Справа № 2-352

                                                     2009 р.

Заочне рішення

Іменем України

«13» квітня 2009 р. Корабельний районний суд м. Миколаєва

               у складі: головуючого у справі судді - Шкірай М.І.  

                                    при секретарі – Ляшенко М.М.

             за участю прокурора – Добрікової І.С.  

          за участю третьої особи – ОСОБА_1          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Прокурора Корабельного району м. Миколаєва в інтересах малолітнього ОСОБА_2  до ОСОБА_3  про позбавлення батьківських прав.

Встановив

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, підтримавши який в судовому засіданні прокурор, в обґрунтовування своїх позовних вимог вказувала, що неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження проживає разом із дідусем – ОСОБА_4 , який є опікуном на підставі розпорядження голови адміністрації Ленінського району м. Єкатеринбурга № 698 від 18.06.2004 року. Мати хлопчика – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1  р.н., відповідач по справі, є матір’ю-одиначкою, дитиною не піклується, не цікавиться її долею.

Відповідач в судове засідання не з’явився, не представив доказів проти задоволення позову. Причини неявки суду не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином і своєчасно, тому суд на підставі ст. 224 ЦПК України за згодою позивача вважає розглянути справу заочно.

Представник третьої особи – Служба у справах дітей Адміністрація Корабельного району виконавчого комітету Миколаївської міської ради - в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Своїми діями, відповідач порушує свої зобов’язання закріплені в статті 51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме: Батьки зобов’язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст. 180 Сімейного Кодексу України.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року зазначено, що «Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 цього ж Закону вказано, що «Сім’я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім’ї разом з батьками або в сім’ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов’язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.»

Згідно статті 12 цього ж закону вказано, що «Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».

Відповідно до статті 15 цього ж Закону встановлено, що «Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов’язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею».

Статтею 164 Сімейного Кодексу України встановлено підстави позбавлення батьківських прав, а саме п.2 ч.1 - ухиляння від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини. Необхідно зазначити, що ухилення від виконання юридичного обов’язку -виконання батьківських обов’язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що в судовому засіданні було судом достовірно встановлено виходячи з поведінки відповідача, не дивлячись на те, що останній має задовільний стан здоров’я, перешкод у спілкуванні з дитиною йому ні хто не чинив і не чинить, і у тривалому відрядженні не знаходився.

Виходячи з вищевикладеного, діючи в інтересах дитини, суд вважає можливим задовольнити позов позивача і позбавити ОСОБА_3  батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1  р.н.

Суд роз’яснює відповідачу, що відповідно до ст. 168 СК України «Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав».

Судом встановлено, що відповідач, свідомо не виконує своїх обов’язків по вихованню дитини - неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1  р.н., не спілкується з ним і перешкод в спілкуванні їй з ним, ніхто не чинив і не чинить.

Вказані обставини об'єктивно підтверджуються перевіреними судом матеріалами справи: характеристиками, висновком, актом, довідками (а.с. 10-13, 15, 18-22.

 Таким чином, відповідач, не виконуючи вимоги сімейного законодавства, що стосується виховання неповнолітніх дітей, ведучи аморальний, антигромадський спосіб життя, підлягає позбавленню батьківських прав.

З відповідача також підлягають стягненню аліменти на утримання дитини на користь опікуна або державної дитячої установи, в яку вона буде поміщена.

З відповідача підлягають стягненню судові витрати на підставі ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд –

Вирішив

    Позов Прокурора Корабельного району м. Миколаєва в інтересах малолітнього ОСОБА_2  до ОСОБА_3  про позбавлення батьківських прав – задовольнити.

 Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1  р.н. батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження.

Стягнути з ОСОБА_3 , аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1  р.н. на користь опікуна призначеного органом опіки та піклування або державної дитячої установи, в яку буде поміщена дитина у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку /прибутку/, щомісячно, починаючи з 07.11.2008 року до досягнення дітей повноліття.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя