Судове рішення #69219
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-3107                                                      Головуючий у 1 інстанції:

2006 р.                                                                     Шевченко В.І.

Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                              

29 червня 2006 року                                                                                    м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької

області у складі:

Головуючого:     Пільщик Л.В.

Суддів :                Прокопенка О.Л.

Боєвої В.В.

При секретарі:     Череватій О.В.

З участю адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2                                                 

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною

скаргою                                                                                                                             

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним і визнання за ними права власності на спірну квартиру в порядку спадщини по закону та позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку заповіту,

ВСТАНОВИЛА:

У липні ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання заповіту   недійсним і визнання за ними права власності на спірну квартиру в

порядку спадщини за законом.

 

В позовній заяві зазначали, що ІНФОРМАЦІЯ_1померла ОСОБА_7., яка залишила заповіт на ім'я відповідачки. Вважає, що їй, а також її дітям належить в порядку спадщину по 1/8 частки АДРЕСА_1 після померлогоІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловіка ОСОБА_8

Просили визнати заповітОСОБА_7 недійсним. Визнати за ними право по 1\8 частки спірної квартири.

У серпні 2005 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку заповіту.

В позовній заяві зазначала, що ОСОБА_7. 07.07.1927 року народження була її сусідкою, яка проживала в АДРЕСА_1. У лютому 2005 році ОСОБА_7. померла. Після того, як у 2000 році зламала бедро потребувала постійного нагляду. ЇЇ рідні відмовились допомагати і тому ОСОБА_7. звернулась до ОСОБА_6 з проханням доглядати її до смерті, за що вона ІНФОРМАЦІЯ_4оку написала заповіт на ім'я ОСОБА_6.  

Просила суд, визнати за ОСОБА_6 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку заповіту.

Справи об'єднанні в одне провадження.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 12.04.2006 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5 відмовлено, позов ОСОБА_6 задоволено.

Визнано право власності за ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 за заповітом померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7.

 

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3.,ОСОБА_4.,ОСОБА_5 в апеля цінній скарзі вказують, що суд порушив норми матеріального права, просять рішення суду скасувати та ухвалите нове рішення.

Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступного.

Відповідно ст.. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Матеріали справи свідчать про те, що квартира АДРЕСА_1належить на праві приватної власності по 1\2 частині ОСОБА_7, а також її сину ОСОБА_8

 

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3

Позивачі ОСОБА_4.,ОСОБА_5 і ОСОБА_3 проживали і проживають за адресою АДРЕСА_2. Коли ОСОБА_7. захворіла то її з усної згоди позивачів стала доглядати ОСОБА_6., яка ї поховала ОСОБА_7 після її смерті.

 

Ще майже за два роки до своєї смерті ОСОБА_7. на все своє майно з чого б воно не складалося залишила заповіт на ім'я ОСОБА_6 який посвідчено державним нотаріусом Вільнянської держнотконтори 21  жовтня 2003 року та зареєстрований в реєстрі за №НОМЕР_1. 

Відповідно до матеріалів спадкової справи №НОМЕР_2 після померлої ОСОБА_7 з заявами до нотконтори про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_6, а також ОСОБА_5 іОСОБА_4. При цьому в заявіОСОБА_5 і ОСОБА_4. вказали, що вони приймають майно за законом після смерті їх батька ОСОБА_8 який помер ІНФОРМАЦІЯ_3. ОСОБА_4. з заявою про прийняття спадщини не зверталася.

ОСОБА_4.,ОСОБА_5 та ОСОБА_9 ніяких доказів того що вони прийняли спадщину після померлого ОСОБА_8суду не надали.

Враховуючи вказане колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення

суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 308,313, 314Ю 315   ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну     скаргу    ОСОБА_3,     ОСОБА_4,  ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 квітня 2006 року по

цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до

Верховного Суду України протягом двох місяців.           

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація