УКРАЇНА
Апеляційний суд міста Києва
Справа № 11-а-346/2010 Головуючий у 1-ій інстанції – ОСОБА_1
Категорія – ст. 309 ч.2 КК України Доповідач – Верховець Т.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Верховець Т. М.
суддів Шальнєвої Т.П., Дмитренко Г.М.
за участю прокурора Пламадяла І.П.
засудженого ОСОБА_2
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 26 листопада 2009 року, -
ВСТАНОВИ В:
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 26 листопада 2009 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий: 1) вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2003 року за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік та 6 місяців; 2) вироком Печерського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2004 року за ч 2 ст. 309 КК України на 3 роки позбавлення волі, 01 листопада 2005 р. звільнений згідно постанови Ізяслівського районного суду, не відбуту частину покарання
замінено на виправні роботи з відрахуванням 15% із заробітку в доход держави на строк 1 рік 10 місяців 7 днів; 3) згідно постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 15.03.2007 р. звільнений від подальшого відбування покарання умовно-достроково,
засуджений за ч.2 ст. 309 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання, з випробуванням, з іспитовим строком па 3 роки. На підставі ст. 76 КК України зобов’язаний не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти ці органи про зміну місця проживання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід - підписка про невиїзд.
З ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві стягнуто 563 гр. 04 коп. судових витрат.
По справі вирішено питання речових доказів.
Як встановлено судом, ОСОБА_2, 27 червня 2009 року приблизно об 11 годині 00 хвилин, маючи умисел на незаконне придбання наркотичного засобу, попрямував до станції метро «Дорогожичі», розташованої по вул. О.Теліги, 14- Б в м. Києві, де у особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, шляхом купівлі за 120 гривень, повторно, незаконно, без мети збуту, придбав наркотичний засіб - опій ацетильований, який містився в одноразовому медичному шприці. Після цього, ОСОБА_2 зберігаючи при собі придбаний наркотичний засіб - опій (ацетильований), попрямував до вул. Шамрила, де біля будинку № 5-Б зустрівся зі своїми знайомими. В цей же день, приблизно о 15 годині 00 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Шамрила, 5-Б, працівниками міліції був помічений ОСОБА_2 в автомобілі НОМЕР_1. При появі працівників міліції з метою ухилення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 злив частину наркотичного засобу - опію ацетильованого, встромивши одноразовий медичний шприц в обшивку переднього пасажирського сидіння. ОСОБА_2 було затримано та разом із вказаним автомобілем доставлено до ТВМ-2 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де під час огляду автомобіля було виявлено та вилучено одноразовий медичний шприц із залишками наркотичного засобу - опію ацетильованого, який був встромлений в обшивку переднього пасажирського сидіння та за допомогою ватних тампонів вилучено залишки наркотичного засобу — опію ацетильованого із обшивки переднього пасажирського сидіння.
Згідно даних висновку експерта № 1652х від 12.08.2009 року: «в наданій на дослідження речовині, яка вилучена у ОСОБА_2 масою 0,18 г. та у нашаруваннях на ватному тампоні виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб - опій аццетильований. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину в рідині дорівнює 0,008 г., у нашаруваннях - становить 0,101 г. Згідно даних висновку спеціаліста № 2981х від 01.07.2009 року: маса опію ацетильованого в рідині /в перерахунку на суху речовину/ становить 0,112 г.»
В своїй апеляції, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію дій засудженого, просить вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 26.11.2009 року скасувати в частині призначеного покарання та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України – 3 роки позбавлення волі.
При цьому прокурор посилається, на те, що суд не врахував суспільну небезпеку вчиненого злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, а також те, що суб’єктивна сторона злочину виражається в прямому умислі. Крім того, прокурор вказує, що ОСОБА_2 має непогашену та не зняту, у законному порядку, судимість, не працює та не навчається, а веде злочинний спосіб життя.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_2, який просив вирок суду залишити без змін, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, провівши судові дебати та надавши засудженому останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає зі слідуючих підстав.
Прокурор, який подав апеляцію не оспорює фактичні обставини справи і юридичну кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_2, тому виходячи з вимог ст.365 КПК України, апеляційний суд не перевіряє висновки суду перше інстанції, щодо фактичних обставин справи, які не оспорюються і докази яких не досліджуються та вважає, що кваліфікація дій засудженого ОСОБА_2 за ч.2 ст. 309 КК України є правильною.
Згідно вимог ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Так, суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_2 врахував дані про його особу, який раніше судимий за скоєння аналогічного злочину, перебуває на обліку у лікаря нарколога, офіційно не працює, в той-же час - позитивно характеризується за місцем проживання, має хвору матір - пенсіонерку, є єдиним годувальником у сімї, добровільно звернувся до медичного закладу та пройшов курс лікування від наркотичної залежності, що підтверджується довідкою медичної установи.
Обставиною, що пом’якшує покарання засудженому ОСОБА_2 суд першої інстанції визнав: щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання засудженому ОСОБА_2 суд першої інстанції не встановив і прийшов до висновку про можливість призначення йому покарання, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.
Призначену судом першої інстанції ОСОБА_2 міру покарання, колегія суддів вважає необхідною і достатньою для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Доводи прокурора про те, що судом не враховані обставини, які впливають на вид і міру покарання є безпідставними, оскільки всі обставини, на які посилається в своїй апеляції прокурор, судом враховані.
За таких обставин, підстав для скасування вироку суду першої інстанції і постановлення нового вироку, як про це йдеться в апеляції прокурора колегія суддів не вбачає, тому апеляцію прокурора залишає без задоволення, а вирок суду - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів –
У X В Л И Л А :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 26 листопада 2009 року відносно ОСОБА_2 - без змін.
СУДДІ:
_______________ ____________ _____________
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5