Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

УХВАЛА

Іменем України

12 березня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Жигановської О.С.

судців: Косигіної Л.М., Матюшенка І.В.

при секретарі судового ОСОБА_1

засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним правочину та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21.11.2011 року,

встановила:

10.08.2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним правочину, укладеного між ним і відповідачем 18.07.2011 року та оформленого у формі боргової розписки на суму 200 000 грн., як такого, що вчинений під впливом насильства.

20.09.2011 року ОСОБА_3 подав зустрічний позов до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, посилаючись на те, що 15.06.2011 року на прохання ОСОБА_2 для здійснення бізнесової оборудки позичив йому 200 000 грн. під 28% річних на строк до 14.08.2011 року, про що видав відповідну розписку. В обумовлений термін ОСОБА_2 кошти не повернув, став ухилятись від спілкування, натомість звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору позики.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 21.11.2011 року в позові ОСОБА_2 відмовлено. Позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 200 ООО грн. за договором позики, 9320 грн. відсотків та 1820 грн. понесених судових витрат, а всього 211140 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове по суті позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Загальні вимоги, дотримання яких є необхідним для чинності правочину, викладені у СТ.203 ЦК України.

Справа №22ц/0б90/4309/11 Головуючий в 1 інстанції Мокрецький В.І.

Категорія 49 Доповідач Жигановська О.С.

Згідно з правилом ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, то згідно із ч.3 ст.215 ЦК України такий правочин може бути визнанні недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до Ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторон, (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошті або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку я кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно із ч.2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімумі доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦК України).

Частина 2 ст. 1047 ЦК України допускає пред'явлення на підтвердження укладення договору позики та його умов розписки позичальника або іншого документа, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми грошей або кількості речей.

Позичальник має право оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або булі одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором (ч. 1 ст. 1051 ЦК України).

При цьому, за змістом ч.2 ст. 1051 ЦК України при укладенні договору позики в письмовій формі (крім випадків закладення його під впливом обману, насильств зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або були впливом тяжкої обставини) безгрошевість такого договору не може ґругнтуватись на поясненнях свідків, а може бути підтверджена лише належними і допустимим доказами (ч.2 ст.58, ст.59 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2011 року між сторонами бу/ складена боргова розписка, відповідно до змісту якої ОСОБА_2 позичив ОСОБА_3 200 000 грн. під 28% річних на строк до 14.08.2011 року.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання недійсни даного правочину і задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_3 про стягнення боргу за даним договором позики, суд 1-ї інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 належними та допустимими доказами в контексті вимог ст.ст.58,5 ЦПК України не доведено факт закладання договору позики під впливом насильстві Оскільки під час розгляду справи не встановлено обставин, які підтверджуюі безгрошовість оспорюваного договору позики, тому за наявності власноручно написаної ОСОБА_2 боргової розписки він має обов'язок щодо повернення даних коштів.

Такий висновок суду є правильним, підтверджується дослідженими судовому засіданні доказами, зокрема, поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, постановою про відмову в порушен кримінальної справи (а.с.51). ОСОБА_2 не надано суду належних доказів і підтвердження обставин щодо здійснення ним разом із ОСОБА_3 будь-якої господарської діяльності та закладення в зв'язку з цим угод про спільну діяльність.

Посилання апелянта на те, що під час написання боргової розписки він за станом здоров'я не розумів значення своїх дій, не можуть бути прийняті до уваги оскільки ОСОБА_2 не оспорював даний правочин з таких підстав.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не свідчать про порушення судом норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись СТ.СТ.209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21.11.2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Виш;ого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом -двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно: суддя апеляційного суду

Житомирської області ОСОБА_8