П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2009 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого судді Величко О.В.
при секретарі - Житник С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красноармійську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у м. Красноармійську Донецької області про визнання дій протиправними та зобов»язання перерахувати пенсію, -
ВСТАНОВИВ:
01 жовтня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м. Красноармійську Донецької області про визнання дій протиправними та зобов»язання провести перерахунок пенсії як інваліду 2 групи в зв»язку з захворюванням, яке пов»язане з роботами з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, згідно діючому законодавству відповідно до вимог ст.ст. 49, 50 ч. 4, 54, 62,71 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.11.2006 року по 30.09.2008року.
Позивач в судове засідання не з»явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заперечення проти позовних вимог, в яких зазначив, що нарахування розміру пенсії позивачу здійснюється відповідно до Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України « Про державний бюджет України на 2006 рік», Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік». Крім того, позивачем пропущений річний строк для звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи, передбачений ч. 2 ст. 99 К;АС України. Вимоги позивача щодо перерахунку пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням № 118714, довідкою МСЕК ( а.с. 4,5).
Позивач знаходиться на обліку в ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Красноармійську Донецької області.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов»язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплату пенсій.
Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов»язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
Розділ 8 Законом України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Приписами зазначеної статті встановлено, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання ( з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій встановлених законодавством) , призначених ( перерахованих) у 2006-2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», на місяць згідно із Законом № 489-5 від 19 грудня 2006 року. Такий самий граничний розмір визначений даною статтею для пенсій призначених у 2006 році відповідно до Закону № 3235-15 від 20 грудня 2005 року.
Проаналізувавши норми даної статті суд зазначає, що ними визначений загальний граничний ( максимальний) розмір пенсій, призначених за нормами спеціального закону у 2006-2007 роках, а також граничний розмір пенсій, призначених за спеціальним законом.
Стаття 50 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 2 групи – 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами статті 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв»язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1.
Стаття 54 Закону також передбачає, що в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Даною нормою визначений для даної категорії нижчий розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами 49 спеціального закону передбачений максимальний розмір, то частиною 4 статті 54 даного закону нижчий розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії та у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у справі щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік були визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), положення пункту 28 розділу 11 « Внесення змін до деяких законодавчих актів України». У вказаному рішенні Конституційного суду України було зазначено, що положення Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року. Рішення Конституційного Суду у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України « Про Державіний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Таким чином, з 22 травня 2008 року була відновлена дія норм статей 50,54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якими особам, постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС та віднесеним до 1 категорії, інвалідам 2 групи, до яких відноситься позивач, повинна була призначатися та виплачуватися відповідачем щомісячно з 22 травня 2008 року пенсія у складі державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Посилання відповідача на частину 5 статті 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою визначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв»зку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України , в даному випадку - постановою Кабінету Міністрів України « Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету» від 03 січня 2002 року № 1 ( зі змінами внесеними постановою № 895 від 13 липня 2004 року) . а після прийняття Конституційним судом рішення від 22 травня 2008 року – постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року « Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності з 22 травня 2008 року, а з 1 липня 2008 року – постановою Кабінету Міністрів України № 654 від 16 липня 2008 року « Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» - суд не приймає до уваги, оскільки ототожнювати порядок і розмір в силу різного правового навантаження цих значень неможливо.Окрім того, статтею 62 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» роз»яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов»язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб»єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Тобто в цій статті функції щодо встановлення розміру пенсії, як державної, так і додаткової, Кабінету Міністрів України не делеговані, а лише зазначено про те, що Кабінет Міністрів України може затвердити порядок застосування передбачених законом пільг.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 3 січня 2002 року, № 530 від 28 травня 2008 року, № 654 від 16 липня 2008 року були прийняті всупереч положень статей 50,54,62 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи «, тому виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що позивачу повинна сплачуватися державна і додаткова пенсія у розмірі визначеному в статтях 50,54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з вирахуванням мінімального розміру пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами про Державний бюджет України на відповідний рік.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України « Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України « Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017 -111, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до частини 3 статті 42 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058 -1У у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.
Стаття 67 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи « від 28 лютого 1991 року № 796 –Х11 згідно пункту 17 розділу 1 Закону України « Про внесення змін до Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 5 жовтня 2006 року № 231-У, який набрав чинності 31 жовтня 2006 року, була доповнена частиною 3 наступного змісту : у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4, розмір щомісячної компенсації сім»ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Додаткового звернення особи за перерахунком пенсії вищенаведена стаття не передбачає. Дана редакція є чинною в період з 1 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
08 липня 2009 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату недоплаченої пенсії, на що відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови в виплаті позивачу державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 75% мінімальних пенсій за віком за період з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2008 року та про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов»язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, виходячи з розміру 75% мінімальної пенсії за віком за період з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2008 року.
Позиція ОСОБА_2 ґрунтується виключно на постановах Кабінету Міністрів України, огляд яких не підтверджує доводи відповідача стосовно того, що будь-якою із них визначений мінімальний розмір пенсії за віком для встановлення нижчого рівня пенсії, у тому числі інвалідам, внаслідок захворювання від аварії на ЧАЕС.
Суд не приймає доводи відповідача, як з огляду на недоведеність приписів зазначених постанов до спірних відносин, так і з огляду на положення принципу законності, визначених пунктами 2-4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему ( про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1 -21/2005), пов»язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
При розгляді справи суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3 , частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22,23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов»язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також в ході судового розгляду було встановлено, що згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року були задоволені позовні вимоги позивача щодо зобов»язання відповідача ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську Донецькій області здійснити перерахунок пенсії з 01.10.2008 року відповідно до ст.ст. 49,50 ч. 4, 54 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Також суд вважає, що, оскільки предметом спору є виплата пенсії інваліду 2 групи 1 категорії, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до спірних правовідносин застосовуються приписи частини 3 статті 99 КАС України, згідно якої для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду. Так, пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов»язується відшкодувати її за пошкодження здоров»я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждаи внаслідок Чорнобильської катастрофи. Частиною 1 статті 76 Закону України « Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 08 лютого 1995 року № 39/95-ВР передбачено, що право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров»ю особи, не обмежується строком давності. Пунктом 3 частини 1 статті 268 ЦК України передбачено, що позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю.
На підставі викладеного, керуючись Законом України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2,11,17,18,87,94,99,100,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в м. Краноармійську Донецької області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 у відповідності зі статтями 49,50,54 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.11.2006 року по 31.12.2007 року та з 22 .05.2008 року по 30.09.2008 року.
Зобов»язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Красноармійську Донецької області здійснити з 01.11.2006 року по 31.12.2007 року та з 22 .05.2008 року по 30.09.2008 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за інвалідністю відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, відповідно до ст.. 50,67 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної категорії населення.
В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Красноармійський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складання в повному обсязі, з подачею апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії до апеляційного суду, або у порядку ст.186 КАС України.
Суддя: