Справа № 2-2808/09
2009 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2009р. Красноармійський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого судді Корнєєвої І.В.
при секретарі Кузьменко В.В.
за участі адвоката ОСОБА_1
позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
представника третьої особи ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красноармійську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту дійсним , про встановлення факту родинних відносин, факту належності правовстановлюючих документів та позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,
В С Т А Н О В И В:
25 травня 2009 р. позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання заповіту дійсним , про встановлення факту родинних відносин, факту належності правовстановлюючих документів , вказавши, що 13.10.2008 р. померла її бабка ОСОБА_6, яка 12.02.2000 р. заповіла їй все своє майно .Позивач з метою оформлення права на спадщину звернулася до нотаріуса , але під час звернення було виявлено, що у свідоцтві про смерть її бабки було вказано прізвище «Лебєданцова» замість «Лебеданцова» , як зазначено у заповіті та інших документах.Відділ РАГС, куди позивач звернулася з проханням виправити прізвище померлої , відмовив у задоволенні клопотання у зв’язку з тим, що заявником не надано документів , які б підтверджували прізвище померлої як «Лебеданцова». Вказані факти не дозволяють позивачу оформити спадщину за заповітом . Позивач просить встановити факт , що ОСОБА_6, померла 13.10.2008 р. , та ОСОБА_7 є однією особою ,встановити факт родинних відносин між нею та померлою 13 жовтня 2008 р. ОСОБА_6 С.(прізвище на російській «ОСОБА_7С.»), яка є за паспортом ОСОБА_6 , а саме те, що ОСОБА_6 (прізвище на російській «ОСОБА_7 С.» ), яка померла 13 жовтня 2008 р. є рідною бабкою позивача, визнати , що правовстановлюючий документ –заповіт ОСОБА_7 на користь позивача , посвідчений 12 лютого 2000 р. приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області , реєстр 413 , був складений та підписаний ОСОБА_6 (підпис російським прізвищем «ОСОБА_7 С.»), яка померла 13 жовтня 2008 р., визнати дійним заповіт від 12 лютого 2000 р., посвідчений 12 лютого 2000 р. приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області , реєстр 413 , від імені ОСОБА_7,який був складений та підписаний ОСОБА_6 (підпис російським прізвищем ОСОБА_7 С.) на користь позивача. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 просить відмовити(а.с. 59-61,88-90,196-200)
Відповідач ОСОБА_8 позовні вимоги визнав частково , не заперечуючи того факту , що ОСОБА_2 дійсно є онукою ОСОБА_6, яка померла 13.10.2008 р., та заповіт , складений ОСОБА_7 12.02.2000 р. та посвідчений огатовою І.О., приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області , реєстрі № 413, дійсно складений 12.02.2000 р. його матір’ю ОСОБА_6, померлою 13.10.2008 р. 17.06.2009 р. ОСОБА_8 звернувся до суду з позовною заявою про визнання заповіту ОСОБА_6 від 12.02.2000 р. недійсним, зазначивши , що мати не бажала, щоб спадкоємцем після її смерті була ОСОБА_2, яка не виконала умови заповіту – не доглядала заповідача та не проживала з нею до її смерті. Відповідач ОСОБА_8 просить визнати заповіт, укладений ОСОБА_6 12.02.2000 р. скасованим та недійсним, визнати дійсним письмово складене 21.09.2008 р. скасування ОСОБА_6 заповіту , укладеного 12.02.2000 р., визнати укладений 12.02.2000 р. ОСОБА_6 заповіт як складений з умовою , а саме, що спадкоємець бере на себе обов’язок догляду за заповідачем та проживання з заповідачем до дня її смерті, визнати ОСОБА_2 такою , що не має права на спадкування за заповітом від 12.02.2000 р. , як така , що порушила свій обов’язок щодо утримання заповідача , і така , що ухилялася від надання допомоги заповідачу , який через похилий вік та тяжку хворобу був у безпорадному стані , що також є порушенням умови, з якою було укладено заповіт ОСОБА_6 12.02.2000 р., про призначення спадкоємцем ОСОБА_9 (а.с.10-12,201-202,230-231).
Представник третьої особи приватного нотаріуса Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_10 – ОСОБА_5 позовні вимоги ОСОБА_2 визнала в повному обсязі , позовні вимоги ОСОБА_3 не визнала в повному обсязі, зазначивши , що заповіт , складений ОСОБА_6 та посвідчений нотаріусом відповідно до вимог законодавства, підписаний особисто заповідачем .Просить відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог , а вимоги ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі .
Третя особа Відділ реєстрації актів цивільного стану по м.Красноармійську Красноармійського міського управління юстиції Донецької області у відсутність представника відповідно до чинного законодавства (а.с.85,228).
Заслухавши позивача, відповідача , представника відповідача , представника третьої особи , з”ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_2 підлягають задоволенню , а позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 13 жовтня 2008 р. померла ОСОБА_6 , яка була бабкою ОСОБА_2 (до укладення шлюбу ОСОБА_9) Л.І. та матір’ю ОСОБА_3О.(а.с. 21,17,15,18,48,64,65).
ОСОБА_6 на підставі свідоцтва №6310 , виданого 28 липня 1998 р. Красноармійською міською Радою , служба з приватизації житла , належала двокімнатна квартира № 18 у будинку № 23 на м-ні «Сонячний » в м.Красноармійську Донецької області , загальною площею 43,2 кв.м (а.с. 170, 22-24).
Відповідно до ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
12 лютого 2000 р. ОСОБА_7 склала заповіт на випадок своєї смерті зробила розпорядження :все , що їй буде належати на день її смерті , де б воно не находилося та у чому б не заключалось , у тому числі квартиру номер вісімнадцять будинку двадцять три , що знаходиться у м.Красноармійську , м-н Сонячний , вона заповідає онукі – ОСОБА_9 (а.с. 71).Вказаний заповіт 12.02.2000 р. посвідчено ОСОБА_10, приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області , зареєстровано у реєстрі № 413 .
У вказаному заповіті прізвище заповідача вказано як «ЛЕБЕДАНЦОВА», особа заповідача встановлена на підставі паспорта XIV-НО № 675912 , виданного 08.09.1980 р. Красноармійським МВВС (а.с. 99).
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_11 та ОСОБА_6, виданого 04.02.1972 р. , з ОСОБА_11 прізвище ОСОБА_6С вказано російською мовою «Лебеданцова »(а.с.18)
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу – шлюб ОСОБА_12 та ОСОБА_6 розірвано 22.07.1994 р. , відповідно до вказаного свідоцтва виданого повторно 18.11.2002 р., прізвище ОСОБА_13 вказано як «Лебєданцова»(а.с.19,62).
Відповідно до свідоцтва про переміну прізвища , виданого 13 листопада ,ОСОБА_14 , уродженка х.Родіна Кроасноармійського району , 13.11.2002 р. перемінила прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_6 (а.с.20).
Відповідно до форми №1 ОГІРФО Красноармійського МВ відносно даних на ОСОБА_6 є наступні дані: 08.09.1980 р. видано паспорт на російській мові на ім’я ОСОБА_15 за № 675912 , серії XIV-НО (а.с.118), 19.07.2002 р. у зв’язку з переміною прізвища виданий1 паспорт на ім’я ОСОБА_14 (а.с.119), 14.12.2002 р. у зв’язку з переміною прізвища виданий паспорт на ім’я ОСОБА_6 (а.с.120).
Вищезазначені докази: довідка приватного нотаріуса (а.с.99 ), форма № 1 Красноармійського МР (а.с. 118) ,свідчать про те, що на момент складення ОСОБА_6 заповіту 12.02.2000 р. , її особу посвідчував паспорт за № 675912 , серії XIV-НО, виданий Красноармійським МВ 08.09.1980 р., та її прізвище було вказано російською мовою як «Лебеданцова».
Також у судовому засіданні встановлено, що прізвище померлої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке вказано у свідоцтві про смерть , не збігається з прізвищем , вказаному у паспорті ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та яке вказано російською мовою як «Лебеданцова», а також у свідоцтвах про укладення шлюбу з ОСОБА_11М.(а.с. 18), де прізвище ОСОБА_6 вказано російською мовою як «Лебеданцова»(а.с. 18), а також з прізвищем чоловіка ОСОБА_11 у свідоцтві про його смерть 11.05.1998 р. , де прізвище станом на момент смерті вказано українською мовою як «Лебеданцов»(а.с. 69).
В судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_8 підтвердили, що померла 13.10.2008 р. ОСОБА_13 є рідною бабкою ОСОБА_2 (до укладення шлюбу ОСОБА_9) та заповіт посвідчений 12.02.2000 р. ОСОБА_10, приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області , зареєстровано у реєстрі № 413, складено саме ОСОБА_6
Факт родинних відносин , а саме те, що ОСОБА_2 є рідною онукою померлої ОСОБА_6 підтверджуються доказами: свідоцтвом про народження матері ОСОБА_2І.( до укладення шлюбу ОСОБА_9) – ОСОБА_16 (до укладення шлюбу ОСОБА_14О.), де матір’ю ОСОБА_17 вказана ОСОБА_14
(а.с.64-65).
Позивач ОСОБА_2 зверталася до Відділу реєстрації актів цивільного стану по м.Красноармійську Красноармійського міського управління юстиції Донецької області з проханням змінити прізвище померлої баби «Лебєданцова» на «Лебеданцова» , але висновком Відділу реєстрації актів цивільного стану по м.Красноармійську Красноармійського міського управління юстиції Донецької області у задоволенні прохання ОСОБА_2 було відмовлено у зв’язку з тим , що заявником не пред’явлені документи , які б підтверджували прізвище померлої як «Лебеданцова» (а.с. 73).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку , що заповіт від імені ОСОБА_7 , посвідчений 12.02.2000 р. ОСОБА_10, приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області , зареєстровано у реєстрі № 413, складено особою – рідною бабкою ОСОБА_2- ОСОБА_6, прізвище якої у паспорті , виданому 08.09.1980 р., вказано на російській мові на ім’я ОСОБА_15 за № 675912 , серії XIV-НО (а.с.118).
На підставі викладеного , суд приходить до висновку , що є всі підстави для встановлення родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_6, яка є рідною бабкою ОСОБА_2, та встановлення факту належності ОСОБА_6 правовстановлюючого документу – заповіту , складеного ОСОБА_7 12.02.2000 р. та посвідченого 12.02.2000 р. ОСОБА_10, приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області , зареєстровано у реєстрі № 413 від 12.02.2000 р.
Відносно вимог позивача ОСОБА_2 про встановлення факту , що ОСОБА_6, померла 13.10.2008 р., та ОСОБА_7, яка склала заповіт 12.02.2000 р., є однією та тією особою , суд зазначає, що вказані вимоги позивача заявлені зайво та не підлягають окремому розгляду , т.я. ці вимоги фактично є аналогічними тим , які вирішені судом при розгляді вимог позивача про встановлення факту родинних відносин позивача ОСОБА_2 та померлої 13.10.2008 р. ОСОБА_6 та про встановлення факту належності ОСОБА_6 правовстановлюючого документу – заповіту , складеного ОСОБА_7 12.02.2000 р.
Відносно вимог відповідача ОСОБА_3 про визнання дійсним письмове складене 21.09.2008 р. скасування ОСОБА_6 заповіту , укладеного ОСОБА_6 12.02.2000 р. та посвідченого 12.02.2000 р. ОСОБА_10, приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області , зареєстровано у реєстрі № 413, та про визнання заповіту , складеного ОСОБА_6 скасованим , суд зазначає наступне .
В судовому засіданні встановлено, що воля ОСОБА_6 на складання заповіту від 12.02.2000 р. на призначення спадкоємцем її онуки ОСОБА_9 відповідала дійсній волі ОСОБА_6 , яка добровільно , без примусу склала заповіт 12.02.2000 р. , який посвідчений 12.02.2000 р. ОСОБА_10, приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області , зареєстровано у реєстрі № 413.
Вказаний факт підтвердили у судовому засіданні позивач ОСОБА_2, відповідач ОСОБА_8,свідки ОСОБА_18 ,ОСОБА_19,ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22,ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 ,ОСОБА_28
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснила, що , ОСОБА_6 її бабка, ОСОБА_8 її батько. Раніше був скоєний незнайомим чоловіком напад на її бабку, після чого бабка боялась ночувати одна дома.Поки був живий дід, бабка ночувала дома , після смерті діда бабка іноді ночувала у ОСОБА_3 , Бабка хворіла та вирішила написати заповіт, щоби онуки жили с нею у квартирі. Бабка пропонувала і їй ,але вона відмовилася, пропонувала її сестрі , бабка прописала сестру у квартирі , але сестра уїхала навчатися , потом вийшла заміж и зосталася жити у м. Старобешево.Бабка запропонувала зробити заповіт на ОСОБА_2, батьки якої пообіцяли ночувати з бабко й та доглядати за нею. На підставі цих уговорів бабка склала заповіт на ОСОБА_2 , але жоден з пунктів умови ОСОБА_2 не виконано .У зв’язку з погіршенням здоров’я бабка запропонувала ОСОБА_3 з сином переїхати до неї. ОСОБА_8 доглядав за бабко й , купував ліки, сплачував послуги медсестри. Останні два роки у бабки стало питання про те, що якщо ОСОБА_2 не буде її доглядати , то бабка розірве заповіт. ОСОБА_2 за бабкою не доглядала , матеріальної допомоги не здійснювала , помочі по прибиранню , пранню не здійснювала.Бабка поставила умову або відмінити заповіт , або продати квартиру , та вона інтенсивно зайнялася продажем квартири , давала об’яви у газету , але ціни на квартири скакали та бабка не змогла продати квартиру, т.я. боялася, що не купить потім собі житло. Сім»я ОСОБА_9 не здійснювала ніякої допомоги .За два роки до смерті бабка сильно захворіла, приїхали лікарі , та бабка викликала ОСОБА_2 та вручила їй заповіт. Через два дні ОСОБА_2 стала вимагати замість заповіту дарування , але бабка відмовила , сказавши , що ОСОБА_2 не заслуговує і заповіту. При ній бабка склала новий заповіт про відміну заповіту на ОСОБА_2. Коли бабка лежала у лікарні, Невтириніс обікрали квартиру та повідомили ,що знищили останній заповіт.При складанні першого заповіту вона не була присутня , була присутня при обговоренні першого заповіту . Остання воля бабки , щоби нічого ОСОБА_2 не зосталося . Сім»я ОСОБА_9, а саме дочка бабки – мати ОСОБА_2 , погрожували бабці , тому вона бажала продати квартиру та купити собі однокімнатну , або переїхати з ОСОБА_8 до села.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснила, що ОСОБА_19 її колишній чоловік , ОСОБА_2 – племінниця ОСОБА_3 .З ОСОБА_19 знаходилася у шлюбі до червня 2002 р, з того часу проживає окремо . ОСОБА_6 склала заповіт на Невтрініс за умови доглядати бабку, бабка добровільно склала заповіт, ніяких погроз не було.За два-три роки до смерті ОСОБА_6 бажала чи скасувати заповіт ,чи продати квартиру та купити однокімнатну квартиру. Зі сторони ОСОБА_2 погроз не було,ОСОБА_6 розповідала ,що були погрози зі сторони батьків ОСОБА_2 -ОСОБА_9 .До міліції ОСОБА_6 не зверталася, але постійно дочка та зять ОСОБА_6 заперечували проти продажу квартири. Їй невідомо , чи бажала ОСОБА_6 визвати нотаріуса для скасування заповіту. Особисто до неї ОСОБА_6 не зверталась з питання допомоги по скасуванню заповіту. ОСОБА_2 не погрожувала ОСОБА_6. ОСОБА_6 не казала , щоб ОСОБА_2 робила ремонт у квартирі. Після похорон ОСОБА_19 показував їй заповіт ОСОБА_6, ОСОБА_6 бажала скасувати заповіт, про це їй відомо зі слів ОСОБА_6. Сім»я ОСОБА_2 почала погрожувати ОСОБА_6 , сварили ОСОБА_6 , щоб квартира досталася ОСОБА_2 , які бажали отримати договір дарування на квартиру, та висували претензії по факту проживання ОСОБА_3 у квартирі.Їй та всім ОСОБА_6 казала, що бажає скасувати заповіт .Чому вона казала та не боялася казати всім про це, т.я. вона ОСОБА_19 не боялася , а боялась тільки Невтрініс.Лебєданцова знала, що може отримати допомогу з їхнього боку, але не зверталася до них .Які конкретно були погрози, сказати не може. ОСОБА_6 , якщо б продала квартиру ,поїхала би проживати у квартиру до ОСОБА_3 в с.Успеновка , вона казала , що поїде і до неї в с.Шевченко. ОЛебєданцова віддала ОСОБА_2 заповіт за два роки до смерті ,а ОСОБА_2 вимагала договір дарування .
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснила, що ОСОБА_19 її батько, Невтриніс-Трифонова двоюрідна сестра. З 2000р. вона проживає окремо в м.Димитрів. ОСОБА_6 склала заповіт при умові , що ОСОБА_2 буде за нею доглядати- ночувати , прибирати,ходити у магазин . ОСОБА_2 у 2000 р.було 15 років. При складенні заповіту вона не була присутня.Про заповіт дізналася від ОСОБА_6. Воля бабки станом на 2000 р. по складанню заповіту була добровільна ,погроз зі сторони ОСОБА_2 не було . За рік до смерті ОСОБА_6 бажала скасувати заповіт та показувала новий заповіт. До нотаріуса ОСОБА_6 не пішла , у неї було погане здоров’я та були погрози зі стороні Невтриніс.Трифонова не погрожувала. , погрожувала її мати та батько. Вона бачила другий заповіт, ОСОБА_6 бажала переписати заповіт , т.я ОСОБА_2 не виконує умов заповіту.Після погроз ОСОБА_9 , ОСОБА_6 бажала продати квартиру , чи купити собі квартиру, чи відремонтувати будинок в селі , зробити подарунки сину та інших родичам. Після смерті бабки ОСОБА_2 говорила, що треба розділити квартиру порівну між нею та ОСОБА_19. У ОСОБА_2 були гроші та ОСОБА_6 знала, що ОСОБА_2 проживає з чоловіком та він працює. За рік до смерті бабки сім’я ОСОБА_9 стала погрожувати бабці. ОСОБА_2 не виконувала умови заповіту з 2000 р. Після того, як ОСОБА_6 сказала , що буде продавати квартиру, ОСОБА_9 стали погрожувати . ОСОБА_19 має право на квартиру .В яких пропорціях повинна ОСОБА_2 повинна була розподілити після смерті ОСОБА_6 квартиру між ОСОБА_19 ,ОСОБА_9, ОСОБА_6 не казала.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснила, що була сусідкою ОСОБА_6 до 2003 р, проживаючи у квартирі №17 буд.№ 23 на м-ні Сонячний. ОСОБА_6 та її чоловік завжди казали, що квартира буде ОСОБА_2 , т.я. ОСОБА_3 вони віддали дім у м. Родинське . Скандалів з приводу квартири не було. ОСОБА_19 став проживати у квартирі з 2002 р. ОСОБА_6 боялася ночувати одна та вона часто ночувала з нею. ОСОБА_6 не казала , що дарить квартиру ОСОБА_2 з умовою , щоб вона за нею доглядала. Вона бачила ОСОБА_6 за місяць до смерті , була у неї дома, ОСОБА_6 слабо ходила , сама пересувалася , відкривала двері. ОСОБА_6 не казала, що їй кто-небудь погрожує. До цього навідувала один раз у місяць, три рази у місяць. Ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_9 не погрожували ОСОБА_6. Якщо погрожували б, то ОСОБА_6 обов’язково б сказала про це та звернулася б за допомогою до родичів. ОСОБА_7 ОСОБА_2 провідувала 1-2 рази у неділю. Чи робила ОСОБА_2 ремонт у квартирі їй невідомо .
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_22пояснив , що він чоловік двоюрідної сестри ОСОБА_3 та матері ОСОБА_9. Він чув , що заповіт на квартиру був оформлений на ОСОБА_2 за обоюдною згодою ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .ОСОБА_6 сама піклувалася про ОСОБА_3 , готувала йому їжу, прала. Ніхто за ОСОБА_6 не доглядав .ОСОБА_6 та її чоловік ОСОБА_12 у подяку ОСОБА_9, батьку ОСОБА_2, за допомогу у проведенні операції ОСОБА_12 рішили подарувати квартиру ОСОБА_2 .Ремонти робила ОСОБА_2 та її батько ОСОБА_9. 8 березня 2008 р. вони приїхали до лікарні ,де знаходилася ОСОБА_12 на лікуванні . ОСОБА_12 виписали з лікарні , але вона не могла попасти до своєї квартири , т.я. ключі були у ОСОБА_3, ключі він нікому не довіряв.За кілька днів його з дружиною викликала мати ОСОБА_2 , була дуже хвора ОСОБА_12, за нею доглядали ОСОБА_9, ОСОБА_2 прала білизну .У ОСОБА_12 були один раз на місяць ,ОСОБА_12 не казала, що їй хто-небудь погрожує , що бажає продати квартиру, переїхати до села, що квартира чи частина її повинна належати ОСОБА_3 , не бажала скасувати заповіт. ОСОБА_3 ОСОБА_12 подарувала будинок по вул.Лермонтова в м.Родинське . ОСОБА_2 не мала ключів від квартири , ОСОБА_12 також не мала ключів від своєї квартири , вони були у ОСОБА_3. ОСОБА_12 не могла вийти з квартири , т.я. не мала ключів. ОСОБА_19 проти волі ОСОБА_12 вселився до її квартири. ОСОБА_12 добровільно склала заповіт на ОСОБА_2 , без умов та притиску. Якщо б були погрози, ОСОБА_12 звернулася би до нього та інших родичів. Біля 7 років назад ОСОБА_19 з двома чоловіками погрожував йому та його сім’ї з питання продажу будинку в м.Родинське. Більше конфліктів не було, він з ОСОБА_19 помирилися . Сім»я ОСОБА_2 допомагали ОСОБА_12 .
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 пояснила, що вона двою рідна сестра ОСОБА_3 та Невтриніс- матері Трифонової.Заповіт був складений ОСОБА_12 та обговорювався ріднею коли , що ОСОБА_2 була дошкільного ОСОБА_9 допомогав чоловіку ОСОБА_12 ОСОБА_12 та ОСОБА_3. ОСОБА_2 проживала з Лебєданцовими . Коли був складений заповіт , їй невідомо. Про заповіт її повідомила ОСОБА_12. Заповіт був складений без умов. ОСОБА_12 не казала, що їй хто-небудь погрожує , що бажає продати квартиру, переїхати до села, що квартира чи частина її повинна належати ОСОБА_3 , що бажає скасувати заповіт. ОСОБА_3 ОСОБА_12 подарувала будинок по вул.Лермонтова в м.Родинське.Лебєданцова сама себе обслуговувала .Погроз , вимагань зі сторони ОСОБА_2 не було. ОСОБА_12 обурювалася , що ОСОБА_19 перевозить у квартиру свої речі. ОСОБА_2 та її чоловік робили ремонт у квартирі ОСОБА_12 4 роки тому , про це їй казала ОСОБА_12.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснила , що по об’яві у газеті бажала купити квартиру ОСОБА_12 ,подзвонила по телефону , відповів чоловік і повідомив , що продає квартиру , вона приїхала , відчинив двері квартири чоловік -ОСОБА_19 , бабка розповіла , що бажає продати квартиру за 20 000 доларів, вона подивилася квартиру , домовилися з бабкою про оплату вартості квартири у гривні , т.я. вона брала кредит. Приїздив оцінщик , оцінив квартиру.У банку її попередили, щоб квартира не була заповідана . Вона знову поїхала до ОСОБА_12 , яка повідомила , що є заповіт складений давно , та сказала, що вона усе відмінить , та просила не відмовлятися від купівлі-продажу квартири . Бабка казала, що бажає купити квартиру однокімнатну , а іншу половину віддати сину на який-то ремонт та жити з сином . Бабка погано ходила, вона пересувалася по квартирі. Їй невідомо ,чому бабка не відмінила заповіт. Бабка добре відносилася до онуки, не бажала її скривдити. Ці події відбувалися у серпні 2008 р. Бабка була вольовою людиною, на неї неможливо було надавити , якщо вона вирішила , то це зробить.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 пояснила , що вона проживає ІНФОРМАЦІЯ_3 у одному під’їзді з ОСОБА_12 , інколи спілкувалася з нею, приблизно раз у місяць. ОСОБА_12 років півтора - два тому тільки один раз казала, що їй було тяжко спускатися, скаржилася на здоров’я, казала, що продасть квартиру та поїде до сина жити. Мати до ОСОБА_3 відносилася добре. Ніколи не казала, що ОСОБА_19 аферист. Вона не може сказати, чи робила ОСОБА_2 ремонт у кварти рі ОСОБА_12 . ОСОБА_29 вона не бачила ні разу за 30 років. ОСОБА_19 у квартирі жив , 5-6 років вона бачить , що він приходить до квартири . ОСОБА_12 не казала , що сім’я ОСОБА_9 їй погрожує. З травня по вересень 2008 р. вона проживала у будинку матері , та не знає , що за цей період відбувалося у Лебєданцевої.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_26 пояснила, що ОСОБА_12 була для неї як друга мати ,знає її 15-16 ОСОБА_12 просила з нею ночувати , боялася бути одна.За два-три роки до смерті ОСОБА_12 ночувала з нею кілька раз в неділю, а також у 2002-2001, 2003 рр. Допомагала ОСОБА_12 купувати продукти , сплачувати ОСОБА_19 в квартирі проживає з 2003 р., до ОСОБА_12 після цього приходила один –два рази у неділю. В 2008 р. у вересні ОСОБА_12 сказала, що є клієнт для продажу квартири, що є квартира на Шахтарськом м-ні,яку можна купити , а остаток грошей віддати ОСОБА_3. Про відміну заповіту ОСОБА_12 не казала ,про погрози ОСОБА_12 не ОСОБА_12 казала , що продасть квартиру , гроші роздасть онукам та дітям, казала , що поїде до ОСОБА_3 у село. ОСОБА_12 хотіла жити у матері ОСОБА_29 , але чоловік не дав дозволу.Коли ОСОБА_12 хворіла, то ОСОБА_29 та дочка ОСОБА_3 приносили продукти , провідували .Чому ОСОБА_12 не продала квартиру , їй невідомо.Останній час у ОСОБА_12 була рідко, в червні - серпні 2008 р. вона була у Криму , приїхала до міста у вересні 2008 р., тому, що відбувалося у ОСОБА_12 у цей час , їй невідомо. У ОСОБА_12 був будинок в м.Родинське , кому дістався будинок їй ОСОБА_12 не казала, що є заповіт на квартиру. Чоловік ОСОБА_12 бажав, щоб квартира була подарована ОСОБА_29. ОСОБА_12 була добра людина , була мудра , вольова людина , не піддавалася чужому впливу, ОСОБА_12 працювала кухарем. ОСОБА_7 спілкувалася з ОСОБА_19 та ніколи не бачила , щоб вони спілкувалися через записки та не чула , щоб ОСОБА_12 зверталася до ОСОБА_3 ні як мати , а за прізвищем , за прізвищем ніколи не ОСОБА_12 бажала, щоб ОСОБА_29 жила з нею. ОСОБА_19 доглядав за Лебєданцовою.У березні 2008 р. Л. знаходилася у лікарні з запаленням легенів.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_27 пояснила, що ОСОБА_3 знає з ОСОБА_12 за рік до смерті постійно казала, що бажає продати квартиру, то хотіла купити однокімнатну квартиру , то жилий будинок у центрі, то бажала роздати онукам по 100 доларів.Ніколи не бачила ОСОБА_29 у квартирі, у ОСОБА_12 була кілька разів у ОСОБА_12 нікто не погрожував , але ОСОБА_12 постійно скаржилася на онуків , що вони не бажають її ОСОБА_12 казала, що дочка ОСОБА_3 та ОСОБА_29 не приходять до неї, погано відносяться до неї , казала , що напише , що ОСОБА_29 не доглядає за нею.Вона особисто не бачила цих ОСОБА_12 провідувала з 2005 р.,ОСОБА_19 вже жив у квартирі з 2005 р. та перевіз речі у 2006 р. До 2005 р. про життя ОСОБА_12 їй нічого не відомо, кому належала квартира їй невідомо. Їй невідомо, чи жила ОСОБА_29 в квартирі. ОСОБА_12 завжди називала ОСОБА_3 зайчиком, а себе називала ОСОБА_12 була психічно нормальною людиною, завжди приймала рішення сама. Їй невідомо про спілкування ОСОБА_12 с ОСОБА_19 записками .У розмові з ОСОБА_19 ОСОБА_12 ніколи не називала себе ОСОБА_12, а називала ОСОБА_12 не казала, що саме повинна була робити ОСОБА_29, доглядаючи її.ОСОБА_12 скаржилася , що дочка ОСОБА_3 та ОСОБА_29 не доглядають її. ОСОБА_12 не казала , що ОСОБА_29 повинна давати гроші, носити їй сніданок , обід , ОСОБА_12 померла 13.10.2008 р. За два місяця до смерті ОСОБА_12 лежала у лікарні та вона її не провідувала та за ці два з нею не жодного разу не бачилася .
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_28 пояснила , що вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_3, та троюрідною тіткою ОСОБА_29. ОСОБА_12 бачила 4 рази за рік за останні 3,5 роки. ОСОБА_19 жив у квартирі тоді , як син ОСОБА_3 пішов до школи . ОСОБА_12 хотіла продати квартиру та уїхати до Успенівки .ОСОБА_12 сама приймала рішення , була психічно здоровою людиною. Про складання та скасування заповіту ОСОБА_12 не казала. ОСОБА_12 вона бачила в серпні 2008 р. та ОСОБА_12 казала, що продасть квартиру , всім роздасть по трошки , в тому числі і їй. У квартирі хтось поклеїв шпалери, але хто їй невідомо. Останній раз була у ОСОБА_12 за неділю до смерті.
Відповідно до ст. 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт , скасування заповіту провадиться заповідачем особисто у порядку , встановленому цим Кодексом для посвідчення заповіту, тобто заповіт повинен бути підписаний заповідачем та має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст.ст. 1251-1252 цього Кодексу.
На підставі викладеного , суд приходить до висновку , що надана відповідачем ОСОБА_8 записка під назвою «Заповіт», яка складена від імені ОСОБА_6 21.09.2008 р. , не може бути доказом скасування ОСОБА_6 заповіту від 12.02.2000 р. про призначення спадкоємцем ОСОБА_9І.(ОСОБА_29), т.я. вказана записка не посвідчена нотаріально, неможливо визначити ким написана ця записка , та з тексту цієї записки слідує, що ОСОБА_6 заповідає своїй онуці ОСОБА_9 все своє майно, в тому числі спірну квартиру , та зазначає , що онука, яка саме не зазначено, до неї не приходить , не пам»ятає її , не допомогає(а.с.26).
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 не було прийнято жодних дій по скасуванню заповіту , складеного ОСОБА_6 12.02.2000 р. та посвідченого 12.02.2000 р. ОСОБА_10, приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області , зареєстровано у реєстрі № 413.
В судовому засіданні відповідачем ОСОБА_8 не надано доказів та судом не добуто доказів звернення ОСОБА_6 до нотаріуса з заявою про скасування заповіту від 12.02.2000 р., а також не добуто доказів неможливості за станом здоров’я чи з інших причин звернення ОСОБА_6 до нотаріуса для скасування заповіту , доказів запрошення нотаріуса до дому до ОСОБА_6 за її вимогою для скасування заповіту від 12.02.2000 р.
Сам факт того , що ОСОБА_6 бажала продати квартиру та шукала покупців на неї , свідчить про можливість ОСОБА_6 як власника майна, розпорядитися ним за життя та не може бути доказами скасування ОСОБА_6 заповіту від 12.02.2000 р.
Крім того , суд зазначає , що 12 лютого 2000 р. ОСОБА_7 склала заповіт та зробила розпорядження :все , що їй буде належати на день її смерті , де б воно не находилося та у чому б не заключалося , у тому числі квартиру номер вісімнадцять будинку двадцять три , що знаходиться у м.Красноармійську , м-н Сонячний , вона заповідає онукі – ОСОБА_9, що свідчить про те, що як би ОСОБА_6 бажала продати спірну квартиру , та купила нове житло , то вказаний заповіт передбачав , що все майно , яке належало ОСОБА_6 на момент смерті заповідано онуці ОСОБА_2
Відповідно до ст. 1257 ЦК України , в редакції 2003 р., заповіт , складений особою , яка не мала на це права , а також заповіт , складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення , є нікчемним , за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним , якщо буде встановлено , що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало її волі.
Відповідно до ст.1236 ч.4 ЦК України , в редакції 2003 р., чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.
В судовому засіданні встановлено , що заповіт , складений ОСОБА_6 12.02.2000 р. та посвідчений 12.02.2000 р. ОСОБА_10, приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області , зареєстровано у реєстрі № 413, підписано особисто ОСОБА_6 , волевиявлення заповідача було вільним і відповідало її волі , заповіт складено ОСОБА_6 відносно свого майна- квартири № 18 будинку № 23 , що знаходиться у м.Красноармійську , м-н Сонячний, власником якої ОСОБА_7 була на момент відкриття спадщини , доказів скасування цього заповіту судом не добуто , внаслідок чого , суд приходить до висновку , що заповіт , складений ОСОБА_6 12.02.2000 р. та посвідчений 12.02.2000 р. ОСОБА_10, приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області , зареєстровано у реєстрі № 413, є дійсним на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6, 13.10.2008 р.
Відносно вимог відповідача ОСОБА_3 про визнання заповіту ,укладеного ОСОБА_6 12.02.2000 р. на призначення ОСОБА_9 її спадкоємцем, як складеного з умовою обов’язку спадкоємця догляду за заповідачем та проживання з заповідачем до дня її смерті, суд зазначає наступне.
В судовому засіданні встановлено , що 12 лютого 2000 р. ОСОБА_6 склала заповіт, призначивши своїм спадкоємцем ОСОБА_9 (а.с. 71).
Станом на 12.02.2000 р. правовідносини зі спадкування регулювалися нормами розділу VII Цивільного кодексу України в редакції 18.07.1963 р., тому суд вирішуючи заявлені відповідачем позовні вимоги застосовує саме те законодавство , яке регулювало ці відносини .
Відповідно до ст.ст. 534,538,539 ЦК України, в редакції 19963 р., кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його одній чи кільком особам , заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одно, кількох або всіх спадкоємців за законом, заповідач може покласти на спадкоємця за заповітом виконання будь-якого зобов’язання (заповідальний відказ) на користь однієї або кількох осіб (відказоодержувачів), заповідач може покласти на спадкоємця , до якого переходе жилий будинок , зобов’язання надати іншій особі довічне користування цим будинком або певною його частиною, це зобов’язання заноситься нотаріусом у свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до ст.541 ЦК України, в редакції 19963 р., заповіт повинен бути укладений у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладення , підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений.
Відповідно до ст.ст.544ЦК України, в редакції 19963 р., заповідач вправі у будь-який час змінити або скасувати зроблений ним заповіт , подавши про це заяву нотаріусу.
В судовому засіданні встановлено, що заповіт , зроблений ОСОБА_6 та посвідчений 12.02.2000 р. ОСОБА_10, приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області , зареєстровано у реєстрі № 413, не містить умови про те , що спадкоємець бере на себе обов’язок догляду за заповідачем та проживання з заповідачем до дня її смерті, тобто умови , яка не передбачена нормами розділу VII Цивільного кодексу України в редакції 18.07.1963 р. , а також не містить заповідального відказу про покладення на спадкоємця ОСОБА_2 за заповітом виконання будь-якого зобов’язання на користь ОСОБА_30, а також не містить покладення на спадкоємця , до якого переходе квартира , зобов’язання надати ОСОБА_31 довічне користування цією квартирою або певною її частиною.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що доводи відповідача ОСОБА_31 про складення ОСОБА_6 заповіту від 12.02.2000 р. під умовою не ґрунтуються на нормах розділу VII Цивільного кодексу України в редакції 18.07.1963 р..
В судовому засіданні також не добуто доказів того, що ОСОБА_6 зобов’язала ОСОБА_2 надати для проживання відповідача ОСОБА_3 приміщення квартири и передати ОСОБА_3 право власності на квартиру чи її частину.
Суд приходить до висновку , що безпідставними доводи відповідача ОСОБА_3 про те, що йому та його сину після оформлення ОСОБА_2 права власності на квартиру у порядку спадкування , не буде де проживати , що є підставою для скасування заповіту, т.я. у судовому засіданні встановлено , що у позивача у користуванні є квартира № 3 у б.№ 25 по вул..50 років Жовтня в с.Успенівка Красноармійського району, яка виділена ОСОБА_3 рішенням виконавчого комітету Новотроїцької сільської ради від 26.06.2008 р., де відповідач ОСОБА_8 зареєстрований з 04.04.2009 р. (а.с.212,14), тобто відповідач має житло для проживання.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача ОСОБА_3 про необхідність скасування заповіту , т.я. за період , поки він доглядав матір ОСОБА_6 , він втратив майно та кошти , необхідні для ремонту належної йому квартири в с.Успенівка.
В судовому засіданні не добуто доказів , що ОСОБА_6 потребувала стороннього догляду протягом періоду часу з 2002-2008 р. , доказів причинного зв’язку між необхідністю догляду за матір’ю ОСОБА_6 та руйнуванням будинку відповідача у с.Новопавлівка , а також понесенням яких-небудь витрат на утримання матері ОСОБА_6 , внаслідок чого у відповідача відсутні кошти на ремонт квартири відповідача у с.Успенівка .Крім того , у судовому засіданні встановлено, що відповідач працює та отримує заробітну плату.
Відносно вимог відповідача ОСОБА_3 визнання ОСОБА_2 такою , що не має права на спадкування та усунення її від спадкування після смерті ОСОБА_6 суд зазначає наступне .
Правило абз.2 частини 3 ст. 1224 ЦК України стосується особи , яка зобов’язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами Сімейного Кодексу України.
Згідно ст. 266 Сімейного Кодексу України повнолітні внуки зобов’язані утримувати непрацездатних бабу , діда , які потребують матеріальної допомоги і якщо у них немає чоловіка , дружини , повнолітніх дочки чи сина , або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання , за умови , що повнолітні внуки можуть надавати матеріальну допомогу.
В судовому засіданні встановлено, що у ОСОБА_6 є повнолітні діти -син ОСОБА_8 та дочка ОСОБА_16О, які відповідно до ст.202 Сімейного кодексу України зобов’язані були утримувати матір, доказів неможливості належне утримання матері з боку дочки та сина судом не добуто та відповідачем ОСОБА_8 не надано.
Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом , якщо буде встановлено , що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві , який через похилий вік , тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані .
При вирішенні питання про встановлення факту ухилення особи від обов’язку щодо утримання спадкодавця суд повинен врахувати поведінку особи , розуміння нею свого обов’язку щодо надання допомоги , її необхідність для існування спадкодавця , наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов’язку.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» безпорадним слід розуміти стан особи , зумовлений похилим віком , тяжкою хворобою або каліцтвом , коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду , допомоги .
В судовому засіданні встановлено , що ОСОБА_6 , не дивлячись на похилий вік ,знаходилася у розумі та нормальному психічному стані , психічними захворюваннями не страждала , самостійно себе обслуговувала , хворіла та знаходилась на диспансерному обліку у Красноармійській ЦРБ за діагнозом : ФБС,атеросклеротичний кардіосклероз , мерцательна аритмія , тахісістолична форма , гіпертонічна хвороба « ст..,СНПБ, цебрелосклероз з гіпертензією , деформіруючий осте артроз суставів ,НФС 2, але тільки з серпня 2008 р. пересувалася по кімнаті з паличкою , лікувалася у лікарні у березні 2008 р., та перед смертю з 08.10.2008 р. 13.10.2008 р., у серпні , вересні 2008 р. у лікарні не перебувала ( а.с. 27,28),не потребувала стороннього догляду та допомоги .
Вказані факти підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_18 ,ОСОБА_19,ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22,ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 ,ОСОБА_28
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що на момент складення ОСОБА_6 заповіту 12.02.2000 р. позивач ОСОБА_2 була неповнолітньою віком 15 років, після досягнення повноліття допомагала бабці , провідувала її , робила ремонт у квартирі бабки ,що підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_21, ОСОБА_22,ОСОБА_23
Доводи відповідача ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_6 бажала скасувати заповіт від 12.02.2000 р. , але не зробила це через погрози зі сторони ОСОБА_2 та сім’ї Нетриніс суд вважає безпідставними, т.я. в судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_18 ,ОСОБА_19,ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22,ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 ,ОСОБА_28 пояснили, що ОСОБА_2 не погрожувала померлій с метою запобігання скасування заповіту , ОСОБА_6 не зверталася до них за допомогою у зв’язку з погрозами , а якщо б ці погрози були , то ОСОБА_6 обов’язково би звернулася до родичів за допомогою, доказів звернення ОСОБА_6 до правоохоронних органів з приводу погроз зі сторони ОСОБА_2 та сім’ї ОСОБА_16 відповідачем ОСОБА_8 не надано .
В судовому засіданні відповідачем ОСОБА_8 не надано доказів та судом не добуто доказів умисного перешкоджання ОСОБА_2 спадкодавцеві ОСОБА_6 внести зміни до раніш складеного заповіту або скасувати заповіт від 12.02.2000 р.
Крім того, ч.5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування тільки за законом, а у даному випадку ОСОБА_2 призначена спадкоємцем за заповітом .
На підставі викладеного , суд приходить до висновку , що немає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_2 такою , що не має права на спадкування та усунення ОСОБА_2 від права на спадкування після смерті ОСОБА_13
Керуючись ст.ст. 3,5,7, 8, 10,14, 57-59,60, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 та померлою 13 жовтня 2008 р. ОСОБА_6 (прізвище на російській «Лебеданцова Нина Степановна»), яка є за паспортом ОСОБА_6 ,Степанівною , а саме те, що ОСОБА_6 (прізвище на російській «Лебеданцова Нина Степановна» ), яка померла 13 жовтня 2008 р. є рідною бабкою ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_4
Визнати , що правовстановлюючий документ –заповіт ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9, посвідчений 12 лютого 2000 р. приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області , реєстр 413 , був складений та підписаний ОСОБА_6 (підпис російським прізвищем «Лебеданцова Нина Степановна»), яка померла 13 жовтня 2008 р.
Визнати дійним заповіт від 12 лютого 2000 р., посвідчений 12 лютого 2000 р. приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області , реєстр 413 , від імені ОСОБА_7,який був складений та підписаний ОСОБА_6 (підпис російським прізвищем ОСОБА_15) на користь ОСОБА_9.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі до суду апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі до суду заяви про апеляційне оскарження , яка подається до суду протягом десяти днів з дня оголошення рішення. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 27 листопада 2009р., с повним текстом рішення можливо бути ознайомитись 02 грудня 2009р.
Суддя: