Номер провадження: 22-ц/785/7114/14

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Артеменко І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.07.2014 року                                                                                            м. Одеса

          Суддя судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області Артеменко І.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 31 січня 2013 року по справі за позовом Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Одеській області до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_2, відділу Держкомзему у Біляївському районі Одеської області, ДП «Центр державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» про припинення права власності на земельну ділянку,-

встановив:

У січні 2013 року Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області звернувся до суду з зазначеним позовом.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 31 січня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним та скасовано розпорядження Біляївської районної державної адміністрації за № 624/2001 від 19.12.2001 року в частині видачі сертифікату на земельну частку (пай) ОСОБА_2.

Визнано недійсним та скасовано розпорядження Біляївської районної державної адміністрації за № 424/2002 від 18.07.2002 року в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 3,98 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнано недійсним державний акт серії Р1 № 486145 від 18.07.2002 року на право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 3,98 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Мирненської сільської ради Біляївського району за межами населеного пункту, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 169.

Зобов'язано відділ Держкомзему у Біляївському районі Одеської області скасувати в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю запис за № 169 та в Державному земельному кадастрі відповідні записи про реєстрацію державного акту від 18.07.2002 року на право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 3,98 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Мирненської сільської ради Біляївського району за межами населеного пункту.

Зобов'язано державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" скасувати реєстрацію в автоматизованій системі державного земельного кадастру даних про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 3,98 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Мирненської сільської ради за межами населеного пункту, що посвідчене державним актом від 18.07.2002 року на право приватної власності на землю.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу, яка не може бути прийнята до розгляду апеляційною інстанцією, оскільки апелянт пропустив строк для подання апеляційної скарги, а зазначена причина пропуску строку на апеляційне оскарження рішення є неповажною.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що строк на подачу скарги був пропущений з тих підстав, що у судовому засіданні він не був присутнім, а суд першої інстанції у порушення вимог п. 3 ст. 222 ЦПК України не надіслав йому копію судового рішення.

Але суд зазначений довід до уваги не приймає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи рішення суду було ухвалено 31 січня 2013 року.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 була зареєстрована у суді першої інстанції 19 червня 2014 року (а.с.94), тобто через півтора року після ухвалення рішення.

Також з журналу судового засідання видно, що у судовому засіданні при ухваленні рішення був присутній представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 (а.с.25-26), що свідчить про те, що апелянт належним чином був повідомлений про час ті місце розгляду справи.

Крім того, не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції ДП «Центр державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії оскаржило його в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 05.03.2014 року справу було призначено до розгляду на 07 квітня 2014 року.

З поштового повідомлення (а.с.72) вбачається, що ОСОБА_2 був повідомлений про розгляд апеляційної скарги ДП «Центр державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії, а при ухваленні рішення апеляційного суду від 07 квітня 2014 року був присутній представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 (а.с.83-84).

Зазначені обставини свідчать про те, що апелянт ОСОБА_2 про існування рішення Біляївського районного суду Одеської області від 31 січня 2013 року знав, але у встановлений законом термін його не оскаржив.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не надіслав на його адресу рішення (враховуючи, що його представник був присутнім у судовому засіданні) не є підставою поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та зазначене не заслуговує на увагу, оскільки ОСОБА_2 про існування рішення знав та міг у визначений законом строк його оскаржити.

Відповідно до ч. 3 ст. 297 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 294 ЦПК України і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, зазначені нею у заяві визнані неповажними.

При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

На підставі вищевикладеного, за апеляційною скаргою не може бути відкрите апеляційне провадження в апеляційній інстанції без усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 297 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без руху для усунення недоліків — зазначення поважності причин пропуску строку. Попередити ОСОБА_2, що у випадку не усунення недоліків апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області                                                   ОСОБА_4