П О С Т А Н О В А Справа № 2-а-1175/09
Ім'ям України
30 листопада 2009 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:
головуючого - судді Литвиненка І.Ю.
при секретарі - Севідовій Л.Ю.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України у Полтавській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 у травні 2009 року звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача - УДАІ ГУМВС України у Полтавській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 005929 від 02 травня 2009 року, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України та піддано штрафу у сумі 260 гривень.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що постановою інспектора ІДПС Полтавської роти ДАІ від 02 травня 2009 року серії ВІ № 005929 її притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу у сумі 260 гривень. Саму постанову вона отримала поштою 14 травня 2009 року. Вважає, що при винесенні постанови відповідачем порушено низку норм КпАП України. Так, порушено вимоги ст. 268 КпАП України, якою передбачено права особи, при притягнені її до адміністративної відповідальності, знайомитися із матеріалами справи, давати пояснення, заявляти клопотання, надавати докази, користуватися послугами адвоката. Порушено вимоги ч. 6 ст. 258 КпАП України, так як прилад «Візир», яким зафіксовано порушення її автомобілем межі швидкості, не є засобом автоматичної фіксації, а тому постанові про вчинення нею адміністративного правопорушення повинен був передувати протокол про вчинення адміністративного правопорушення. Внаслідок того, що працівники ДАІ її не зупиняли та не перевіряли, чи вона, чи інша особа 02 травня 2009 року о 10 годині 07 хвилині керувала автомобілем, який належить їй, у відповідача відсутні підстави для складання протоколу стосовно саме неї. У постанові не вказано, яка саме особа здійснювала фіксацію приладом «Візир» № 0812427 та чи має вона допуск до роботи з цим приладом, чи прийшов цей прилад повірку і коли саме, цю фіксацію здійснено невідомо з якого автомобіля, з того, що рухався, чи з того, що стояв? На зробленому фото не видно, у якому саме місці автодороги зафіксовано порушення. Зазначена швидкість руху її автомобіля, внаслідок самого факту регульованості куту виміру приладу «Візир», є сумнівною. З тексту постанови не видно, чи має інспектор ДАІ, який виніс постанову серії ВІ № 005929, у відповідності до вимог ст.ст. 217, 222 КпАП України, повноваження на складання такої постанови?
У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі, прохала суд задовольнити позов. Надала пояснення аналогічні тексту позовної заяви. Додатково пояснила, що має незначний досвід водіння автомобіля, незадовго до 02 травня 2009 року потрапила на автомобілі у ДТП, а тому просто не могла рухатися 02 травня 2009 року з вказаною на фотографії швидкістю у 120 км/годину, так як боїться такої швидкості. Висловила припущення про те, що вказана на фотографії швидкість могла з’явитися від руху іншого автомобілю.
Представник відповідача не визнала позов у повному обсязі. Пояснила, що 02 травня 2009 року на 322 кілометрі автодороги «Київ-Харків» нагляд за дорожнім рухом здійснював інспектор ДПС Полтавської роти ДПС ОСОБА_3, який за допомогою приладу «Візир» № 0812427 зафіксував швидкість руху автомобілю марки «Мазда-2», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у 120 км/год., що є перевищенням встановленої максимальної швидкості у 90 км/год., на цій автодорозі, на 30 км/год., що порушенням вимог ч. 1 ст. 122 КпАП України. ОСОБА_3 має право на здійснення нагляду та винесення постанов про накладення адміністративної стягнень. Радіолокаційний прилад «Візир» № 0812427 сертифікований, повірений, а тому підстав вважати, що він дає хибні виміри, немає. Протокол про вчинення позивачем адміністративного правопорушення не складався, а зразу винесено постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності, так як це дозволяє робити працівниками ДАІ норма ч. 6 ст. 258 КпАП України. Винесена постанова повністю відповідає вимогам ст. 283 КпАП України, а тому підстав для її скасування немає.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини у справі, перевіривши їх наданими сторонами письмовими доказами, суд приходить до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 02 травня 2009 року інспектором ДПС Полтавського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України у Полтавській області ОСОБА_3 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії Ві № 005920, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, яка 02 травня 2009 року, о 10 годині 07 хвилині, на 322 км. автодороги «Київ-Харків», керуючи автомобілем марки «Мазда-2», державний реєстраційний номер ВІ 210 ВА, рухалася зі швидкістю 120 км/год. у зоні дії дорожнього знаку 5.53, чим перевищила встановлену швидкість на 30 км., внаслідок чого її піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у сумі 260 гривень. Вимірювання проводилося приладом «Візир» № 0812427 (а.с. 7). Відповідно до фотографії автомобілю марки «Мазда-2», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 02 травня 2009 року, о 10 годині 07 хвилині, на 322 кілометрі автодороги «Київ-Харків», цей автомобіль рухався зі швидкістю 120 км/год (а.с. 8). Згідно із свідоцтвом № 22-2/0843229 про повірку робочого засобу вимірювальної техніки - відеозаписуючого вимірювача швидкості «Візира» з реєстраційним № 0812427, виданого державним підприємством: Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів, повіреного до 08 січня 2010 року, цей вимірювальний пристрій відповідає вимогам експлуатаційної документації (а.с. 25). Відповідно до наданого списку працівників ДПС Полтавського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України у Полтавській області, які здали заліки для роботи на відео записуючому пристрої «Візир», ОСОБА_3 склав такий залік (а.с. 27).
Нормою ч. 2 ст. 8 Конституції України встановлено, що звернення до суду за захистом конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі конституції України гарантується. Відповідно до вимог ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами; доказами у справі про адміністративне правопорушення є, наряду з іншими, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення дорожнього руху. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 222 КпАП України, органи внутрішніх справ розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою та другою ст. 222 КпАП України. Відповідно вимог ч. 6 ст. 258 КпАП України, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих у автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол у справі про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Нормою ст. 289 КпАП України встановлено, що скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів зо дня винесення постанови. Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 288 КпАП України, постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно з вимогами ч.ч. 4 та 5 ст. 71 КАС України, суб'єкт владних повноважень повинен подати до суду усі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обстави справи випливає наступне. 02 травня 2009 року о 10 годині 07 хвилин, на 322 км. автодороги «Київ-Харків», ОСОБА_1, що сама підтвердила у судовому засіданні, керувала автомобілем марки «Мазда-2», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Перевищення нею встановленої на цій дільниці дороги швидкості зафіксовано інспектором Фесуном О.Ф., який вбачав у її діях ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України та виконуючи свої службові обов’язки, виніс постанову про адміністративне правопорушення серії ВІ № 005929, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності. Законодавцем особам, які здійснюють нагляд за дорожнім рухом, нормою ч. 6 ст. 258 КпАП України, при виявленні ними за допомогою працюючих у автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які не працюють у автоматичному режимі, надано право не складати протокол у справі про адміністративне правопорушення, а виносити постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання такого протоколу та без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Відповідач надав суду докази, якими спростовуються доводи позивача, викладені нею у позовній заяві, про те, що адміністративного правопорушення вона не вчиняла. Такими доказами суд вважає фотографію автомобілю марки «Мазда-2», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зроблену від 02 травня 2009 року за допомогою вимірювального пристрою «Візир» з реєстраційним № 0812427, з якої наочно видно перевищення встановленої швидкості руху, свідоцтво № 22-2/0843229 про повірку цього засобу вимірювальної техніки, список працівників ДПС Полтавського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України у Полтавській області, які здали заліки для роботи на відео записуючому пристрої «Візир», у якому зазначено інспектора Фесуна О.Ф. як особу, що склала залік, саму постанову про адміністративне правопорушення серії ВІ № 005929 від 02 травня 2009 року, у їх сукупності. Таким чином, судом не встановлено протиправних дій інспектора Фесуна О.Ф. при притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 і з цих підстав її позовні вимоги щодо скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 222, 255-256, 287-289 КпАП України, ст.ст. 3, 7-11, 71, 99, 100, 102, 160-163 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити у повному обсязі.
Постанову може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів зо дня її проголошення, а після складенні постанови у повному обсязі - протягом 10 днів зо дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів зо дня подачі заяви про апеляційне оскарження, через Октябрський районний суд м. Полтави.
Постанова набирає законної сили протягом 10 днів зо дня її проголошення, якщо не буде оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя І.Ю. Литвиненко