Р І Ш Е Н Н Я                             Справа № 2-4057/09

Ім’ям України                                                                          

(заочне)

    03 грудня 2009 року                                                                                                 м. Полтава

          Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого – судді                                          Литвиненка І.Ю.

при секретарі -                                                    Севідовій Л.Ю.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом  відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості, -  

В С Т А Н О В И В:

Позивач, відкрите акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору № 247-ФР від 03 грудня 2007 року та стягнення заборгованості за цим  договором у сумі 29406 доларів 66 центів США та 18521 гривні 18 копійок, судових витрат у сумі 1730 гривень.  

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 03 серпня 2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 247-ФР та договір про відкриття кредитної лінії № 247-ФР-КЛА, згідно з яким останньому надано кредит у сумі 34400 доларів США строком до 02 грудня 2012 року, з оплатою за процентною ставкою 11 % річних, яку згодом змінено на 14 % та 15000 гривень під 20 % річних до 02 грудня 2012 року. Кредит надано для придбання автомобіля, кредитну лінію відкрито для оформлення договору страхування на автомобіль. З метою забезпечення виконання зобов’язання по цьому кредитному договору, між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 03 грудня 2007 року укладено договір поруки № 247-ФР, згідно з яким вона зобов’язалася відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов’язань ОСОБА_2 по кредитному договору № 247-ФР від 03 грудня 2007 року. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_2 зобов’язувався повертати кредит та плату за його користування щомісячно, у строк до 10 числа кожного місяця, починаючи з місяця, що є наступним за місяцем видачі кредиту, перераховуючи грошові кошти згідно із графіком погашення заборгованості за кредитом, а також щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом. Однак по встановленому графіку погашення кредиту платежів не здійснював, кредит, нараховані проценти та комісійну винагороду не повернув, у зв’язку з чим за ним, станом на 27 березня 2009 року, утворилася заборгованість в розмірі 29406 доларів 66 центів США та 18521 гривня 18 копійок, яка складається з наступного: заборгованості за кредитом у сумі 25799 доларів 87 центів США, заборгованості за простроченим кредитом у сумі 2293 долара 32 цента США, заборгованості за простроченими відсотками у сумі 1313 доларів 47 центів США, заборгованості за простроченою комісійною винагородою у сумі 1389 гривень 89 копійок, пені у сумі 17131 гривня 42 копійки. Згідно із п. 3.4. кредитного договору, банк залишив за собою право дострокової вимоги про повернення кредитних ресурсів, оплати нарахованих на них відсотків та неустойки, відповідно до умов договору, у випадку, якщо позичальником порушено умови договору, у тому числі коли він несвоєчасно та не у повному обсязі здійснює нарахування грошових коштів на погашення заборгованості за кредитом та відсотками. Банк звертався з письмовими вимогами про погашення кредиту до позичальника та про виконання своїх обов’язків за договором поруки до поручителя. Однак ні позичальник за кредитним договором, ні поручитель за договором поруки, взяті на себе обов’язки не виконали.

У судове засідання представник позивача не з’явився, звернувся із письмовою заявою з проханням розглянути справу за його відсутності, свій позов підтримав, прохав його задовольнити (а.с. 56).

Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, але до суду не з’явився, письмових заяв та клопотань суду не надав (а.с. 55).  

Відповідач ОСОБА_3 до суду не з’явилася, звернулася із письмовою заявою з проханням зупинити провадження по справі у зв’язку з тим, що у Київському районному суді м. Полтави розглядається по суті цивільна справа за її позовом до ОСОБА_2 та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання недійсним договору поруки від 03 грудня 2007 року за № 247-ФР.  Представник цього відповідача клопотання підтримала. Пояснила, що виконувати свої обов’язки за договором поруки її довіритель не може в силу низки факторів, що потягли за собою фінансову скруту. Суд не вважав за можливе задовольнити клопотання та призупинити справу розглядом, ухваливши відмовити у його задоволенні, тому що у випадку задоволення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання недійсним договору поруки від 03 грудня 2007 року за № 247-ФР, ці обставини можуть бути розцінені як нововиявлені. З цих підстав суд, спираючись на норми ст.ст. 169, 224 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.

Заслухавши представника відповідача та перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 03 грудня 2007 року  між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2347-ФР, згідно з яким йому надано кредит в сумі 34400 доларів США строком до 02 грудня 2012 року, з оплатою за процентною ставкою 11 % річних на придбання автомобілю (а.с. 11-13). Відповідно до заяви про видачу готівки, ці кошти відповідач отримав 03 грудня 2007 року (а.с. 17). 29 травня 2008 року між сторонами укладено додаткову угоду до зазначеного кредитного договору, якою збільшено відсоткову ставку до 14 % річних (а.с. 14). Для забезпечення виконання зобов’язань за цим кредитним договором, між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 247-ФР від 03 грудня 2007 року, згідно з яким поручитель зобов’язалася відповідати перед банком  за своєчасне та повне виконання  ОСОБА_2 своїх зобов’язань за кредитним договором № 247-ФР від 03 грудня 2007 року (а.с. 15-16). Відповідно до п.п. 3.2.1, 3.2.2 кредитного договору ОСОБА_2 зобов’язувався повертати кредит та плату за його користування щомісячно, у період до 10 числа кожного місяця, згідно із графіком погашення заборгованості, перераховуючи грошові кошти у розмірі 573 долара 33 цента США (а.с. 11). Згідно з п. 3.4 кредитного договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них та неустойки, відповідно до умов договору, у разі порушення позичальником умов договору, у тому числі несвоєчасного або не в повному обсязі здійснення зарахування грошових коштів на погашення заборгованості по кредитних ресурсах та/або на сплату процентів та/або комісійної винагороди, відповідно до вимог п.п. 3.2, 4.3, 4.4., 4.7, 4.8 договору (а.с. 11). Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору, відповідач ОСОБА_2 порушив умови договору, а саме: не сплачував кредит, проценти за користування кредитом, комісійну винагороду у встановлені строки, внаслідок чого станом на 27 березня 2009 року за ним утворилася заборгованість у розмірі 29406 доларів 66 центів США та 18521 гривня 18 копійок (а.с. 10). На претензії банку з вимогою погашення заборгованості відповідачі на відреагували (а.с. 22-25). Судові витрати по справі становлять 1730 гривень (а.с. 2-3).  

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Відповідно до вимог ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, є порушенням зобов’язання. Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник, що порушив зобов’язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Згідно з вимогами ст.1054 ЦК України, банк зобов’язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до вимог ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Відповідач ОСОБА_2 уклав із позивачем кредитний договір. З метою забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору, позивач уклав договір поруки з відповідачем ОСОБА_3, яка, у разі невиконання боржником свого зобов’язання, несе разом з ним солідарну відповідальність. Умови кредитного договору належним чином не виконує. Відповідач ОСОБА_3 зі свого боку не виконує умови договору поруки. При порушенні умов кредитного договору позивач має право вимагати розірвання кредитного договору та дострокового повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, комісійної винагороди та неустойки. Внаслідок неналежного виконання відповідачами своїх договірних зобов’язань реалізував це своє право, звернувшись до суду. З цих підстав позовні вимоги про розірвання кредитного договору та стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню у повному обсязі. Також підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення з відповідачів судових витрат по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 554, 610, 625, 651, 1054 ЦК України,  ст.ст. 15, 30, 60, 75, 76, 88, 169, 208, 212-215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд, -  

В И Р І Ш И В:

 Позов відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» - задовольнити у повному обсязі.

 Кредитний договір № 247-ФР від 03 грудня 2007, укладений між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 – розірвати.

 Стягнути солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором  № 247-ФР від 03 грудня 2007 року у сумі 29406 доларів 66 центів США.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором  № 247-ФР від 03 грудня 2007 року у сумі 18521 гривня 18 копійок, судові витрати по справі у сумі 1730 гривень, а всього стягнути грошових коштів на загальну суму 20251 гривня 18 копійок.

 Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів зо дня його проголошення та наступною подачею апеляційної скарги, яку може бути подано протягом 20 днів зо дня подачі заяви про апеляційне оскарження, через суд першої інстанції.

 Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у установленому законом порядку.

 Заочне рішення суду може бути переглянуто Октябрським районним судом м. Полтави за заявою відповідачів, яку може бути подано до суду протягом 10 днів зо дня отримання ними копії рішення.

           Суддя                                                                                                    І.Ю. Литвиненко