Справа № -
Провадження № 1-69/10
В И Р О К
іменем України
08 червня 2010 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд в складі головуючого судді Поглод О.В., секретаря Боянівської Г.М. з участю прокурора Дронь Р.З., адвоката ОСОБА_1,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рогатині кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 українця,громадянина України, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, дружину, яка перебкває у відпустці по догляду за дитиною віком до трьох років та перестарілих батьків, ІНФОРМАЦІЯ_3, приватного підприємця, раніше не судимого в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України ,-
ВСТАНОВИВ:
12 лютого 2010 року біля 08 години по вул. Галицькій в м. Рогатині, підсудній ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1 , вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка від отриманих тілесних ушкоджень померла.
Злочин скоєно при таких обставинах:
12 лютого 2010 року біля 08.00 в світлу пору доби, підсудній ОСОБА_4 керуючи автомобілем НОМЕР_2, рухаючись зі швидкістю біля 60 км за годину по прямій ділянці вул.. Галицької в м. Рогатині в напрямку м. Івано-Франківська, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який позначений горизонтальною дорожною розміткою 1.14.4 (зебра) та дорожніми знаками 5.35.1 і 5.35.2 «Пішохідний перехід», невірно вибрав безпечну швидкість руху, проявив неуважність і, маючи об»активну можливість завчасно виявити пішохода на проїжджій частині неправильно оцінив дорожню обстановку, несвоєчасно застосував гальмування, внаслідок чого вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка в цей час по пішохідному переходу з ліва на право по ходу руху автомобіля почала переходити дорогу, порушивши при цьому:
П.1.7 Правил дорожнього руху України, в якому зазначено, що водії повинні бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи, з явними ознаками інвалідності;
П.2.3.6, який вказує, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов»язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі;
П.4.16.а, який вказує, що пішохід має право на перевагу під час переходу проїжджої частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами;
П. 12.1, в якому зазначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, водій повинен врахувати дорожню обстановку;
П.12.3, який зобов»язує водія в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об»активно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об»їзду перешкоди;
ГІ. 18.1, згідно якого, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитись, щоб дати дорогу пішоходам.
В результаті наведених порушень ОСОБА_2 Правил Дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода - наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка померла від отриманих травм.
Підсудній ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, суду пояснив, що 12 лютого 2010 року біля 8 години ранку своїм власним автомобілем рухався в м. Івано-Франківськ через м. Рогатин. На вулиці було світло, проїжджа частина була вкрита мокрим снігом, місцями була ожеледиця. Рухаючись зі швидкістю біля 60 км за год., під час руху побачив жінку, яка вийшла на нерегульований пішохідний перехід, який був позначений відповідними знаками та дорожньою розміткою, і почала перетинати проїжджу частину, зліва по ходу його руху. Побачивши жінку, він подав звуковий сигнал, щоб привернути її увагу, застосував гальмування але не уникнув наїзду.
Побачивши, що скоїв ДТП, почав кричати до людей, які стояли неподалік, викликати швидку допомогу. Дуже шкодує, що спричинив тяжку втрату потерпілим і просить в них вибачення.
Просить суд суворо його не карати.
Крім повного визнання своєї вини самим підсуднім його вина в скоєному злочині повністю доведена показами потерпілого, свідків, іншими доказами, зібраними в ході досудового слідства, та перевіреними в судовому засіданні.
Потерпілий ОСОБА_5В суду показав, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 його мати. 12 лютого 2010 року біля 8 год. 30 хв. йому зателефонувала сестра ОСОБА_6, та повідомила, що біля Рогатинського РВ УМВС вчинено наїзд на їх маму, яку швидка доставила в лікарню. Приїхавши в лікарню в приймальному покої дізнався, що мама померла.
Від цивільного позову відмовляється, оскільки матеріальні та моральні збитки йому повністю відшкодовано, просить суд суворо підсудного не карати.
Потерпіла ОСОБА_7 суду показала, що ОСОБА_3 її мама. 12 лютого2010 року їй на роботу зателефонували з Рогатинського РВ УМВС і повідомили, що на пішохідному переході навпроти приміщення РВ УМВС її маму збив автомобіль і вона доставлена в лікарню. Поїхавши зразу в лікарню, в приймальному покої дізналася, що мама померла. Про обставини дорожньо- транспортної пригоди їй відомо, що мама переходила дорогу по пішохідному переходу і її збила машина, яка рухалась в напрямку м. Івано-Франківська. Винен в дорожньо- транспортній пригоді водій автомобіля, який не уникнув наїзду.
Від цивільного позову відмовляється, оскільки матеріальні та моральні збитки їй повністю відшкодовано, на суворому покаранні не настоює.
З зачитаних в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_8 вбачається, що 12 лютого 2010 року він стояв на стоянці навпроти Рогатинського РВ УМВС , до нього підійшла ОСОБА_3, привіталася та направилась по пішохідному переході навпроти входу до міліції.
Ішла спокійно ходою, нікуди не спішила. Він не бачив самого моменту зіткнення, але почувши звук сильного удару зі сторони проїжджої частини, повернувся і побачив автомобіль типу «Мікроавтобус», що рухався в напрямку м. Івано-Франківська. Також побачив, що від даного автомобіля на тротуар впала ОСОБА_3 і зрозумів, що сталась ДТП. Він відразу ж підбіг до потерпілої, щоб надати допомогу. Водій мікроавтобуса теж зупинився і підійшов до потерпілої. Була зразуж викликана швидка медична допомога, яка забрала ОСОБА_3 в лікарню. Він не чув характерного звуку гальмування, дорога була мокра, вкрита мокрим снігом.
Крім того його вина підсудного доведена результатами огляду місця події, в якому відображено місце, де відбулося зіткнення, виявлено слід волочіння та пляму речовини, похожої на кров. Проїжджа частина на момент ДТП була мокрою, вкрита рихлим мокрим снігом.( а. с. 3-5).
Результатами висновку судово-медичної експертизи № 17 -Е від 25 березня 2010 року та висновку медико-криміналістичної експертизи № 54/6577-МК з яких вбачається, що смерть ОСОБА_3 настала від відкритої черепно-мозкової травми зкрововиливами в м»ягкі мозкові оболонки та в м»ягкі тканини голови, Яка ускладнилась набряком та набуханням головного мозку. ( а. с. 67-68, 73-77).
Результатами авто технічної експертизи № 09/17-38 від 01 березня 2010 року , згідно якої встановлено, що робоча гальмівна система, рульове керування та ходова частина автомобіля «FIAT DUCATO» знаходяться в працездатному стані і можуть виконувати свої функції. ( а.с.82-86)
З висновку авто технічної експертизи № 09/17-50 від 18 березня 2010 року водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_2 володів технічною можливістю уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_3 шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху. Причиною дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, стало невиконання водієм автомобіля ОСОБА_2 технічних вимог пунктів 18.1 та 1.10 Правил дорожнього руху України в частині визначення поняття «небезпека для руху» і виконання його вимог. ( а. с. 91-93).
Суд кваліфікує дії підсудного по ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який є тяжким злочином вчиненим з необережності, дані про особу - вперше притягується до кримінальної відповідальності, виключно позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину, дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною віком до трьох років, перестарілу маму та батька інваліда 2ї групи, думку потерпілих, які не настоюють на суворому покаранні і просять не позбавляти підсудного волі, а також обставини справи, що пом»якшують відповідальність.
Обставин справи, що обтяжують відповідальність судом не виявлено.
До обставин справи, що пом»якшують відповідальність суд відносить, щире каяття та сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування моральної та матеріальної шкоди потерпілим.
Враховуючи наведені, дані про особу підсудного, пом»якшуючі обставини, суд приходить до висновку, що підсудному слід призначити покарання в межах строку передбаченого санкцією ч. 2 ст.286 КК України , що буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Враховуючи тяжкість скоєного злочину, форму вини підсудного, обставини ДТП та думку потерпілих, суд вважає, що виправлення ОСОБА_9 можливе без реального відбування покарання.тому доцільно застосувати ст.. 75 КК України і від призначеного судом покарання звільнити.
Враховуючи, що додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, вказане в санкції ч.2 ст.286 КК України не є обов»язковим, а також, що з підсудній до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не притягався, його робота безпосередньо пов»язана з використанням транспортного засобу - виїзна торгівля і є основним джерелом доходу його сім»ї, що він має на утриманні малолітню дитину та батька інваліда 2ї групи, перестарілу маму та дружину, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною віком до трьох років, суд вважає що підстав для позбавлення підсудного права керувати транспортним засобом немає.
Цивільного позову не заявлено, судові витрати підлягають стягненню з підсудного в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 323,324,327 КПК України, суд
ЗАСУДИВ
ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити покарання з у вигляді позбавлення волі строком на три роки і 6 місяців без позбавленням права керувати транспортним засобом.
Застосувати до засудженого ст. 75 КК України і від призначеного судом покарання звільнити з випробуванням строком на один рік.
Згідно ст.. 76 КК України зобов»язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Стягнути з засудженого в користь експертної організації 751 гривню 20 коп. за проведення судових авто технічних експертиз.
Речові докази автомобіль НОМЕР_4» повернути ОСОБА_10
Особисті речі ОСОБА_3 - пальто, светер, безрукавку, футболку, спідницю, колготи, бюстгальтер, труси повернути потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_11
Інші речові докази - знищити.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід підсудному залишити без змін - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржено до Кримінальної палати Івано-Франківського апеляційного суду на протязі 15 діб з дня його проголошення через Рогатинський місцевий суд шляхом подачі апеляції, засудженим в той же час з дня отримання копії вироку.
Головуючий О. В. Поглод