Справа № 2-1837/09  

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем     України  

16 листопада 2009 року  

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:  

головуючого     – судді Гуревського В.К.  

за секретаря       - Кузнецовій Т.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третьої особи ЖБК „Жовтневий-12” про визнання права власності, визначення порядку користування квартирою, усунення перешкод в користуванні та вселення, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ЖБК „Жовтневий-12”, за участю третіх осіб: ОСОБА_3, КП „ОМБТІ та РОН”, ОСОБА_4 про визнання відомостей недостовірними, визнання недійсним реєстрації, визнання права приватної власності, –  

  в с т а н о в и в:  

    Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогами про розділ квартири та визначення порядку користування квартирою № 27 у будинку № 36 по вулиці Генерала Петрова в м. Одесі, виділивши їй та її сину ОСОБА_5 у користування житлову кімнату площею 13,75 кв. м., а ОСОБА_6 виділити житлову кімнату, площею 17 кв. м., підсобні приміщення залишити в загальному користуванні, посилаючись у обґрунтування своїх вимог на такі обставини. ОСОБА_1 була одружена з ОСОБА_6 з 1987 року по 1992 рік і проживали в будинку№ 36 ЖБК „Жовтневий-12”, розташованого в м. Одесі, по вул. Генерала Петрова у двохкімнатній квартирі № 27, загальною житловою площею 30,76 кв. м. З ними проживав син позивачки від першого шлюбу ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. В 1988 році звільнилася квартира в будинку № 36 ЖБК „Жовтневий-12”, членом якого був батько відповідача, ОСОБА_3 з 1966 року. У цей період часу вони проживали в його квартирі АДРЕСА_1. Із цього приводу ОСОБА_3 як член кооперативу звернувся із заявою у якій просив поліпшити його житлові умови шляхом надання йому або його синові квартири № 27, що звільнилася. Рішенням зборів уповноважених членів ЖБК „Жовтневий-12” від 03.04.1988 року (протокол № 4) визначено надати квартиру № 27, що звільнилася, ОСОБА_6 і прийняти його в члени ЖБК „Жовтневий-12”. ОСОБА_3 звернувся 16.04.1988 року із заявою на ім'я голови ЖБК „Жовтневий-12” ОСОБА_4 в які вказував, що 03 квітня 1988 року відбулися збори за заявою ОСОБА_3 про надання йому квартири № 27, що звільнилася; на зборах проголосували за надання квартири № 27 його сину (син інвалід 2-й групи загального захворювання, без права роботи); у зв'язку з тим, що закріплення квартири № 27 за його сином неправомочне, просив закріпити квартиру № 27 за ним, пай і особовий рахунок на квартиру № 75 просив передати на ім'я сина ОСОБА_6, так як пай за квартиру № 27 вже виплатила його сім'я. 24.04.1988 року збори вповноважених членів ЖБК „Жовтневий-12” (протокол № 5) прийняло рішення: по першому питанню - надати 2-х кімнатну квартиру № 27, що звільнилася, площею 30,76 кв. м., ОСОБА_3 із дружиною й дочкою, по другому питанню - прийняти ОСОБА_6 в члени ЖБК „Жовтневий-12” і закріпити за ним 2-х кімнатну квартиру № 75, площею 31,38 кв. м., де він проживає в цей час разом із дружиною й дитиною, пайові при цьому переводяться на ім'я ОСОБА_6. Згодом на ім'я голови ЖБК „Жовтневий-12” 04.04.1989 року були подані заяви від ОСОБА_3 і ОСОБА_6, у яких вони просили дати згоду на обмін квартир, у зв'язку із чим 23.04.1989 року збори вповноважених членів ЖБК „Жовтневий-12” прийняло рішення (протокол №2) дозволити членам кооперативу ОСОБА_3 (квартира № 27) і ОСОБА_6 (квартира № 75) дати згоду на обмін квартирами. За згодою зборів уповноважених членів ЖБК „Жовтневий-12” був проведений (внутрисімейний) обмін квартирами, але не обмін житловими приміщеннями членів родини одного власника. Після цього власником квартири № 27 став ОСОБА_6. У зв'язку з тим, що колишній чоловік позивачки ОСОБА_1 був інвалідом, з метою уникнення скандалів і докорів з боку його батьків, позивачка була згодна на виділення їй та неповнолітній дитині кімнати розміром 13,75 кв. м., а відповідачеві 17 кв. м., незважаючи на те, що за свій рахунок самостійно проводила ремонт у квартирі, здобувала всі меблі, виплачувала весь пай.  

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 1994 року було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про розділ житлового приміщення  квартири АДРЕСА_2 та визначений порядок користування цією квартирою між ОСОБА_1 і ОСОБА_6, шляхом виділення  ОСОБА_1 та її сину ОСОБА_5 в користування житлової кімнати 13,75 кв. м., ОСОБА_6  житлову кімнату площею 17,0 кв. м. Підсобні приміщення залишені в загальному користуванні.    

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 25 січня 2007 року задоволено заяву представника ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про скасування рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 1994 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_6 про розділ житлового приміщення  квартири АДРЕСА_3 та відновлення провадження по справі.  

В ході судового розгляду позивачка ОСОБА_1, посилаючись на те, що 01 квітня 2004 року ОСОБА_1 прийшла до себе додому у квартиру АДРЕСА_4, однак її у квартиру не пустив чоловік сестри ОСОБА_6, ОСОБА_7, він поміняв замки у вхідних дверях, а позивачка не може потрапити до себе у квартиру, уточнила свої позовні вимоги, просила суд визнати за нею ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_4; встановити порядок користування квартирою № 27 у будинку № 36 по вул. Генерала Петрова в м. Одесі, виділивши ОСОБА_1 житлову кімнату площею 14,4 кв. м., а ОСОБА_2 житлову кімнату площею 14,0 кв. м., підсобні приміщення: кухню, коридор, санвузол, балкон залишити в загальному користуванні; зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною їй на праві власності часткою квартири АДРЕСА_5, а саме: жилою кімнатою площею 14,4 кв. м. та приміщеннями загального користування шляхом їх звільнення та не перешкоджання входити в квартиру та проживати в ній; вселити ОСОБА_1 у належну їй частину квартири АДРЕСА_6.  

ОСОБА_2 надала зустрічний позов, в якому просила визнати довідку № 379, видану головою правління ЖБК „Жовтневий-12” ОСОБА_4 17.02.1995 року на ім’я ОСОБА_1 недійсною, визнати посвідчення про реєстрацію кімнати під № 5 площею 14,4 кв. м. в квартирі під № 27 у будинку під № 36 по вулиці Генерала Петрова в м. Одесі, виданої на ім’я ОСОБА_1 від 17.05.1995 року недійсним. Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру під №27 у будинку під №36 по вулиці Генерала Петрова в м. Одесі.  

В ході судового розгляду справи представником ОСОБА_2 зустрічні позовні вимоги були уточнені, ОСОБА_2 просила суд визнати відомості, що містяться у довідці № 379 від 17.02.1995 року, виданої ЖБК „Жовтневий-12” та стосуються ОСОБА_1 недостовірними, визнати недійсним реєстраційне посвідчення КП „ОМБТІ”, що зареєстроване в реєстровій книзі № 18 за реєстровим № 333 стор 48, зобов’язати КП „ОМБТІ та РОН” виключити з реєстрової книги № 18, реєстровий запис № 333 на стор. 48, визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_7 у порядку спадкування за заповітом після померлого ОСОБА_8, обґрунтовуючи це тим, що її батько ОСОБА_3 за рахунок власних коштів повністю сплатив пай за квартири під № 75 та під  № 27 в будинку № 36 по вул. Генерала Петрова у м. Одесі, що підтверджується квитанціями про сплату паю. Твердження ОСОБА_1 про те, що пай за квартиру № 27 виплатила її сім'я, не відповідає дійсності. Фактично батько подарував пай за квартиру № 27 своєму сину - інваліду з дитинства в тому порядку, який був на той час загальноприйнятим та не суперечив діючому законодавству. Під час перегляду рішення Малиновського районного суду м. Одеси за нововиявленими обставинами голова ЖБК „Жовтневий-12” ОСОБА_4 підтвердив, що пай за квартиру № 27 був безоплатно переданий батьком саме своєму сину ОСОБА_6, як це вбачається з його заяви на ім'я ЖБК.  

Представник третьої особи КП „ОМБТІ та РОН” 10.08.2009 року надав заперечення на позов ОСОБА_2, в яких просив суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити повністю, проте 01.09.2009 року надав заяву про розгляд справи за його відсутністю та про зміну своєї позиції, а саме, що КП „ОМБТІ та РОН” не заперечує проти позову ОСОБА_2.  

Представник третьої особи ЖБК „Жовтневий-12” заперечував проти задоволення позову ОСОБА_1, підтримав позовні вимоги ОСОБА_2  

Третя особа ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги ОСОБА_1, заперечував проти позову ОСОБА_2  

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову ОСОБА_1, та у відмові у позовних вимогах ОСОБА_2 з таких підстав.  

Судом встановлено, що з 20.09.1960 року ОСОБА_3 працював на взуттєвому об’єднанні (довідка №18/03-88 р. від 18 березня 1989 року), з 1966 року був членом ЖБК „Жовтневий-12”, у 1968 році йому була надана двокімнатна квартира під № 75 у будинку під № 36 по вулиці Генерала Петрова в м. Одесі, в якій він проживав зі своєю родиною, яка складається з 6 осіб (виписка із домової книги про склад сім’ї та прописці від 1988 року). Згідно свідоцтва про народження від 18 липня 1967 року, запис № 992, вбачається, що 03 липня 1967 року народилась ОСОБА_9, батьками якої зазначені: батько – ОСОБА_3, мати – ОСОБА_10. Відповідно до довідки № 158 від 25 листопада 1987 року ОСОБА_9 перебуває на квартирному обліку в Одеському портовому клубі. Згідно виписці із протоколу №32 від 14.04.1988 року, вбачається, що на підставі заяви від 11.04.1988 року ОСОБА_3 про прийом його дочки ОСОБА_9 в члени ЖБК „Жовтневий-12”, постановили прийняти ОСОБА_9 в члени ЖБК „Жовтневий-12”. ОСОБА_3 повністю виплатив пай за вказану квартиру (довідка №12 від 10.03.2005 року).  

ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, а ОСОБА_10 – матір’ю (свідоцтво про народження ІІІ-УР №235188 від 29 березня 1961 року, запис № 487). Згідно протоколу № 4 від 03.04.1988 року зборів уповноважених членів ЖБК „Жовтневий-12”, постановили надати квартиру під № 27 ОСОБА_6 та прийняти його в члени ЖБК „Жовтневий-12”. Рішенням зборів членів ЖБК „Жовтневий-12” від 24.04.1988 року ОСОБА_3 була надана квартира під № 27 у будинку під № 36 по вулиці Генерала Петрова в м. Одесі, у зв’язку із звільненням квартири під № 75 в ЖБК та як він перебуваючи на обліку потребуючих в поліпшенні житлових умов. Він разом з дружиною та дочкою проживав у вказаній квартирі, що підтверджує довідка №16 від 17 березня 2005 року, в якій вказано, що 11 травня 1988 року був повністю виплачений пай за кв. під № 27, згідно квитанції. ОСОБА_3 виданий ордер на житло №20 серія МР від 11.05.1988 року на квартиру під №27 у будинку під №36 по вулиці Генерала Петрова в м. Одесі.  

Згідно виписці із протоколу №5 зборів членів ЖБК „Жовтневий-12” від 24.04.1988 року, вбачається, що на підставі заяви від 26.04.1988 року ОСОБА_6 (довідка від 06.04.1988 року підтверджує, що ОСОБА_6 є інвалідом ІІ групи та перебуває на пенсіонному обліку) про прийом його в члени ЖБК „Жовтневий-12” та закріпити за ним кв. під №75, члени ЖБК „Жовтневий-12” постановили прийняти ОСОБА_6 в члени ЖБК „Жовтневий-12” та закріпити за ним двохкімнатну квартиру під № 75, де він проживав з дружиною та дитиною. Пай та поточний рахунок на квартиру під №75 переводиться на ім’я ОСОБА_6 (заяви від 26.04.1988 року). ОСОБА_6 прийнятий у члени ЖБК „Жовтневий-12” та закріплено за ним квартира під №75 площею 31,38 кв. м. на сім’ю 3 чоловіка, що підтверджує виписка із рішення виконкому Малиновської районної ради народних депутатів №238 від 06.05.88 року. ОСОБА_6 виданий ордер на житло №21 серія МР від 11.05.1988 року на квартиру під №75 у будинку під №36 по вулиці Генерала Петрова в м. Одесі. Відповідно до довідки №120 від вересня 1987 року, за вищезазначеною адресою ОСОБА_6 проживає та з 19.01.87 року не працює.  

У зв’язку із сімейним станом 23.04.1989 році між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 було прийнято рішення про здійснення обміну (внутрісімейного) квартири під № 27 на квартиру під № 75, що підтверджує виписка із протоколу №2 зборів членів ЖБК „Жовтневий-12” від 23.04.1989 року, а саме: на підставі заяви від 04.04.89 року ОСОБА_3, проживаючого в кв. 27, та ОСОБА_6, проживаючого в кв. 75, просять надати згоду на обмін квартири, члени ЖБК „Жовтневий-12” вирішили надати дозвіл на обмін квартир. Виданий ордер на жиле приміщення №2106 серія БО (обмінний) від 24 червня 1994 року ОСОБА_3 з сім'єю із двох чоловік (жінка та дочка) на право заняття у порядку обміну жилого приміщення жилою площею 31,38 кв. м., складаю чого із двох кімнат, в ізольованій квартирі за адресою: м. Одеса, вулиця Генерала Петрова, будинок під №36, квартира під №75.  

З 1987 року по 1992 рік ОСОБА_6 перебував у шлюбі з ОСОБА_1, вони проживали у двохкімнатній квартирі під № 27 у будинку під № 36 по вулиці Генерала Петрова в м. Одесі, загальною площею 30,76 кв. м. Разом з ними проживав син ОСОБА_1 від першого шлюбу – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.  

ОСОБА_1 перебувала на кооперативному обліку в НІІ „Шторм” на підставі „відсутності середньої норми жилої площі” під №37 з сім'єю із трьох чоловік (чоловік та її син). За наданням кооперативного житла в ЖБК „Жовтневий-12”, вона була виключена із списку квартирного обліку, що підтверджує довідка від 14 квітня 2005 року та виписка із рішення № 967 від 18.12.1987 року.  

28 жовтня 1994 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси по справі №2-1192/94 року було встановлено порядок користування квартирою під № 27 у будинку під № 36 по вулиці Генерала Петрова в м. Одесі між ОСОБА_1 та ОСОБА_6, виділивши ОСОБА_1 та її сину ОСОБА_5 в користування житлову кімнату площею 13,75 кв.м., а ОСОБА_6 житлову кімнату площею 17,0 кв. м.; ОСОБА_1 та ОСОБА_6 видані розпорядження за №310 та №311 від 27.12.1994 року за вищезазначеним рішенням. Означене рішення було переглянуто у зв'язку з нововиявленими обставинами та скасоване.  

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, змінив прізвище, імені, по батькові на ОСОБА_11, що підтверджує свідоцтво про переміну прізвища, імені, по батькові І-ЖД №251696 від 23 червня 1999 року, запис №35.  

Згідно довідки №19 від 24.03.2005 року, яка надана ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючому в ІНФОРМАЦІЯ_5 кв. під №27 з 01.04.94 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, проживала в кв. під №27 з 01.07.94 року по 25.05.1997 року; була виписана за адресою ОСОБА_12, 7/1, кв. 60, разом з нею проживає її син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно реєстраційного посвідчення КП „ОМБТІ та РОН”, кімната №5 житловою площею 14,4 кв. м. в кооперативній квартирі під №27 у будинку під №36 по вулиці Генерала Петрова в м. Одесі, кооператив „Жовтневий-12” зареєстровано за ОСОБА_1 на праві особистої власності на підставі довідки виданої ЖБК „Жовтневий-12” за №379 від 17.02.1995 року та записано в реєстрову книгу №18 у за реєстровим №333 стор. 48 від 17 травня 1995 року.  

24 липня 2005 року ОСОБА_6 помер, що підтверджує свідоцтво про смерть ОСОБА_13 1-ЖД №022915 від 26 липня 2005 року, запис №6845. На підставі заповіту ВСА №575180 від 10 березня 2005 року ОСОБА_6 заповів все своє майно, що на день смерті буде належати йому заповів своїй сестрі ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_6) ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_7 (згідно довідки №50 від 20.06.2005 року, ОСОБА_9 змінила прізвище на „Жукову”). В встановлений законом строк ОСОБА_2, звернулась до нотаріальної контори з заявою №1332 від 06.09.2005 року, спадкова справа №899/05, про прийняття спадщини після смерті свого рідного брата.  

Відповідності до ст. 15 Закону України „Про власність” член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.  

Статтею 16 цього ж Закону передбачено, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення ними цього права регулюється цим Законом і Кодексом про шлюб та сім'ю України.  

Згідно ст. 22 Кодексу про шлюб та сім’ю України (1969 року) майно, нажите  подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку. Згідно ст. 24 означеного Кодексу майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.  

Таким чином, посилання ОСОБА_15 на те, що ОСОБА_3 фактично подарив спірну квартиру своєму синові ОСОБА_6, а тому вона не є об’єктом спільної власності подружжя, спростовується матеріалами справи, оскільки між сторонами був здійснений обмін жилими приміщеннями із зарахуванням різним сум паєнагромадження (с. 40 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу).    

Стосовно вимог ОСОБА_15 про визнання недостовірними відомостей, які містіться в довідці ЖБК „Жовтневий – 12”, суд виходить з того, що виникнення права власності в житловому кооперативі пов’язується не з фактом видачі довідки, з фактом виплати паю за квартиру.  

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 „Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи” при розгляди спорів про поділ квартири між подружжям, яке розлучилося, судові слід  керуватися  ст. 146 ЖК України,  ст. 15  Закону України  „Про власність”, п. 43 Примірного статуту ЖБК і чинним законодавством про шлюб та сім'ю (ст.ст. 22, 24, 28, 29 КпШС), враховуючи таке:  

а) пай, внесений подружжям у ЖБК у період сумісного проживання за рахунок спільних коштів, а також за рахунок коштів, подарованих подружжю або одержаних ним у позичку, а після повної сплати пайового внеску - квартира є їх спільним майном і підлягає поділу на загальних підставах. При цьому, суд повинен враховувати суму боргу, яку один з подружжя зобов'язаний повернути кредитору;  

ж) відповідно до п. 43 Примірного статуту ЖБК з часу набрання законної сили рішенням суду про поділ квартири колишній з подружжя визнається членом кооперативу;  

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 48 Закону України „Про власність”, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.  

Оскільки у відповідності з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні, ОСОБА_1 має право на підставі ст. 391 Цивільного кодексу України вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування своїм майном.  

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.  

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 15, 16 Закону України „Про власність”, ст. ст. 22, 24 Кодексу про шлюб та сім’ю України (1969 року), ст.ст. 16, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 212, 213, 215, 217 Цивільного процесуального кодексу України,   СУД   -  

  В И Р І Ш И В :  

  У задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити.  

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.  

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_4.  

Встановити порядок користування квартирою № 27 у будинку № 36 по вул. Генерала Петрова в м. Одесі, виділивши ОСОБА_1 житлову кімнату площею 14,4 кв. м., а ОСОБА_2 житлову кімнату площею 14,0 кв. м., підсобні приміщення: кухню, коридор, санвузол, балкон залишити в загальному користуванні.  

Зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною їй на праві власності часткою квартири АДРЕСА_5, а саме: жилою кімнатою площею 14,4 кв. м. та приміщеннями загального користування шляхом їх звільнення та не перешкоджання входити в квартиру та проживати в ній.  

Вселити ОСОБА_16 у належну їй частину квартири АДРЕСА_6.  

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

  СУДДЯ           В.К.Гуревський