Справа № 692/772/13-к

Провадження № 1-кп/692/49/13

04.07.2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.07.2013 с.м.т. Драбів 

Драбівський районний суду Черкаської області у складі: головуючого судді Шевченка В.О. секретаря Гончаренко Т.Б. за участі прокурора Семенюти І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3,  не працюючого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше    не судимого, у вчиненні злочину  передбаченого ч.3 ст. 185  КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 22 серпня 2012 року близько 19-ї години в селі Гречанівка Драбівського району Черкаської області, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою із ОСОБА_3 та за участю малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, умисно, з корисливих мотивів проникли на охоронювану фізичною охороною територію СФГ “Відродження”, звідки таємно викрали 205 кг металобрухту чорних металів, завдавши СФГ “Відродження” матеріальної шкоди на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні  ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України визнав у повному обсязі, визнав всі фактичні обставини, які йому пред”явлено у обвинуваченні, та дав показання, що мешкає в селі Черняхівка, Яготинського району Київської області. З 15 серпня 2012 року по 22 серпня 2012 року у нього вдома проживав знайомий ОСОБА_5, який допомагав заготовляти на зиму дрова. 22 серпня 2012 року разом із ОСОБА_5 та сином ОСОБА_6 на автомобілі “Москвич” їздили на смітник неподалік села Черняхівка збирати металолом. В цей же день їздили в село Гречанівку Драбівського району, зупинилися біля ферм СТФ. Про те, що дана ферма охороняється ОСОБА_1 знав заздалегіть, але в той час сторожів не видно було. Всі втрьох пішли у приміщення ферми і звідки викрали металеві вироби, корита, дверцята. Все викрадене погрузили на причіп і металобрухт відвезли до ОСОБА_1 до його дому. 23 серпня 2012 року цей металобрухт працівниками міліції був виявлений і вилучений. Вину визнає, кається.

Показання ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини  в апеляційному порядку.

Суд встановив, що ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням у сховище та за попередньою змовою групою осіб вчинив злочин передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

Обираючи покарання  ОСОБА_1 , суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.3 ст.185 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який  по місцю проживання  характеризується посередньо, не судимий.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття та знаходження на утриманні неповнолітніх дітей, що передбачено ст.66 КК України.

До обтяжуючих обставин передбачених ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи вказані обставини, суспільну небезпеку посягань на чуже майно вчинених шляхом краджіжки, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_1 до покарання у виді позбавлення волі.

Однак, враховуючи конкретні обставини справи, що він має постійне місце проживання, кається у вчиненому, має на утриманні неповнолітніх дітей,  суд вважає за можливе звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням    згідно ст.75 КК України, з покладанням на нього обов”язків  передбачених ст.76 КК України.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлявся. Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України,  суд ,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого    ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки. Іспитовий строк ОСОБА_1 встановити один рік.

Згідно пунктів 2, 3 та 4 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з”являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжні заходи кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 не обиралися.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Черкаської області через Драбівський районний суд протягом 30 днів з дня  його проголошення.

Головуючий