У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
27.11.09 Справа №10/145/09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В. судді Мойсеєнко Т. В. , Коробка Н.Д. , Шевченко Т. М.
при секретарі Лола Н.О.
за участю представників:
позивача – ОСОБА_1, посвідка на постійне проживання ЗП 005876 від 17.05.2007р.;
відповідача – Тувайкін Р.В., довіреність № 01/185 від 3012.2008р.;
третьої особи-1 – не з’явився;
третьої особи-2 – не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №10/145/09 та апеляційну скаргу Регіонального відділення фонду державного майна України по Запорізькій області, м.Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 03.07.2009р. у справі № 10/145/09
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Запоріжжя
до відповідача: Регіонального відділення фонду державного майна України по Запорізькій області, м.Запоріжжя
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1). Міністерство освіти і науки України, м.Київ
2). Запорізький національний технічний університет, м.Запоріжжя
про: спонукання укласти договір оренди
Встановив:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.07.2009р. у справі № 10/145/09 (суддя Алейнікова Т.Г.) позов задоволено. Зобов’язано відповідача укласти з позивачем договір оренди державного нерухомого майна, а саме: вбудованих в другий поверх нежитлових приміщень (Літ.А-2, приміщення № 12,13,14) загальною площею по внутрішньому обміру 174,2кв.м., відповідно до плану другого поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту нежитлового будинку, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул.Жуковського, 64, в редакції наданій позивачем.
Рішення суду прийнято з посиланням на ст.285 Господарського кодексу України та мотивовано тим, що позивач належним чином виконував обов’язки за договором оренди від 21.12.2005р., а тому має переважне право на укладення договору оренди на новий строк. Крім того, 01.12.2008р. відповідач та Запорізький національний технічний університет отримали від Міністерства освіти та науки України, як органу, уповноваженого управляти майном, згоду на здачу в оренду спірного приміщення, тому вимоги позивача є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач у апеляційній скарзі з урахуванням її доповнення просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 03.07.2009р. у справі № 10/145/09 у зв’язку з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права, а також неповним з’ясуванням обставин справи та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги статтю 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009рік», ст.12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Безпідставним вважає скаржник посилання суду на лист Міністерства освіти та науки України № 1/11-5961 від 27.11.2008р., так як в ньому Міністерство не заперечує проти передачі в оренду частини приміщення головного навчального корпусу по вул.Жуковського, 64 у м.Запоріжжі загальною площею 196,3кв.м., але при цьому не вказує, ні літер, ні номерів приміщення, а також особу, якій саме слід передати в оренду майно та одночасно зазначає, що передача повинна здійснюватися в установленому законом порядку. До того ж, у вказаному листі надано дозвіл на передачу в оренду спірного приміщення строком на один рік, тобто з 2008р. на 2009р., проте спірний договір оренди укладений рішенням суду з 2009р. на 2010р., що суперечить вказаному листу Міністерства. Разом з цим, скаржник зазначає, що позивач просить суд зобов’язати відповідача передати йому в оренду майно площею 174, 2кв.м., але оцінку проводить на площу 196,3кв.м. та одночасно отримує дозвіл у Міністерства на 196,3кв.м., а рішенням суду ухвалено на 174,2кв.м., не з’ясувавши чому була зменшена орендована площа і чи погоджувалося це питання з Міністерством та Балансоутримувачем. Одночасно, відповідач у доповненні до апеляційної скарги посилається на те, що він погоджується укласти договір, але на умовах вказаних у доповненні до апеляційної скарги щодо розміру орендної плати, визначеного згідно Методики розрахунку орендної плати, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995р., якою передбачено орендну ставку у розмірі 15 % для розміщення кафе, барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи. Не досліджено судом першої інстанції той факт, чи належним чином позивач виконував зобов’язання по договору оренди № 1756/д від 21.12.2005р., адже в матеріалах справи відсутні будь-які докази, на підставі яких суд зробив такий висновок. Не згоден відповідач і з строком дії договору оренди.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що доводи скаржника є безпідставними, а оскаржуване рішення суду винесено у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Ст.285 ГК України, ст.777 ЦК України передбачене переважне право орендаря на укладання договору оренди, і без конкурсних засад, оскільки Закон України «Про оренду державного і комунального майна», який є спеціальним законом у сфері регулювання орендних відносин. Посилання відповідача на те, що у листі Міністерства науки і освіти України № 1/11-5961 від 27.11.2008р. не вказані літери та номери приміщень є безпідставними, так як відповідь була надана на запит Запорізького національного технічного університету від 01.10.2008р. № 32-01.3141 з додатком № 1 до нього. В цьому додатку № 1 до запиту в розділі м.Запоріжжя вул.Жуковського, 64 головний учбовий корпус, першим пунктом вказано: «ПП ОСОБА_1 займана площа 196,30кв.м., мета використання – кафе», тобто є визначення об’єкту оренди, а літери вказані в технічній документації на нерухоме майно. Хибними є твердження відповідача про заборгованість позивача з орендної плати, адже суду були наданні докази, які свідчать про зворотнє. На підставі викладеного, позивач просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 17 серпня 2009р. у справі № 10/145/09 апеляційна скарга прийнята та призначена до розгляду.
Розгляд даної справи неодноразово відкладався колегією суддів, у зв’язку з витребуванням від сторін певних доказів.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2398 від 13.11.2009р. справу призначено до розгляду у складі колегії – головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Коробка Н.Д., Шевченко Т.М., якою і прийнято постанову.
За заявою представників сторін присутніх у судовому засіданні, судовий процес проводився без застосування технічних засобів фіксації та за їх у судовому засіданні 27.11.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 21.12.2005р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та Приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір № 1756/д оренди державного нерухомого майна.
За умовами п. 1.1 договору орендарю було передано в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудовані в другий поверх нежитлові приміщення (Літ. А-2, приміщення № 12,13,14) загальною площею по внутрішньому обміру 174,2 кв. м., відповідно до плану другого поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту нежитлового будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 64.
20 листопада 2008р. господарським судом Запорізької області по справі № 10/244/08 за позовом РВ ФДМУ по Запорізькій області до ПП ОСОБА_1 було прийнято рішення про виселення останнього з орендованого приміщення з відстрочкою виконання рішення на 2 місяці. (а.с.19).
Підставою для задоволення позову судом була відсутність згоди на продовження договору оренди від балансоутримувача – Запорізького національного технічного університету та Міністерства освіти та науки України.
Однак, 01 грудня 2008р. на адресу РВ ФДМУ по Запорізькій області та ЗНТУ від Міністерства освіти та науки України як органу, уповноваженого управляти майном, надійшов лист № 1/11-5691 від 27.11.2008р. про надання згоди на здачу позивачу в оренду спірного приміщення. (а.с. 21-23). Крім того, в матеріалах справи наявний лист Міністерства освіти і науки України від 02.04.09р. № 1/11-2089, яким Міністерство підтверджує факт надання РВ ФДМУ по Запорізькій області згоди на передачу в оренду частини приміщення головного навчального корпусу(вул.Жуковського,64, в м.Запоріжжі) площею 196,3кв.м строком до одного року(а.с100).
14 грудня 2008р.позивач звернувся до відповідача з заявою про укладення договору оренди вище вказаних нежитлових приміщень та направив позивачу проект договору оренди.
Позивач відмовився укладати з відповідачем договір посилаючись на те, що державне майно підлягає передачі в оренду на конкурсних засадах відповідно до вимог ст. 73 Закону України «Про державний бюджет».
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організаційні відносин, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій регулює Закон України “Про оренду державного та комунального майна”.
Орендодавцем нерухомого майна, яке є державною власністю є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва (ст. 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”).
Відповідно до ст.9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі надходження до орендодавця заяви про оренду нерухомого майна, орендодавець надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном, який розглядає подані йому матеріали і протягом 15 днів після надходження надсилає орендодавцеві висновки про можливість оренди та умови договору оренди. Орендодавець протягом 5 днів після закінчення терміну погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном, дає згоду або відмовляє в укладенні договору оренди майна і повідомляє про це заявника.
Відповідно до ст.641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Відповідь особи, відповідно до ст.642 Цивільного кодексу України, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Отже між сторонами виник переддоговірний спір щодо укладання договору оренди державного майна.
При цьому, у п. 4 ст.9 Закону встановлений перелік підстав для відмови у наданні в оренду державного майна. Однак , у даному переліку підстав для відмови від укладання договору оренди не передбачено такої підстави для відмови, що вказані у ст. 73 Закону України «Про державний бюджет на 2009рік».
Крім того, відповідно до ч. 3 ст.17 вищезазначеного Закону після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
Статтею 285 ГК України передбачено, що орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди, а згідно ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.
З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконував обов'язки за договором оренди від 21.12.2005р., своєчасно та в повному обсязі вносив орендну плату, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, відповідно останній має переважне право на укладення договору оренди на новий строк.
Листом б/н та б/д (а.с. 18) позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір оренди, проте відповідач відмовив позивачу в укладенні договору оренди на спірне майно, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача на оренду вказаного приміщення.
У відповідності до ч.8 ст.9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересованої особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду.
Колегією суддів не приймаються до уваги посилання заявника апеляційної скарги на ст. 73 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” про те, що у 2009 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, внаслідок наступного.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. у справі № 1-28/2008 зазначено, що Закон про Державний бюджет є основним фінансовим документом держави та через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону про Державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів (пункт 5.2. рішення).
Таким чином, Конституційний Суд України констатував, що законом про Державний бюджет не можуть бути внесені зміни до інших законів.
В даному випадку спеціальним Законом, що регулює відносини оренди державного майна є Закон України "Про оренду державного та комунального майна", яким передбачено право позивача на укладення договору оренди на новий строк.
Посилання апелянта на необхідність обов'язкового проведення конкурсу для передачі спірного приміщення в оренду спростовується також нормами ст. 9 даного Закону, згідно якої конкурс проводиться за наявності заяв про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу (за умови відсутності заяви господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу) або заяв про оренду нерухомого майна (за умови відсутності заяви бюджетної установи, організації) від двох або більше фізичних чи юридичних осіб.
Посилання відповідача на наявність заяви іншої особи про оренду приміщень, на які претендує позивач, не можуть бути прийняті до уваги, бо доказів наявності таких заяв станом на момент отримання заяви позивача та отримання дозволу органу, уповноваженого управляти майном, а також доказів того, що ця інша особа на цей час ще претендує на спірні приміщення відсутні.
Колегія суддів, на підставі статті 89 ГПК України, враховуючи зауваження відповідача та пояснення позивача щодо технічної помилки у зазначенні площі орендованих приміщень, вважає за необхідне виправити допущену описку господарським судом Запорізької області не зачіпаючи суті рішення, а саме: у п.1.1 договору оренди в частині площі обміру орендованих приміщень замість 174,2кв.м., вважати 196,3кв.м. відповідно до звіту про оцінку, який здійснений ТОВ «Оцінка Плюс» від 31.03.2009р.
Посилання заявника апеляційної скарги у доповненні від 13.11.09р. на лист Міністерства освіти і науки України № 1/11-5961 від 27.11.2008р. в обґрунтування доводів РВ ФДМУ по Запорізькій області, що термін дії договору оренди слід вважати з 28.11.08р. по 27.11.09р., не приймається колегією суддів до уваги, так як з названого листа слідує, що Міністерство надало дозвіл на передачу в оренду спірних приміщень до одного року без зазначення конкретних дат, з яких потрібно відраховувати термін оренди, а тому такі твердження є безпідставними.
Доводи заявника апеляційної скарги про те, що після закінчення строку дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов’язки, бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного майна, відповідно до вимог ст. 73 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” не приймаються судом до уваги ще й тому, що 10.06.2009 р. Законом України про внесення змін до ст. 73 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” частини четверту викладено у такій редакції: “Орендар, який належно виконує свої обов’язки за договором оренди нерухомого майна, строк дії якого закінчується, має право на продовження договору оренди на новий строк, але не більше ніж на два роки”.
Отже у відповідача не було підстав посилатись на ст. 73 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», як на підставу відмови в укладенні договору оренди.
Посилання скаржника на те, що у листі Міністерства науки і освіти України № 1/11-5961 від 27.11.2008р. не вказані літери та номери приміщень є помилковими, бо відповідь була надана на запит Запорізького національного технічного університету від 01.10.2008р. № 32-01.3141 з додатком № 1 до нього. В цьому додатку № 1 до запиту в розділі м.Запоріжжя вул.Жуковського, 64 головний учбовий корпус, першим пунктом вказано: «ПП ОСОБА_1 займана площа 196,30кв.м., мета використання – кафе», тобто є визначення об’єкту оренди, а літери вказані в технічній документації на нерухоме майно. Надання Міністерством науки і освіти України згоди саме на це приміщення підтверджується і листом останнього від 02.04.09р. № 1/11-2089.
Помилковими є твердження відповідача про заборгованість позивача з орендної плати, адже суду були наданні докази, які свідчать про зворотнє.
Безпідставними є висновок скаржника про те, що орендна ставка для позивача повинна становити 15 % згідно Методики розрахунку орендної плати, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995р., оскільки згідно переліку асортименту, який затверджений головним державним санітарним лікарем м.Запоріжжя 13.05.2005р. вбачається, що позивач не здійснює продаж товарів підакцизної групи. Доказів того, що позивач здійснює продаж товарів підакцизної групи відповідачем не надано, а отже не доведено підстав для застосування орендної ставки у розмірі 15%.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу статті 2 Закону України «Про судоустрій України» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і свобод людини і громадянина.
Тому господарський суд Запорізької області дійшов до вірного висновку про те, що спірний договір необхідно укласти на підставі умов, визначених у Типовому договорі, та встановив наявність усіх істотних умов необхідних за законом для договорів оренди державного майна.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976р. за № 11 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги спростовуються також вищенаведеним та матеріалами справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи заявника, які викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для зміни або скасування судового рішення.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –
Постановив:
Апеляційну скаргу Регіонального відділення фонду державного майна України по Запорізькій області, м.Запоріжжя залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 03.07.2009р. у справі № 10/145/09 залишити без змін, але виправивши помилку в п.1.1 договору виклавши його в наступній редакції:
«1.1.Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, а саме: вбудовані в другий поверх нежитлові приміщення (Літера А-2; приміщення №12,13,14) загальною площею по внутрішньому обміру 196,3 кв.м. (надалі - “Майно”) відповідно до плану другого поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту будівлі, розташованого за адресою: М.Запоріжжя, вул..Жуковського 64, що перебуває на балансі Запорізького національного технічного університету (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку станом на 31 березня 2009 року і становить за незалежною оцінкою 409994,00 (Чотириста дев’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто чотири) гривні, або 2088,61грн./1кв.м.».
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В.
судді Мойсеєнко Т. В.
Коробка Н.Д. Шевченко Т. М.