Справа № 1-48

                                                                                                                                            2009 р.

В  И  Р  О  К

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

0 4 листопада 2009 р.                             Березанський районний суд Миколаївської області

в складі:          головуючої                    - Дорошенко А.В.

                        при секретарі                 -  Захарчук С.М.

                        з участю:потерпілої      - ОСОБА_1

            представників потерпілої – ОСОБА_2 і ОСОБА_3.                             захисника – адвокатаОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Березанка

справу по обвинуваченню

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.народження, уродженки і жительки АДРЕСА_1, громадянки України,  освіта  середня, одруженої,  ПП,  не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого   ст. 356  КК України,-

                                                                  в с т а н о в и в :

ОСОБА_5, являючись разом із  ОСОБА_1.засновниками та співвласниками  приватного підприємства “Беріс”, яке створене з метою отримання прибутку шляхом виконання робіт, надання послуг, здійснення торгівельної та посередницької діяльності, виробництва, здійснення зовнішньо-економічної діяльності, 14.05.2007 р. уклали Договір про сумісну діяльність, згідно якого  домовилися про організацію сумісної діяльності для досягнення господарських та комерційних цілей по будівництву, вводу в експлуатацію та безпосередньо саму експлуатацію об’єкту «Кухня швидкого харчування», розташованого за адресою : с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, вул. Одеська . Згідно п. 1.2. Договору сторони зобов’язалися діяти сумісно шляхом об’єднання майна, коштів та зусиль, які є власністю сторін.  Відповідно до п.5.1. Договору ведення загальних справ по Договору повинно  здійснюватися за взаємною згодою сторін, які приймаються  за взаємною узгодженістю представників сторін або шляхом письмового узгодження; експлуатація об’єкта повинна здійснюватися колегіально, шляхом взаємних узгоджень рішень, які приймаються.. Згідно п. 4.1. Статуту приватного підприємства «Беріс»,  вищим органом управління його є збори Засновників, до компетенції яких, відповідно до п.п.4.2. та 10.1 відноситься прийняття рішення про припинення діяльності підприємства.

Разом з тим, всупереч  установленому законом порядку, в порушення умов Статуту ПП «Беріс» та укладеного договору,  ОСОБА_5 в період з 01.12. по 11.12.2008 р. без погодження із ОСОБА_1. самовільно вилучила із приміщення кафе швидкого харчування “Смачна хата” статутну, бухгалтерську та облікову документацію, компьютерно-касовий комплекс та печатку ПП “Беріс”; відсторонила від роботи директора  підприємства ОСОБА_6 , вилучила ключі від кафе “Смачна хата”, самовільно вивезла із кафе обладнання та устаткування, в результаті чого була зупинена діяльність кафе.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_5 вину не визнала і пояснила, що з потерпілою вони рідні сестри  по лінії матері і є засновниками  та співвласниками приватного підприємства «Беріс». В селі Коблеве вони  мають кафе швидкого харчування «Смачна хата», яке працювало з березня до грудня 2008 р. Весь персонал кафе, який працював на момент його закриття, в т.ч. і директора ОСОБА_6, приймала на роботу ОСОБА_1   Причиною закриття нею кафе стало те, що вона виявила недостачу грошей на суму 11 тис.грн. і стала вимагати звіту відОСОБА_6, який відмовився його надати. Ніяких самоправних дій вона не вчиняла.

01.12.2008 р. ОСОБА_6 видав їй  9,5 тис.грн. які їй належали в порядку черговості отримання коштів , в т.ч. із свого сейфу 8 тис.грн. і 1,5 тис. грн.. із каси. 02.12.2008 р. їй  подзвонила із кафе ОСОБА_7 і повідомила, що в кафе  знаходиться потерпіла з зятем та донькою і  приїхала прокуратура та міліція. О 15 год.  вона приїхала в с.Коблеве. Крім працівників кафе нікого  із відвідувачів не було.   Ні 2,5 тис.грн.,  ні  7,5 тис.грн вона не брала, т.я. таких грошей ні в касі, ні в сейфі не було. Зі слів ОСОБА_8 їй стало відомо,  що виручку забрала  потерпіла. В подальшому, при перегляді записів камер відео нагляду, підсудна уточнила, що з каси взяла гроші, але в якій сумі вона не пам’ятає, а з сейфу директора не брала. З метою проведення аудиторської перевірки, вона забрала в бухгалтерії  Статут підприємства і печатку.  ЇЇ донька відключила систему відео нагляду. Касовий апарат вона не вивозила, а забрала тільки системний блок відео нагляду, щоб було видно дії потерпілої. Працівникам кафе вона наказала всі продукти поставити в холодильник. Ніякого устаткування на суму 22246 грн вона не вивозила, а забрала майно, яке належало їй на праві власності. Перший раз приблизно 05.12.  вона хотіла вивезти своє майно, але оскільки при собі не мала необхідних документів, працівники міліції не дозволили їй цього зробити. Тому приблизно через 3-4 дні вона приїхала з документами, які свідчили, що вона це майно купувала, після чого вивезла його, на яку суму вона не знає. Увесь інтер’єр, який вона сама купувала, 3 кондиціонери, генератор, газовий котел вивезла потерпіла. Оскільки промислові холодильники були її особисті, вона 05.12.08 р. забрала також і їх.  Ні м’ясо,  ні м’ясопродукти на 12233 грн. вона не забирала, т.я. холодильники були пусті. Ніяка готова продукція, напівфабрикати та сировина на суму 3489,96 грн. не могла зіпсуватися за ніч  з 02.12 на 03.12., т.я. по-перше вся продукція по її вказівці була знесена працівниками кафе в холодильники, які вона забрала 05.12. вже пустими, а по-друге, навіть, якщо не все було зібране, воно не могло за ніч зіпсуватися , т.я. вже було холодно. Крім, того, на підприємстві не могло бути стільки продукції, скільки зазначено в інвентаризаційному опису № 1 від 04.12.2008 р., як вивезеної нею, вважає її кількість завищеною не менш чим в 10 разів Ключі у директора кафе ОСОБА_6 вона не забирала, ключі лежали у нього на столі, звідки вона їх  і взяла.

Оскільки ніякої первинної документації та касового апарату вона не забирала, підприємство могло далі працювати.

Разом з тим, вина підсудної у вчиненні нею злочину підтверджується показаннями потерпілої свідків, письмовими доказами по справі.

Так, потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що згідно договору про сумісну діяльність, укладеному між нею та підсудною, прибуток підприємства повинен ділитися порівну. Зі згоди підсудної було прийнято на роботу директором підприємства  ОСОБА_6, який  розподіляв між ними двома прибуток, вів облік розрахунків, в т..ч. з поставщиками, нарахування працівникам заробітної плати. Вона з потерпілою отримували виручку в порядку черговості при наявності грошових коштів, про що їм повідомляв в телефонному режимі директор. 01.12.2008 р. була черга отримувати виручку не підсудній, а їй. Підсудна ж самовільно   в цей день вилучила із сейфу директора 9500 грн та із каси 1500 грн., про що є записи в журналі.  02.12. підсудна вигнала із кафе працівників та шляхом насильства вилучила із каси 2500 грн, та із сейфу 7500  грн., які  повинні були йти на заробітну плату працівникам кафе  , не зробивши  про це запису. В цей же день підсудна, яка перебувала в нетверезому стані, вигнала на вулицю всіх працівників кафе, не давши їм можливості зібрати та поставити  до холодильників  продукти харчування, в результаті чого станом на 03.12. було зіпсовано готової продукції на суму 3489,96 грн, що підтверджують інвентаризаційні відомості, які були складені комісією. 02.12. підсудна вивезла блок від системного відео нагляду, 04.12. вивезла м'ясо та напівфабрикати на суму 12233 грн., які знаходилися в морозильній камері, яку вона вивезла. Тоді ж вона вивезла і всю документацію по кафе, що також підтверджується інвентаризаційним описом. Вивезено підсудною і обладнання та устаткування належне потерпілій на суму 22246 грн. В результаті того, що підсудною було вилучено печатку підприємства, касовий апарат, комп’ютерну техніку та враховуючи, що  діяльність підприємства було повністю комп’ютеризована , підприємство не могло далі продовжувати роботу, вона не доотримала прибутку за 3 місяці вимушеного простою на суму 11987,70 грн. Всього ж їй завдано матеріальної шкоди на суму 70956,66  грн. та моральну шкоду на суму 50 тис.грн.

Представник потерпілої – ОСОБА_1 дав аналогічні пояснення.

СвідокОСОБА_6.  показав, що на протязі 9 місяців працював директором кафе «Смачна хата». За цей час претензій по роботі до нього не було. Ближче до осені, коли виручка стала менше, зі сторони підсудної спочатку почалися зауваження, а потім претензії. 01.12. підсудна приїхала в кафе разом з дочкою та почала його ображати, т.я. на її думку підприємство перестало приносити прибуток із-за неякісної продукції, хоча зі сторони відвідувачів претензій не було. Підсудна наказала зібрати всі документи і вона відвезе їх до м.Миколаєва. Вона забрала у касі 9,5 тис.грн, ключі від сейфу і підприємства  і уїхала. Ключі підсудна віддала не зав.виробництвом, а ОСОБА_7, з якою була в дружніх відносинах. Ключі від сейфу, незважаючи на його заперечення, як матеріально-відповідальної особи, підсудна передалаОСОБА_9. 02.12 йому подзвонили о 18-30 год із  роботи і сказали, що підсудна вигнала працівників кафе на вулицю , закриває кафе, забирає комп’ютери. Із його сейфу вона забрала 7,5 тис.грн., які він тримав на зарплату працівникам кафе, та забрала у касира 2,5 тис.грн. Підсудна забрала 2 монітори, 2 системних блоки, де зберігалися записи по приміщенню, печатку і всю документацію по підприємству, без якої підприємство не може функціонувати. 03.12. в кафе комісією в присутності потерпілої була проведена інвентаризація, результати якої зазначені в інвентаризаційних описах. Вся продукція, яка була на лінії,  була зіпсована. Все м'ясо та м’ясну продукцію на 12 тис.грн, вони 03.12 склали до морозильної камери, яка була потім вивезена підсудною разом із морозильником. 04..12. підсудна вивезла все обладнання та устаткування. Але оскільки спрацювала сигналізація, через 15-20 хвилин приїхала охорона, повідомивши про це йому, а він повідомив потерпілу. Коли він приїхав, міліція описувала майно, частина майна була вже вивезена підсудною, а через 2 дні вона вивезла все майно, яке залишалося. Залишилося обладнання тільки поставщиків. Посуд був побитий і поломаний. За весь час роботи кафе, підсудна отримала більше потерпілої на 26 тис.грн. На підприємстві облік вівся комп’ютерно – касовою системою.

Факт закриття підсудною 02.12.2008 р. кафе «Смачна хата» підтвердили допитані в судовому засіданні працівники кафе – свідки ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_7., ОСОБА_14, які також показали, що підсудна в цей день вигнала їх з робочих місць на вулицю, не дозволивши зібрати до холодильників продукти харчування з роздачі та кухні. Як стверджує свідок ОСОБА_10 наступного дня 03.12.2008 р. коли вона на прохання директора кафе ОСОБА_6 вийшла на роботу, в кафе все було розгромлене, обладнання, яке до цього знаходилося в кафе, було відсутнє.

Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_15.,ОСОБА_11, і ОСОБА_12 показали, що входили до складу інвентаризаційної комісії та 03-04.12.08 р. робили опис продукції, яка зіпсувалася в результаті закриття підсудною кафе та відсторонення їх від роботи, а також продукції, яка була вивезена підсудною.

Як показала свідок ОСОБА_15., яка працювала касиром кафе, підсудна забрала всі гроші з каси та всі ключі від дверей кафе. 03-04.12.08 р. підсудна вивезла з кафе холодильники, в яких було м’ясо.

Свідок ОСОБА_14. підтвердила, що бачила, як підсудна, яка знаходилася в нетверезому стані, висловлюючись нецензурною лайкою, забрала ключі в касира ОСОБА_8, та забрала з каси гроші. Крім того, вона забрала документацію, наказала відключити холодильники, в результаті чого продукти зіпсувалися.

Свідок ОСОБА_9 показала, що 01.12.08 р. підсудна, запідозривши недостачу чи то крадіжку грошей в кафе, забрала в директора кафе ОСОБА_6 всі ключі та звільнила його, про що повідомила поварів кафе. 02.12.08 р. підсудна наказала працівникам кафе покинути кафе.

 Про те, що підсудна 01.12.08 р. забрала у ОСОБА_6 ключі та звільнила його з роботи показала і свідокОСОБА_16

Свідок ОСОБА_17показав, що 02.12.08 р. приблизно о 17 год підсудна наказала всім покинути приміщення кафе.

Показання свідків не суперечать і оглянутому в судовому засіданні  відеозапису подій  з камер відео нагляду  від 02.12.2008 р., наданому потерпілою.

Підтверджують  факт  припинення діяльності  кафе підсудною і матеріали перевірки, проведені  Березанським РВ УМВС по заявам ОСОБА_6 та ОСОБА_1, по яким винесені постанови про відмову в порушенні кримінальних справ відносно ОСОБА_5 за ознаками вчинення публічних злочинів за відсутністю в. її діях складу злочину. (а.с.38-81, 109-120 т.2)

Як вбачається в протоколу огляду місця події від 05.12.08 р., складеного слідчим Березанського РВ УМВС в зв’язку з заявою до Березанського райвідділу ОСОБА_1 про вивезення підсудною з кафе «Смачна хата» майна (а.с.40 т.2), в кафе на момент  огляду відсутні електроплита, столи, холодильники, комп’ютерно – касовий апарат, системний блок, люстри, марміт. На вантажному автомобілі, який стояв біля кафе, знаходилося майно ПП «Беріс» : столи, 2 лінії – марміт, люстри, стільці, тарілки, миски, електроплита, 5 холодильників, 2 морозильні камери та інші дрібні речі.

Факт закриття кафе – об’єкту швидкого харчування не заперечувала і підсудна ОСОБА_5 при дачі пояснень працівникам Березанського РВ УМВС 04.12.08 р., в яких вона пояснила, що виявивши 01.12.08 р. факт приховування зі сторони потерпілої спільного заробітку на даному об’єкті, вона його закрила 02.12.08 р. приблизно о 17 год, вигнавши всіх з об’єкту і закривши двері(а.с.56 т.2).

В протоколі огляду місця події від 11.12.08 р., складеного слідчим Березанського РВ УМВС на підставі заяви ОСОБА_6 від 11.12.08 р. до райвідділу про те, щоОСОБА_5 11.12.08 р. з кафе «Смачна хата» самовільно вивозяться меблі (а.с.60 т.2), зафіксовано  факт перебування біля входу до кафе вантажного автомобіля, на якому знаходилися 37 стільців, 21 стіл з кафе. Про те, що зазначені меблі вивозилися підсудною,  вбачається з її пояснень від 11.12.08 р. (а.с.62 т.2) .

Свідок ОСОБА_18 показав, що на прохання підсудної він представляв її інтереси в господарському суді. Підсудна йому пояснила, що в них з сестрою конфлікт із-за спільного майна – «Кухні швидкого харчування» і що  директор «Кухні» від неї приховує виручку. 01.12.2008 р. вона звернулася до сестри про заміну директора, в результаті чого між ними виник скандал і вона поїхала закривати хату.

 Свідок  ОСОБА_19 показав, що до нього 03.12.2008 р. звернулася підсудна з проханням провести перевірку фінансово-господарської діяльності підприємства «Беріс» за 2008 р.  Перевірку він провів на підставі наданих підсудною документів та даним комп’ютерного бухгалтерського обліку підприємства «Беріс», які знаходилися в електронній версії програми «Квінт». На підставі даних його перевірки підсудною ОСОБА_5 було заявлено позов до потерпілої ОСОБА_1 про стягнення збитків.

Як вбачається з п.1.1 Договору про сумісну діяльність, укладеного 14.05.2007 р. між фізичною особою ОСОБА_1. та ПП ОСОБА_5, сторони  домовилися про організацію сумісної діяльності для досягнення господарських та комерційних цілей по будівництву, вводу в експлуатацію та безпосередньо саму експлуатацію об’єкту «Кухня швидкого харчування», розташованого за адресою : с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, вул. Одеська (а.с.19-20 т.1). Згідно п. 1.2. Договору сторони зобов’язалися діяти сумісно шляхом об’єднання майна, коштів та зусиль, які є власністю сторін. Грошові і майнові внески сторін, а також майно створене,  набуте сторонами в результаті спільної діяльності, складає їх спільну власність із розрахунку ? кожній стороні (п.6.1.). Відповідно до п.5.1. Договору ведення загальних справ по Договору здійснюється за взаємною згодою сторін, які приймаються  за взаємною узгодженістю представників сторін або шляхом письмового узгодження; експлуатація об’єкта здійснюється колегіально, шляхом взаємних узгоджень рішень, які приймаються. Підстави припинення Договору та порядок розгляду спорів передбачено п.10 Договору, згідно якого  сторони мають право на дострокове розірвання Договору в зв’язку з безперспективністю та недоцільністю здійснення сумісного господарювання, для чого сторона – ініціатор зобов’язана письмово повідомить другу сторону не пізніше ніж за два місяці. В випадку невиконання другою стороною своїх зобов’язань, дія Договору може бути припинена по заяві однієї з сторін. Всі спори між сторонами, по яким не було досягнуто згоди, вирішуються відповідно до законодавства України.

Зазначеними сторонами з метою отримання прибутку шляхом виконання робіт, надання послуг, здійснення торгівельної та посередницької діяльності, виробництва, здійснення зовнішньо-економічної діяльності  створене приватне підприємство «Беріс», що вбачається з п.1.1. та 2.1 Статуту ПП «Беріс», затвердженого зборами засновників, протокол № 1 від 03.01.2008 р. (а.с.4-9 т.1) Згідно п. 4.1. Статуту вищим органом управління Підприємства є збори Засновників, до компетенції яких, відповідно до п.п.4.2. та 10.1 відноситься прийняття рішення про припинення діяльності підприємства.

Як вбачається з зазначених документів, між потерпілою та підсудною  виникли взаємовідносини за договором про сумісну діяльність що регулюються гл.77 ЦК України та загальними положеннями про зобов’язання, договір (гл.47-53 ЦК). Оскільки сторони за договором зобов’язалися об’єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку , згідно з ст..1132  ЦК України, ними укладено договір простого товариства.

Відповідно до ст..1134 ЦК України та укладеному договору, внесене учасниками: потерпілою та підсудною майно, яким вони  володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є їх спільною частковою власністю.

Згідно з ч.3 ст.1134 ЦК України користування спільним майном учасників здійснюється за їх спільною згодою, а в разі недосягнення згоди – у порядку, що встановлюється за рішенням суду...

Тобто, змістом внутрішніх правовідносин спільної часткової власності є право кожного із співвласників по володінню, користуванню і розпорядженню спільним майном й обов’язок кожного із співвласників погодити свою поведінку щодо володіння, користування і розпорядження спільним майном з іншими співвласниками, в зв’язку з чим по відношенню один до одного співвласники зобов’язані утримуватися від дій, що можуть перешкодити реалізації іншими співвласниками їхніх повноважень.

Припинення договору простого товариства передбачене ст..1141  ЦК України, відповідно до якої договір може бути  припинений у разі відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного із учасників.

Відповідно до ч.1 ст.1142 ЦК України учасник в договорі простого товариства має право зробити заяву про відмову від подальшої участі у безстроковому договорі простого товариства не пізніше як за три місяці до виходу із договору.

  Договором, укладеним між потерпілою та підсудною передбачено право сторін на відмову  (розірвання) Договору після письмового попередження іншої сторони не пізніше ніж за два місяці. Як вбачається з листа підсудної на ім’я потерпілої (а.с.64 т.2), підсудною такий лист було направлено потерпілій 05.12.2008 р.,  тобто вже після того як була вилучена з сейфу підприємства «Беріс» статутна та облікова документація, комп’ютерно -касовий комплекс, печатка ПП «Беріс», відсторонено від роботи директора підприємства та працівників кафе «Смачна хата», вилучено ключі від кафе, частково вивезено обладнання та устаткування, яке знаходилося в кафе .  В результаті відсторонення підсудною працівників кафе, відбулося псування готової продукції, напівфабрикатів та сировини на суму 3489,96 грн, що підтверджується як показаннями допитаних в  судовому засіданні свідків, так і  інвентаризаційними описами № 1-3 від 03.12.2008 р. (а.с.22-27 т.1).

Оскільки підсудна всупереч зазначених  вимог Закону, Статуту ПП «Беріс» та укладеному з потерпілою Договору  реалізувала своє право на припинення діяльності підприємства  незаконними методами, суд їх розцінює як самоуправні.

Враховуючи, що потерпіла  ОСОБА_1, як фізична особа , була засновником та співвласником підприємства, від діяльності якого повинна була отримувати прибуток , в результаті самовільних дій підсудної  була припинена її підприємницька діяльність і її інтересам була заподіяна значна шкода.

Тобто,  самовільні дії підсудної, що потягли за собою зупинення   діяльності підприємства,   суд кваліфікує за ст..356 КК України, як самоуправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина та інтересам власника.

      Призначаючи підсудній покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів, суд враховує, що нею вчинено злочин невеликої тяжкості, особу підсудної, її характеристику, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася.

Обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання в судовому засіданні не встановлено.

    Враховуючи ступінь тяжкості злочину, обставини справи та особу підсудної, суд вважає за можливе призначити підсудній покарання в виді штрафу в прибуток держави.

    На підставі ст.ст. 28, 328  КПК України підлягає розгляду цивільний позов ОСОБА_1 щодо стягнення матеріальних та моральних збитків завданих в результаті неправомірних дій підсудної. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи: позовної заяви ОСОБА_5 до ОСОБА_1  про стягнення збитків (а.с.96-99 т.2), ухвали суду про відкриття провадження у справі від 17.02.2009 р.(а.с.94 т.2), і не заперечується підсудною та потерпілою, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається спір  Центральним районним судом м. Миколаєва..

Тому на підставі п.4 ч.1 ст207 ЦПК України позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди повинна бути залишена без розгляду.

    Відповідно до вимог ст..335 КПК України заборона на відчуження ? частини нежитлової будівлі кухні швидкого харчування, розташованої за адресою: с.Коблеве Березанського району Миколаївської області, вул..Одеська -1б, яка належить на праві приватної власності підсуднійОСОБА_5, накладена постановою Березанського районного суду від 05.06.2009 р , підлягає скасуванню.    

                 Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд,-

                                                з  а  с  у  д  и  в :

                ОСОБА_5   визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 356  КК України і призначити їй покарання в виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п’ятдесят ) грн..

    Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5   про стягнення матеріальної та моральної шкоди відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.207 ЦПК України залишити без розгляду.

Заборону на відчуження ? частини нежитлової будівлі кухні швидкого харчування, розташованої за адресою: с.Коблеве Березанського району Миколаївської області, вул..Одеська -1б, яка належить на праві приватної власності підсудній ОСОБА_5, накладену постановою Березанського районного суду від 05.06.2009 р ,  скасувати.    

              На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Березанський районний суд.

                    Суддя:   (підпис)

З оригіналом згідно. Суддя                     А.В.Дорошенко