Номер провадження: 22-ц/785/1859/15
Головуючий у першій інстанції Єршова Л. С.
Доповідач Фальчук В. П.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.01.2015 року м. Одеса
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого - Фальчука В.П.,
суддів Троїцької Л.Л., Таварткіладзе О.М.,
секретаря Швець В.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2014 року, в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної та матеріальної шкоди,-
встановила:
15.01.2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
1. Визнати недостовірною та такою, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію інформацію, яка була поширена ОСОБА_4 у заявах до Головного управління Міністерства доходів та зборів в Одеській області, Прокуратури Одеської області та Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, а саме, те що (мовою оригіналу): "…ОСОБА_6 в 2003 г. купил одну комнату в кв.№8, открыл дверной проем на лестничную клетку парадного входа и переоборудовал жилое помещение под офис... Затем он купил кв. №13 и присоединил ее к своей части квартиры №8, чем значительно расширил офис". "Устройство дополнительного входа в квартиру, присоединение смежной квартиры, переоборудование жилых помещений под офисные производились без согласия совладельцев квартиры №8 и разрешительных документов соответствующих госучреждений, а так же в нарушение ст.ст. 7,8,189 ЖК Украины, запрещающих перевод жилых помещений в нежилые.". "Мы неоднократно обращались к ОСОБА_6 по поводу того, чтобы он убрал офис из нашей квартиры. Однако он не реагировал на наши обращения. А затем перешел к прямым фальсификациям и откровенным запугиванием нас.". "В ответ на мои законные требования 17.12.2011г. ОСОБА_6 в общем коридоре нашей квартиры перешел к прямым угрозам и рукоприкладству к моему мужу: нанеся ему удар кулаком в живот, замахиваясь и стараясь ударить его тяжелой пачкой бумаги (формат АЗ), которая была в его руках и, продолжал угрожать расправой, требуя чтобы я и мой муж перестали жаловаться на него. По вызову к нам прибыли представители правоохранительных органов Приморского районного отдела милиции, которые зафиксировали данный факт. (Заявление об этом в милиции имеется). ОСОБА_6 был вызван в Приморский РОВД г. Одессы, где был предупрежден об административной ответственности по данному факту его действий, а при повторении подобного он может нести и уголовную ответственность.". "ОСОБА_6, несмотря на свои обязательства перед участком №6 КП ЖКС "Порто-Франковский" о восстановлении умывально-душевой комнаты в срок до 01.12.2011 г. до сегодняшнего дня (т.е. в течение 2-Х ЛЕТ!) не произвел ее восстановления, а наоборот продолжает разрушать ее по настоящее время. Он отбил плиточное покрытие, повредил стены, демонтировал пол - замуровав сток воды из душевого поддона, обрезал подводку горячей воды к смесителю умывальника, оставив только подводку холодной воды, а затем снял дверь в умывально-душевую комнату, оставив открытым вход в разбитую комнату общего пользования.". "ОСОБА_6 перекрывает подачу холодной и горячей воды в нашу квартиру №8, используя для этого самовольно установленные им запорные клапана на водопроводных стояках холодной и горячей воды, проходящих транзитом через его квартиру №11, которая расположена на 1 этаже под нашей квартирой". "Кроме того, ОСОБА_6 призведено самовольное разрушение и перестройка фонда по вопросу перекрытия фонаря, куда выходит окно нашей кухни и окна из квартир выше живущих соседей. В настоящее время ОСОБА_6 произвел перекрытие светового фонаря у нас в квартире и демонтировал часть стены светового фонаря, установив в него окно, выходящее во двор по ул. Еврейской, дом № 13.". "Работы, незаконно проводимые ОСОБА_6, привели к разрушению, принадлежащих мне жилых и подсобных помещений, в которых пошли трещины по потолку и стенам, пол комнат поцарапан падающими обломками потолка, и происходит дальнейшее его разрушение."
2. Зобов'язати ОСОБА_4 спростувати зазначену вище інформацію шляхом подачі до державних органів, куди ця інформація направлялась - заяви, у строк не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили, де зазначити, що наведена в листах і заявах інформація є недостовірною, і спростована у судовому порядку.
3. Стягнути з ОСОБА_4 на його користь моральну шкоду у розмірі 50000 грн., завдану в результаті розповсюдження недостовірної інформації, посилаючись на те, що він морально страждав та переживав з цього приводу, вимушений був докладати додаткових зусиль для налагодження свого повсякденного життя.
4. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду у розмірі 2000 грн. та судові витрати.
Відповідач позовні вимоги ОСОБА_2 не визнала у повному обсязі посилаючись на те, що викладена у зверненнях та заявах до Головного управління Міністерства доходів та зборів в Одеській області, Прокуратури Одеської області, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області інформація відповідає дійсності, та не порочить честь, гідність і ділову репутацію позивача.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06.11.2014 року у задоволені позивних вимог ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі у зв'язку з тим, що заявлені ним вимоги не ґрунтуються на законі, і є не доведеними.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати у зв'язку з порушенням судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі вказуючи, що позивач правомірно розпорядився своїми майновими правами як власник 252/1000 частин АДРЕСА_1.
За правилами ч.1ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, що оскаржене, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні проводитися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступних підстав;
Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що заявлені ним вимоги не ґрунтуються на законі і є не доведеними.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають нормам матеріального і процесуального права.
Частиною 1 статті 270 ЦК України визначено, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне життя і здоров'я довкілля, право на свободу і особисту недоторканість, право на недоторканість особистого і сімейного життя, право на повагу до честі і гідності, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфічної та іншої кореспонденції, право на недоторканість житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.
Фізична особа, немайнові права якої порушено внаслідок поширення проти неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації, якщо внаслідок поширення цієї інформації порушено особисті немайнові права фізичної особи (ст.277 ЦК України). Таким правами, зокрема є право на використання імені, на повагу до гідності та честі (ст.297 ЦК України), право на недоторканість ділової репутації (ст.299 ЦК України), на особисте життя та його таємницю.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності, або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі, або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному, чи політичному житті, тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
При відсутності порушеного особистого немайнового права, не настає права особи на захист честі, гідності та ділової репутації.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 згідно нотаріально посвідченого договору дарування від 24.04.2003 року є власником 252/1000 частин п'ятикімнатної АДРЕСА_1. Право власності позивача на вказане майно зареєстроване в КП "ОМБТІ та РОН" 05.10.2006 року.
Власниками 534/1000 частин АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в рівних частках, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 13.06.1994 року, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради.
Отже, позивач і відповідач у справі є співвласниками АДРЕСА_1.
ОСОБА_2 в період часу з 2005 року по 2010 рік перебудував частину вказаного вище житла, яке належить йому на праві спільної часткової власності, та добудував до цієї частини балкон. На вказану перебудову виконавчими органами місцевого самоврядування йому видане свідоцтво про право власності на це майно.
В жовтні 2013 року ОСОБА_4 направила до Управління доходів і зборів з фізичних осіб Головного управління Міндоходів в Одеській області скаргу, в якій вказала, що ОСОБА_2 здійснює підприємницьку діяльність та розмістив офіс ПП "Архмастер" у житловій комунальній АДРЕСА_1, чим здійснив перешкоди у користуванні частиною вказаної квартири, яка належить ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності. Також в жовтні 2013 року ОСОБА_4 направила заяву до Прокурора Одеської області щодо необхідності прокурорського реагування на факти переобладнання приміщень у комунальній АДРЕСА_1 , розміщення офісу у житловій квартирі, в результаті чого зазнала пошкоджень і частина житла заявниці. Аналогічну заяву ОСОБА_4 направила на адресу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (а.с.19-24). В усіх вказаних зверненнях заявниця зверталася з проханням провести перевірку її звернень та додавала копії інших звернень до компетентних органів.
Отже, судом першої інстанції правомірно встановлено, що між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 існує спір щодо користування і володіння приміщеннями АДРЕСА_1, співвласниками якого вони являються.
Вказана обставина підтверджується також постановою Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області від 21.12.2011 року та від 27.05.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 у зв'язку зі зверненням чоловіка ОСОБА_4 - ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_2 їм погрожує. Крім того, 03.11.2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 щодо вирішення спірних питань, які виникли між ними в процесі сумісного користування вказаними вище житловими приміщеннями, та приведення цих приміщень до попереднього стану.
Згідно ст.40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
У випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.
Відповідно до ч.2ст.30 Закону України "Про інформацію", оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відмовляючи позивачу в задоволенні позову суд першої інстанції правомірно виходив з того, що викладена в заявах ОСОБА_4 інформація до Головного управління Міністерства доходів та зборів в Одеській області, Прокуратури Одеської області та Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області не є такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_2, а є її особистими міркуваннями та оціночними судженнями дій позивача щодо переобладнання ним майна, яке належить їм на праві спільної часткової власності, викладеними у формі звернень, відповідно до вказаних вище норм матеріального права.
У зв'язку з цим, суд першої інстанції також правомірно прийшов до висновку, що не підлягають задоволенню і інші позовні вимоги ОСОБА_2, які є похідними від вимог про визнання інформації недостовірною, та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги, оскільки висновків суду першої інстанції не спростовують, та не містять правових підстав, передбачених ст.309 ЦПК України, для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.
Апелянтом не надано жодних доказів того, що викладена відповідачем інформація, на яку посилається позивач у своїй позовній заяві, є такою, що порочить його честь, гідність, і ділову репутацію.
Колегія суддів визнає, що суд першої інстанції у повному обсязі встановив обставини, що мають значення для розгляду справи, та правомірно відмовив позивачу у задоволенні позову, так як заявлені ним вимоги не грунтуються на законі і є не доведеними.
Керуючись ст.304, п.1ч.1ст.307, ст.308 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів, з дня набрання законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області: В.П. Фальчук
Л.Л. Троїцька
О.М. Таварткіладзе