Апеляційний суд Кіровоградської області
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2009 року. Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Поступайло Н.І. з участю скаржника ОСОБА_1, представника-адвоката ОСОБА_2 розглянула адміністративну справу стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає по АДРЕСА_1, не працює ,
притягнутого до адміністративної відповідальності у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців
за ч. 2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 вересня 2009 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.
ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 04.08.2009 року о 16год40 хв. на автошляху Стрий – Знам’янка 727 км, керуючи автомобілем « Део Нексія» д.н.НОМЕР_1, при зупинці інспектором за допомогою жезла та звукового сигналу свистка не зупинився, вимкнув правий поворот та продовжив рух у відповідному напрямку, чим порушив п.2.4 Правил дорожнього руху України.
Оцінюючи докази по справі в їх сукупності у відповідності до вимог ст.ст.33, 252 КУпАП, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. Своє рішення суд мотивував наявними у справі доказами .
У апеляційній скарзі на дану постанову суду ОСОБА_1. просить її скасувати, провадження по справі закрити, оскільки вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складений з грубим порушенням закону та його прав, а постанову суду незаконною, яка ґрунтується на неповно досліджених матеріалах справи, постановлена з порушенням вимог закону, з порушенням його прав на захист, оскільки він на період слухання справи у суді перебував на санаторному лікуванні, про що надав суду відповідні докази, його вина не підтверджена належними та достатніми доказами.
Вислухавши думку ОСОБА_1., його представника -адвоката ОСОБА_2 , які підтримали доводи апеляційної скарги та просили постанову суду першої інстанції скасувати, а справу закрити в зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1. складу адміністративного правопорушення, а також поновити строк на оскарження, оскільки ОСОБА_1 про винесення постанови дізнався лише 3.11.2009р. після чого одразу подав апеляцію, перевіривши матеріали справи, зваживши доводи скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова судді – скасуванню з наступних підстав.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 04.08.2009 року ОСОБА_1 ставиться у провину те , що він 04.08.2009 року о 16год40 хв. керував автомобілем «Део Нексія» д.н. НОМЕР_1 на автошляху Стрий – Знам’янка, при зупинці інспектором за допомогою жезла та свистка в районі 727 км не зупинився, продовжив рух, чим порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення передбачене ст.122/2 КУпАП.
При розгляді справи в апеляційному суді ОСОБА_1 пояснив, що дійсно 04.08.2009 року керував автомобілем на автошляху Стрий – Знам’янка 727 км. Чи зупиняли його працівники ДАІ на виїзді із с. Байраки на трасу- не бачив, поїхав у місто, де його наздогнали та запропонували повернутися до виїзду із с.Байраки на вказану трасу. На місці події перебував той перехожий, якого він бачив при виїзді на головну дорогу, який також стверджував , що коли він рухався, то інспектор його зупиняв. Однак із даним твердженням він не згоден, оскільки дій інспектора він не бачив, про що записано і у протоколі. Тому не згоден із притягненням до відповідальності. Оскільки на день слухання справи він перебував за межами міста і не міг з’явитися у суд, то своєчасно повідомив про це суд, однак, не дивлячись на це суд прийняв рішення по справі, про що йому стало відомо лише 3.11.2009р. На підставі своїх доводів просив поновити строк на апеляційне оскарження, а також скасувати постанову суду, яка не має належного підтвердження доказами, та є незаконною.
З постанови судді від 17.09.2009 р. вбачається, що у судовому засіданні ОСОБА_1 присутній не був. Причини неявки у постанові не досліджені та не вказані. Однак, виходячи із тверджень ОСОБА_1., які підтверджуються вище викладеними доказами, він не міг бути присутнім при розгляді справи у зв’язку із перебуванням на санаторному лікуванні у м. Моршин із 1.09.2009р. по 21.09.2009 р. , що підтверджується відповідними доказами- довідкою, зворотнім талоном, заявою (а.с.11, 12,13).
Виходячи із наведеного, судом грубо порушені вимоги ст. 268 КУпАП, згідно вимог якої справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягується до відповідальності, у відсутність даної особи справа може бути розглянута лише у випадку , коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Виходячи із викладеного, вважаю що судом допущено порушення вимог ст.268 КУпАП щодо обов’язкової участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у суді, тому доводи скаржника у частині несвоєчасного отримання копії постанови та поважності причин пропуску строку на її оскарження заслуговують на увагу, а клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження постанови таким, що підлягає задоволенню.
Окрім того, суд не врахував і не дав оцінки матеріалам справи, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення від 4.08.2009 р., з якого вбачається, що ОСОБА_1 не зупинився на вимогу жезлом та звукового сигналу свистком, чим порушив п.2.4 ПДР , за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.122/2 КУпАП. Вина підтверджується, як вказано у протоколі , поясненнями свідка ОСОБА_3 Сам ОСОБА_1 вину не визнав та стверджував, що не бачив, що його зупиняють. Із додатку до протоколу – пояснень свідка ОСОБА_3 . вбачається, що водій автомобіля «Део Нексія» не зупинився на вимогу інспектора. У той же час вказані пояснення визнати належним та допустимим доказом по справі не вважаю за можливе, оскільки у ньому відсутні будь-які вказівки кому, коли, де надавались такі пояснення, дані про особу ОСОБА_3, місце проживання, паспортні дані, чи роз’яснені йому відповідні права та обов’язки, не попереджений він за відповідним законом як свідок . Викладені недоліки дають підстави сумніватися у свідченнях , викладених у такий спосіб, а інші докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у справі відсутні. За таких обставин, враховуючи те, що по справі не надані беззаперечні докази вини скаржника , а сам він заперечую умисне ігнорування вимог інспектора, при відсутності належних доказів його вини, постанова суду підлягає скасуванню за недоведеністю вини.
ОСОБА_1 притягнений до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, у той час як згідно матеріалів ОСОБА_1 обвинувачувався за ст. 122-2 КУпАП.
Враховуючи викладене, постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, як незаконна, підлягає скасуванню, а провадження у справі – закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.293, 294 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження постанови суду задовольнити, поновити строк та прийняти апеляційну скаргу до розгляду.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 вересня 2009 року відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП – скасувати, справу провадженням закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Н.І.Поступайло
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Н.І.Поступайло