Копія

Справа № 2-а-2521/09

П О С Т А Н О В А

іменем                України

25 листопада 2009 року                                   Кролевецький районний суд Сумської області

в особі судді Сірої Г.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження   в місті Кролевці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року №2195-ІV є дитиною війни і згідно зі ст.6 зазначеного Закону з 01 січня 2009 року йому повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а виплачується лише в розмірі 10%.

Розмір соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" становить 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у 2009 році становить: з 1 січня — 544 грн., з 1 квітня — 544+7,50 грн., з 1 липня — 544+14,20 грн., з 1 жовтня — 544 + 28,40 грн.

Таким чином за січень – жовтень 2009 року йому недоплачена державна соціальна допомога як дитині війні в сумі 1106 грн. 70 коп.

Пенсійний фонд України діє відповідно до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів, тому обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області, за його місцем проживання.

На підставі викладеного, посилаючись на відповідні норми законодавства, позивач просить:

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області нарахувати на його користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2009 рік в розмірі 1106, 70 грн.,

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області, починаючи з листопада 2009 року, і в подальшому нараховувати та виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у повному обсязі.

Сторони були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач - управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області (далі - УПФУ в Кролевецькому районі) свого представника в суд не направив, надавши письмове клопотання, в якому просить розглядати справу за відсутності представника управління.

Частиною 3 статті 122 КАС України передбачено здійснення судового розгляду справи в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

З урахуванням зазначеного положення КАС України та клопотань сторін судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Відповідач позову не визнав, свою позицію в письмових запереченнях обґрунтував тим, що хоча позивач і має статус дитини війни і згідно з Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (далі - Закон №2195-ІV) вправі отримувати пенсію, підвищену на 30% від мінімальної пенсії за віком, але, як вбачається зі змісту, ця норма Закону не перебачає, яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсії.

Ст.7 Закону №2195-ІV передбачає, що фінансове забезпечення соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

На підставі ст.6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до Законів України. Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно з якими ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов’язані діяти на підставі, в межах і способом, передбаченим законодавством України.

Пункт 9 Положення "Про Пенсійний фонд України" передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.

Враховуючи, що Законом №2195-ІV передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, відповідач вважає, що діяв без будь-яких порушень законодавства.

Враховуючи, що механізм реалізації положень ст.6 Закону №2195-ІV відсутній, то відповідно до роз’яснень Міністерства юстиції України вирішити питання про реалізацію вказаної норми можливо лише шляхом внесення змін та доповнень до цього Закону.

У 2009 році дітям війни відповідно до вимог ч.1 ст.6 Закону №2195-ІV до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно зі ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни виплачується надбавка у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З урахуванням зазначеного, а також посилаючись на те, що жодним із законів про пенсійне забезпечення не встановлений відповідний механізм та умови призначення, порядок фінансування таких підвищень, питання підвищення дітям війни пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком законодавчо залишається невирішеним, відповідач вважає неможливим виконання задекларованої норми Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а тому дії управління відповідають чинному законодавству України, а заявлені позовні вимоги є безпідставними, у зв’язку з чим необхідно відмовити у їх задоволенні.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

У справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, відповідно до ст.1 Закону України №2195-ІV від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни, що вбачається з ксерокопії пенсійного посвідчення та паспорта позивача (а.с.3, 4) і не заперечується відповідачем.

Із заперечень та довідки відповідача вбачається, що у січні-жовтні 2009 року включно позивач отримував таке підвищення тільки в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком щомісяця (а.с.10-11).

Протягом  періоду, за який пред'явлено позовні вимоги, діяло таке законодавство:

Статтею 6 Закону №2195-ІV встановлено, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

На 2009 рік дія положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинялась, і сам відповідач не надав належного обгрунтування підстав, виходячи з яких він проводив часткове нарахування та виплату вказаного підвищення до пенсії у 2009 році. При цьому вимога позивача не суперечить положенням ч.3 ст.54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" (в редакції Закону України від 06.11.2009 року №1715-ІV), оскільки розмір підвищення до пенсії дітям війни безпосередньо визначений у ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Щодо розмірів підвищення, які встановлені в п.8 постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 р., то вони суперечать ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і тому не можуть бути застосовані за нормою ч.4 ст.9 КАС України, якою визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

При цьому слід враховувати, що п.6 ч.1 ст.92 Конституції України передбачено, що виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст.75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім — своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

Аналізуючи позиції УПФУ у Кролевецькому районі про те, що Законом України "Про соціальний захист дітей війни" не передбачено, яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку здійснюється призначення і виплата підвищення до пенсії, а ст.7 Закону №2195-ІV передбачає, що фінансові забезпечення соціальних гарантій здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, пункт 9 Положення "Про Пенсійний фонд України" передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, суд прийшов до висновку, що такі твердження відповідача не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог за січень-жовтень 2009 року, оскільки відсутність фінансового забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", яке здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не Пенсійного фонду України, не може бути підставою для порушення права громадянина на отримання соціальної допомоги, в тому числі підвищення до пенсії, яке є предметом судового розгляду.

Зазначені права позивача гарантуються ст.8 Конституції України, в якій зазначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні гарантії, встановлені дітям війни, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Законодавча невизначеність порядку обчислення розміру мінімальної пенсії за віком з метою реалізації положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Відповідно до ч.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Тому, з урахуванням зазначеного, при такому обчисленні необхідно застосовувати загальні норми, які в даному випадку містяться у ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в яких зазначено, що мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ч.1 ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 році встановлено прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Відповідно до ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України» у грудні 2008 року діяв прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в розмірі 498 гривень.

При цьому, з урахуванням вищезазначених положень ч.4 ст.8 та ч.7 ст.9 КАС України, посилання відповідача на те, що не визначено орган, який повинен здійснювати призначення і виплати підвищення до пенсії, суд не може взяти до уваги, оскільки відповідно до діючого законодавства на виконання положень ст.6 Закону України №2195-ІV саме управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі проводило з 01 січня 2008 року нарахування та виплату допомоги дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (що складало 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність).

Крім того, Пенсійний фонд України діє відповідно до Положення "Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті позивачці доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", покладено на УПФУ в Кролевецькому районі, за місцем проживання позивача.

Крім того, відповідач у порушення ч.2 ст.71 КАС України не довів та не надав доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань, або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення виплат, гарантованих Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності УПФУ.

Відповідно до частини 2 статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Позивачка не пропустила строк звернення до суду за захистом свого права щодо отримання підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Як убачається з довідки, виданої УПФУ в Кролевецькому районі (а.с.11), за період з січня 2009 року по жовтень 2009 року включно позивачу було нараховано та виплачено за:

- січень 2009 року    - 49 грн. 80 коп.

- лютий 2009 року   - 49 грн. 80 коп.

- березень 2009 року  - 49 грн. 80 коп.

- квітень 2009 року  - 49 грн. 80 коп.

- травень 2009 року  - 49 грн. 80 коп.

- червень 2009 року  - 49 грн. 80 коп.

- липень 2009 року  - 49 грн. 80 коп.

- серпень 2009 року  - 49 грн. 80 коп.

- вересень 2009 року  - 49 грн. 80 коп.

- жовтень 2009 року  - 49 грн. 80 коп.

При цьому за вказаний період необхідно було нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни:

- за січень 2009 року - 149 грн. 40 коп.  (498 х 30%),

- за лютий 2009 року - 149 грн. 40 коп.  (498 х 30%),

- за березень 2009 року - 149 грн. 40 коп.  (498 х 30%),

- за квітень 2009 року - 149 грн. 40 коп.  (498 х 30%),

- за травень 2009 року - 149 грн. 40 коп.  (498 х 30%),

-за  червень 2009 року  - 149 грн. 40 коп. (498 х 30%),

-за липень 2009 року  - 149 грн. 40 коп. (498 х 30%),

- за серпень 2009 року  -149 грн. 40 коп. (498 х 30%),

- за вересень 2009 року  -149 грн. 40 коп. (498 х 30%),

- за жовтень 2009 року  -149 грн. 40 коп. (498 х 30%),

Всього за вказаний період 2009 року - 1494 грн. 00 коп.

Таким чином, з урахуванням вищезазначених фактичних виплат, проведених відповідачем, за період з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року позивачу недонараховано та невиплачено відповідачем підвищення до пенсії як дитині війни:

- за січень - 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.),

- за лютий - 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.),

- за березень - 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.),

- за квітень - 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.),

- за травень - 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.),

- за червень - 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.),

- за липень - 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.),

- за серпень - 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.),

- за вересень - 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.).

- за жовтень - 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.).

Всього за вказаний період 2009 року - 996 грн. 00 коп.

Тому, враховуючи вищезазначене, є достатні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області нарахувати на користь позивача недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу (підвищення до пенсії) за січень-жовтень 2009 року в сумі 996 гривень 00 копійок. Розрахунок заборгованості підвищення до пенсії, наданий у позові позивачем, не може бути взятий судом до уваги, оскільки позивач провів розрахунок з неправильного розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Поряд з цим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає за необхідне на підставі ч.2 ст.11 КАС України вийти за межі позовних вимог та зобов’язати відповідача провести виплату недоплаченого підвищення до пенсії за січень-жовтень 2009 року в сумі 996 гривень 00 копійок, а також визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області щодо ненарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у січні--жовтні 2009 року.

Щодо вимоги позивача зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області, починаючи з листопада 2009 року, і в подальшому нараховувати та виплачувати йому щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у повному обсязі, то ця вимога задоволенню не підлягає, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України передбачено відновлювати лише порушені права громадянина, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому, тому в цій частині позовних вимог позивачеві необхідно відмовити.

Судові витрати у справі підлягають розподілу відповідно до ч.3 ст.94 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 22, 75, 92, 152 Конституції України, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України»Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст.3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", п.10 ст.3, ст.ст.8, 11, 94, 99-100, ч.3 ст.122, ст.ст.160-163 КАС України,

п о с т а н о в и в:

1.   Позов ОСОБА_1  задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії дитині війни ОСОБА_1  в розмірі, встановленому ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 01 січня 2009 року по 31 жовтня 2009 року.

3. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області здійснити нарахуванняОСОБА_1  підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та з урахуванням виплаченого за вказаний період підвищення до пенсії провести відповідні виплати за період з 01 січня 2009 року по 31 жовтня 2009 року в розмірі 996 гривень 00 копійок.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 гривні 06 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Кролевецький районний суд Сумської області шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з поданням її копії до Харківського апеляційного адміністративного суду, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

                  Суддя   підпис

З оригіналом згідно.  Суддя