектор ДПС Кіровоградської роти ДПС Суравцов Дмитро Ігорович, розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, встановив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, проживає АДРЕСА_1, 23.09.2009 року о 14.43, на а/д. Стрій-Знам’янка 703 км., а/д Кіровоград-Платоново 1 км., керуючи автомобілем Дачія, д/н  НОМЕР_2, здійснив рух на заборонний жест регулювальника, чим порушив вимоги п.8.8 ПДР України. Враховуючи що гр.ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись положеннями ст.14-1, ч.5,6 статті 258 та ст.283 КУпАП, постановив, притягнути гр.ОСОБА_1до адміністративної відповідальності і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень. Копію постанови отримав 23.09.2009 року, підпис правопорушника, пояснення- «Завершував маневр на дозволяючий жест регулювальника». До постанови додається протокол ВА № 032131»».

     Заслухавши позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникли внаслідок дій суб’єкта владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної фізичної особи, а саме- факту винесення суб’єктом владних повноважень постанови про притягнення фізичної особи до адміністративної відповідальності.

     Суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

     В судовому засіданні встановлено, що 23 вересня 2009  року інспектором ДПС Кіровоградської роти  ДПС УДАІ УМВС України в Кіровоградській області старшим сержантом міліції Суравцовим Дмитром Ігоревичем, який є суб’єктом владних повноважень, діючим в межах своєї компетенції, на підставі протоколу серії ВА № 032131 від 23 вересня 2009 року, було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВА № 034394  від 23 вересня 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.122 ч.2 КУпАП ОСОБА_1 та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

     Надаючи  юридичну оцінку обставинам справи, суд керується наступними нормами права.

    Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 5) добросовісно; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

     Згідно зі ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП)  адміністративним правопорушенням  визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права  і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

      Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі  про адміністративне правопорушення є  будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають  значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються  протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення  безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів,а також іншими документами.

      Відповідно до статті 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Згідно ч.3 ст.256 КУпАП у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.

     Згідно Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» за № 185 від 22 лютого 2001 року зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463 (далі Наказ), а саме п.2.6 слідує, що при складанні протоколу, при викладенні обставин правопорушення вказується суть правопорушення, які саме протиправні дії вчинила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. У випадках, передбачених КУпАП, до протоколу вносяться прізвища, ім'я та по батькові двох свідків правопорушення, адреси їх місця проживання, а також ставляться підписи свідків.

     Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дає письмове пояснення по суті скоєного правопорушення, яке записується в протокол, і ставить свій підпис, а також може робити заяви і клопотати по суті складання протоколу та розгляду справи (у разі відмови від пояснення або підписання протоколу про це робиться запис посадової особи, яка склала протокол, що підтверджується підписами свідків).

     Посадова особа, яка розглядає протокол, виносить рішення про задоволення чи відхилення заяви або клопотання, про що робиться відповідний запис у протоколі.

     Згідно пункту 2.7 Наказу до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення тощо).

     Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази  за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

     Згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення  зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

      Згідно вимог ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити, в тому числі відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.

      Згідно пункту 2.11. наведеного вище Наказу у  постанові, у розділі "ВСТАНОВИВ" вказується прізвище та ініціали особи, яка його вчинила, викладаються обставини і суть скоєного правопорушення, установлені при розгляді матеріалів адміністративної справи.

      Статтею 122 ч.2 КУпАП передбачена відповідальність водіїв транспортних засобів за проїзд на заборонний жест регулювальника у вигляді накладення штрафу на водіїв  від двадцяти п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян.

      Згідно п.8.8 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року зі змінами та доповненнями,  в частині, яка стосується водіїв транспортних засобів, сигналами регулювальника є положення його корпуса, а також жести руками, в тому числі з жезлом або диском з червоним світлоповертачем, які мають такі значення: а) руки витягнуті в сторони, опущені або права рука зігнута перед грудьми: з лівого і правого боків- дозволено рух нерейковим транспортним засобам- прямо і праворуч; з боку грудей і спини- рух усіх транспортних засобів; б) права рука витягнута вперед: з лівого боку- дозволено рух нерейковим транспортним засобам- у всіх напрямках; з боку грудей- усім транспортним засобам дозволено рух лише праворуч; з правого боку та спини- рух усіх транспортних засобів заборонено; в) рука піднята вгору: рух усіх транспортних засобів заборонено в усіх напрямках

     Жезл використовується тільки працівниками підрозділів Державтоінспекції та військової інспекції безпеки дорожнього руху.

     Для привертання уваги учасників дорожнього руху використовується сигнал. Поданий свистком.

     Регулювальник може подавати інші сигнали, зрозумілі водіям ті пішоходам.

     Оцінюючи в сукупності зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що суб’єкт владних повноважень- інспектор ДПС Кіровоградської роти ДПС УДАІ УМВС України в Кіровоградській області страший сержант міліції Суравцов Дмитро Ігорович, при винесенні постанови серії ВА № 034394 від 23 вересня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладенні на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень, діяв в порушення вимог п.3, п.5, п.9 ч.3 ст.2 КАС України, тобто, необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття  рішення, недобросовісно, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

     Так, в порушення вимог ст.251 КУпАП, ст.256 КУпАП, п.2.6, п.2.7 Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» за № 185 від 22 лютого 2001 року зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463,   не вірно зазначивши в протоколі прізвище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності- «ІНФОРМАЦІЯ_2» замість «ІНФОРМАЦІЯ_3», не зазначаючи конкретний підпункт п.8.8 ПДР України, який було порушено позивачем, тобто не в повній мірі зазначивши обставини скоєного адмінправопорушення, в тому числі конкретного місця скоєння адмінправопорушення (область, район),   не зазначивши в протоколі про скоєне адміністративне правопорушення свідків його скоєння та інших, будь-яких фактичних даних, на основі яких, у визначеному законом порядку відповідач встановив наявність адміністративного правопорушення, винність саме позивача у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не враховуючи клопотань позивача, який притягався до адміністративної відповідальності, про надання  будь-яких підтверджень його вини, не роз’яснюючи позивачеві прав, передбачених ст.268 КУпАП та ст.63 Коституції України, на підставі недопустимого джерела доказів- протоколу серії ВА № 032131  від 23 вересня  2009 року, при тому- єдиного, який є у справі про скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_1, не долучивши до справи жодних матеріалів, що підтверджували б факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, правопорушника, пояснення свідків правопорушення, протоколи виявлення) та могли бути визнані судом джерелами доказів, суб’єктом владних повноважень, без задоволення чи відхилення заяв та клопотань позивача про надання таких доказів, про що свідчить відсутність яких-би то не було записів, зроблених посадовою особою у протоколі, без врахування даних про особу позивача, всіх інших обставин, які мали суттєве значення для правильного вирішення справи, позбавивши можливості позивача користуватися послугами захисника та іншого фахівця у галузі права, про що свідчить час складання протоколу- «14 година 43 хвилини» та час скоєння правопорушення- «14 година 43 хвилини», одночасно з врученням позивачеві копії протоколу, в порушення вимог ст.252 КУпАП, ст.268 КУпАП, п.2.11 Наказу,  виніс та вручив позивачеві  незаконну постанову серії ВА № 034394 від 23 вересня 2009 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

      При цьому суб’єкт владних повноважень прийняв таке рішення в порушення вимог ст.283 КУпАП, на підставі єдиного, при тому ж і недопустимого доказу, а саме протоколу про скоєння адміністративного правопорушення серії ВА № 032131 від 23 вересня 2009 року, в порушення вимог ст.280 КУпАП, ст.268 КУпАП, без з’ясування того, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, без участі позивача ОСОБА_1 у процесі прийняття рішення, позбавивши останнього можливості знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, в порушення вимог п.2.11 Наказу, не вірно зазначивши у постанові, в розділі «ВСТАНОВИВ», прізвище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності- «ІНФОРМАЦІЯ_2» замість «ІНФОРМАЦІЯ_3», не зазначивши конкретний підпункт п.8.8 ПДР України, який було порушено позивачем, тобто не зазначивши таким чином обставини та суті скоєного адмінправопорушення, встановлених при розгляді матеріалів адміністративної справи, в тому числі конкретного місця скоєння адмінправопорушення (область, район), що в своїй сукупності робить неможливим встановлення достовірності факту проїзду позивача на заборонний жест регулювальника 23 вересня 2009 року  о 14 годині 43 хвилини, на перехресті 703 кілометру автошляху  «Стрій-Знам’янка» та 01 кілометрі автошляху «Кіровоград-Платонова», при керуванні автомобілем Дачія, д/н НОМЕР_1, внаслідок чого позов  ОСОБА_1 до Кіровоградської роти ДПС УДАІ УМВС України в Кіровоградській області, інспектора ДПС Кіровоградської роти ДПС УДАІ УМВС України в Кіровоградській області старшого сержанта міліції Суравцова Дмитра Ігоревича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі, третя особа у справі-  Державне Казначейство України, підлягає задоволенню в повному обсязі, а постанова серії ВА № 034394 від 23 вересня 2009 року  винесена інспектором ДПС Кіровоградської роти ДПС УДАІ УМВС України в Кіровоградській області старшим сержантом міліції Суравцовим Д.І. про притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень- скасуванню, як така, що не ґрунтується на вимогах Закону.

        Що стосується інших підстав, для скасування вказаної постанови, наведених позивачем, суд, враховуючи наведене вище, вважає їх такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

      Згідно вимог ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

      Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

     За приписами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

      Оскільки відповідачі не надали суду  жодного допустимого доказу скоєння позивачем 23 вересня 2009 року  о 14 годині 43 хвилини, на перехресті 703 кілометру автошляху  «Стрій-Знам’янка» та 01 кілометрі автошляху «Кіровоград-Платонова», при керуванні автомобілем «Дачія», д/н НОМЕР_1, адміністративного правопорушення,  а саме фактів здійснення позивачем руху на заборонений жест регулювальника, не довели винність позивача у скоєнні вказаного правопорушення, не спростували тверджень позивача та наданого ним свідка- ОСОБА_2 суд, на підставі наведеного вище, вважає дії інспектора ДПС Кіровоградської роти ДПС УДАІ УМВС України в Кіровоградській області старшого сержанта міліції Суравцова Дмитра Ігоровича, направлені на притягнення позивача до адміністративної відповідальності- неправомірними.

      Згідно п.1 статті  247 КУпАП, провадження в справі про  адміністративне  правопорушення  не може бути  розпочато,  а  розпочате  підлягає  закриттю  за    відсутністю події    чи    складу    адміністративного правопорушення.

     Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки факт порушення ПДР України позивачем відповідачами не доведений, постанова про адміністративне правопорушення серії  ВА № 034394 від 23 вересня 2009 року, яка була винесена на підставі недопустимого, до того ж єдиного доказу- протоколу серії ВА № 032131 від 23 вересня 2009 року, у відношенні позивача ОСОБА_1 відповідачем, суб’єктом владних повноважень, інспектором Суравцовим Д.І.- є незаконною, в діях позивача, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.2 ст.122 КУпАП, за недоведеності вини позивача, внаслідок чого провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

     Відповідно до вимог ст.288 ч.5 КУпАП, позивач звільнений від сплати судового збору, даних про інші документально підтверджені  витрати позивач не надав, тому згідно ч.1  ст.94 КАС України,  судові витрати у даній справі в розмірі 03 гривні 40 копійок слід покласти на  рахунок Держави України.

     На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,9,86,87,94,99-102,158-163,167,185,186,254 КАС України, ст.247 п.1, ст.284  КУпАП, суд,-

П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

     Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кіровоградської роти ДПС УДАІ УМВС України в Кіровоградській області, інспектора ДПС Кіровоградської роти ДПС УДАІ УМВС України в Кіровоградській області старшого сержанта міліції Суравцова Дмитра Ігоревича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень- інспектора ДПС Кіровоградської роти ДПС УДАІ УМВС України в Кіровоградській області старшого сержанта міліції Суравцова Дмитра Ігоревича, закриття провадження у справі, третя особа у справі-  Державне Казначейство України-  задовольнити в повному обсязі.

     Визнати неправомірними дії посадової особи- інспектора ДПС Кіровоградської роти ДПС УДАІ УМВС України в Кіровоградській області старшого сержанта міліції Суравцова Дмитра Ігоревича, які 23 вересня 2009 року  були спрямовані на притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

     Визнати незаконною та скасувати постанову серії ВА № 034394 від 23 вересня 2009 року, винесену інспектором ДПС Кіровоградської роти ДПС УДАІ УМВС України в Кіровоградській області старшим сержантом міліції Суравцовим Дмитром Ігоревичем, про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, з накладенням стягнення в виді штрафу у розмірі 425 гривень, закривши провадження по справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу зазначеного правопорушення.

     Судові витрати у справі в виді судового збору в сумі 03 гривні 40 копійок покласти за рахунок Держави України.

     Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186  КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

     Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана в Вільногірський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

     Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження  або в строк, установлений для подання заяви про апеляційне оскарження, через Вільногірський міський суд.

     Копію даної постанови негайно, не пізніше наступного дня після ухвалення, надіслати  відповідачам та третій особі.

 

      Головуючий суддя                                            В.Сербін

     

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація