АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-2923 Головуючий у 1 інстанції:
2006 р. Мазур В.С.
Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької
області у складі:
Головуючого: ПільщикЛ.В.
Судців : Прокопенка О.Л.
Боєвої В.В.
При секретарі: Череватій О.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаціне підприємство по обслуговуєш тю гуртожитків "
на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: паспортний стіл Орджонікідзевського районного відділу управління міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області про визнання права користування жилим приміщенням та постійну реєстрацію за місцем проживання та зустрічним позовом КП "РЕПОГ" до ОСОБА_1 про виселення з жилого приміщення без надання іншого житла, -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП „РЕПОГ" , треті особи: паспортний стіл Орджонікідзевського районного відділу управління міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області про визнання права користування жилим
приміщенням та постійну реєстрацію за місцем.
В позовній заяві зазначав, що з 02.09.2003 року йому було надано Трестом "Запоріжбуд" кімнату АДРЕСА_1, як працівникові даної організації на підставі рішення адміністрації підприємства, Зазначене підприємство було визнано банкрутом та ліквідовано. Будівлю гуртожитку було передано до комунальної власності м. Запоріжжя балансоутримувачем якої на теперішній час є КП "РЕПОГ". Останню реєстрацію позивачеві було надано з терміном проживання до 28.09.2005 року.
Позивач просив суд, визнати за ним право користування житловою кімнатою АДРЕСА_1. Зобов'язати начальника КП "РЕПОГ" Тихомирова С.О; надати постійну реєстрацію за місцем проживання.
У листопаді 2005 року КП "РЕПОГ" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення з жилого приміщення без надання іншого житла.
В позовній заяві зазначало, що при перевірці проживання мешканців гуртожитку було
встановлено, що ОСОБА_1 поселено у гуртожиток з порушенням вимог житлового
законодавства.
Просило суд, виселити ОСОБА_1 з кімнати АДРЕСА_1без надання іншого приміщення. Стягнути з ОСОБА_1 на користь КП "РЕПОГ" державне мито у сумі 8,50 грн.
У ході судового розгляду справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з доповненнями позовної заяви, просив суд визнати за ним право користування житловою кімнатою АДРЕСА_1. Зобов'язати начальника КП "РЕПОГ" Тихомирова С.О. надати постійну реєстрацію за місцем проживання. Зобов'язати начальника КП "РЕПОГ" Тихомирова С.О. оформити належним чином документи (рішення та спеціальний ордер) щодо його переселення з кімнати №НОМЕР_1 до кімнати №НОМЕР_2 по АДРЕСА_3.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.03.2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, частково, у задоволені зустрічного позову КП
"РЕПОГ" відмовлено із-за необґрунтованості.
Визнано за ОСОБА_1 право користування житловою площею кімнати № НОМЕР_2 по АДРЕСА_3. Зобов'язано начальника КП "РЕПОГ" Тихомирова С.О. надати необхідні документи до ВГІРФО Орджонікідзевського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області для реєстрації ОСОБА_1 за місцем його проживання.
Не погоджуючись з рішенням суду КП "РЕПОГ" в апеляційній скарзі вказує, що суд порушив норми матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалите нове
рішення.
Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги колегія судців вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 поселений в гуртожиток на підставі листа генерального директора Тресту „Запоріжбуд", гроші за проживання сплачував і сплачує регулярно, порушень громадського порядку не допускає.
ОСОБА_1 знаходився на вихованні у Молочанській спеціальній загальноосвітній школі інтернаті для дітей сиріт.
Відповідно до ст.4, 33 Закону України „Про забезпечення організаційно - правових умов соціального захисту дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування" від 12.01.2005 року, та ст.. 25 Закону України „Про охорону дитинства" Держава забезпечує соціальні стандарти житлового забезпечення дітей сиріт після завершення їх виховання та (або) після досягнення ними 18 - річного віку, якщо вони не мають житла.
Приймаючи рішення по справі суд визнав за ОСОБА_1 право користування житловою кімнатою НОМЕР_2 по АДРЕСА_2 чим порушив норми ЖК України
Відповідно до вимог ст.. 130 ЖК України порядок користування жилою площею в
гуртожитках визначається законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 3 червня 1986 року №208 якою затверджені Примірці положення про гуртожитки вони підрозділяються на два види:
· для проживання одиноких громадян (жилі приміщення знаходяться у спільному користування кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках);
· для проживання сімей (жилі приміщення, що складаються з однієї чи кількох кімнат, перебувають у відособленому користування сімей).
Тобто суд першої інстанції, визнавши за ОСОБА_1 право користування цілою кімнатою у гуртожитку, порушив вказані норми Закону.
За таких підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає
зміні.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія судців,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаціне підприємство по обслуговуванню гуртожитків" задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 березня 2006 року по цій справі змінити вказавши: Визнати за ОСОБА_1 право користування гуртожитком у будинку АДРЕСА_1.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до
Верховного Суду України протягом двох місяців.