Справа № 2 а – 23 / 2009 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 липня 2009 року Самбірський міськрайонний суд
Львівської області
у складі: головуючого судді Сенечина В.М.
при секретарі Кухар О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Самборі Львівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, управління Держкомзему у м. Самборі Львівської області про зобов’язання внесення змін в технічне завдання, часткове визнання незаконним рішення ОСОБА_2 міської ради та зобов’язання прийняття рішення та видачу державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання неправомірними дії та відшкодування майнової та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 міської ради, управління Держкомзему у м. Самборі про зобов’язання внести зміни в технічне завдання №167 від 12.06.2007 р., часткове визнання незаконним рішення ОСОБА_2 міської ради №18 від 22.05.2007 р.; зобов’язання прийняття рішення про приватизацію земельної ділянки під гаражем та видачу Державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання неправомірними дії та відшкодування майнової і моральної шкоди, покликаючись на те, що у 1994 році за розпорядженням Представника Президента України в м. Самборі та у ОСОБА_2 районі йому було дано дозвіл на будівництво гаражу по вул. Я. Мудрого в м. Самборі позивачем була погоджена документація із головним архітектором та збудований гараж.
У травні 2002 року ОСОБА_1 звернуся в ОСОБА_2 міську раду із заявою про приватизацію земельної ділянки, на якій розміщено гараж. Управлінням Держкомзему в м. Самборі було видано технічне завдання на виготовлення технічної документації, але через відсутність свідоцтва про право власності на гараж та документів по оплаті за виготовлення технічного звіту, останній не був оформлений.
Позивач зазначає, що в березні 2007 року він знову звернуся в ОСОБА_2 міську раду із заявою про приватизацію гаражної земельної ділянки і міською радою було прийнято рішення №18 від 22.05.2007 року згідно п. 1.1, яким надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки під власними об’єктами та земельної ділянки по периметру об’єкту шириною не більше 1 м. Даний пункт рішення ОСОБА_1 вважає незаконним, оскільки згідно чинного законодавства проект відведення земельної ділянки не повинен розроблятися у випадку надання у користування ділянки, межі якої визначено в натурі, а відтак міською радою повинно було бути видане відповідне рішення на підставі технічних матеріалів та документів про розміри земельної ділянки. Такі документи були виготовлені позивачем у листопаді 2006 року на підставі договору із міським відділом земельного кадастру.
Після цього управління Держкомзему видає позивачу технічне завдання №167 від 12.06.2007 р., за яким зобов’язує виготовити проект відводу земельної ділянки, чого не було зазначено у попередньому завданні. Так як, виготовлення проекту відводу пов’язане із оплатою ряду висновків, то ОСОБА_1 вважає такі дії управління Держкомзему м. Самбора щодо нього як пенсіонера неправомірними.
Крім цього позивач просить стягнути майнову шкоду у розмірі 86 гривень та моральну шкоду у розмірі 500 гривень із управління Держкомзему у м. Самборі у зв’язку із неправомірними та упередженими щодо нього діями ..................
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги, покликаючись на обставини вказані в позові.
Представник ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_3 позов визнав частково, зазначивши, що ОСОБА_1 дійсно подавав до міської ради відповідні заяви на приватизацію земельної ділянки, на якій ним збудований гараж, однак із-за відсутності у позивача всіх необхідних документів та висновків це питання сесією не вирішувалось і ОСОБА_1 давались письмові відповіді на його звернення. Крім цього ОСОБА_3 пояснив, що міська рада прийняла рішення №20 від 24.01.2008 року, яким фактично внесла відповідні зміни в п. 1.1 рішення №18 від 22.05.2007 року.
На даний час, як ствердив представник відповідача міська рада може на сесії розглянути заяву ОСОБА_1 про .................при підтриманні депутатів постановити відповідне рішення.
Представник управління Держкомзему у м. Самборі ОСОБА_4 заперечила проти заявленого позову та пояснила, що ОСОБА_1 був даний дозвіл на будівництво гаража по вул. Я. Мудрого, 9 без закріплення земельної ділянки та визначення її розмірів та меж. У 2002 році управлінням було видано позивачу технічне завдання на виготовлення технічної документації на підставі заяви ОСОБА_1 про надання у власність земельної ділянки, але така документація не була виготовлена із-за відсутності певних документів та оплати за виконання робіт.
На підставі письмових заяв позивача ОСОБА_2 міською радою 22.05.2007 року було прийнято рішення про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки приватизованим гаражем, а рішенням №20 від 24.01.2008 року були внесені зміни у попереднє рішення від 22.05.2007 року щодо обмеження у площі земельної ділянки.
Після цього управлінням Держкомзему у м. Самборі було двічі видано технічне завдання на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки, оскільки у першому технічному завданні була зроблена механічна помилка замість свідоцтва про право власності на об’єкт було зазначено „акт вибору земельної ділянки”.
Управлінням Держкомзему м. Самбора видане технічне завдання, яким ОСОБА_1 реалізував виготовлений проект землеустрою, який був погоджений відповідними службами та поданий на державну землевпорядну експертизу. Із-за відсутності у проекті висновку органу санітарно - епідеміологічної станції та органу охорони навколишнього природного середовища про погодження проекту відведення висновок був негативний.
Враховуючи, що земельна ділянка, на якій збудований гараж не відводилась із прибудинкової території, встановлення меж та виніс їх в натурі щодо цієї земельної ділянки не проводились, то дії управління Держкомзему та ОСОБА_2 міської ради щодо позивача є законними відповідно до вимог Земельного Кодексу та постанови Кабінету міністрів від 26.05.2004 року, а тому у позові ОСОБА_1 слід відмовити.
Заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із слідуючих підстав.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 159 – 163 КАС України, ст. ст. 116, 118, 123, 158 ЗК України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов’язати ОСОБА_2 міську раду на черговій сесії розглянути та прийняти рішення по заяві ОСОБА_1 про приватизацію земельної ділянки під гараж по вул. Я. Мудрого, 9 «б» в м. Самборі.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити за недоведеністю позовних вимог.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду через Самбірський міськрайонний суд на протязі 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів після проголошення постанови.
Суддя підпис
Згідно з оригіналом
Суддя В.М.Сенечин