КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
02.12.09 р. № 6/161-09
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мельника С.М.,
суддів: Гаврилюка О.М.,
Корсакової Г.В.,
при секретарі судового засідання Лебедєвій С.В.,
за участю:
прокурора: Дутчин І.М. –за посвідченням,
від позивача 1: Карнаух О.В. –представник за довіреністю,
від позивача 2: не з’явились,
від відповідача: Дзюба О.О. –представник за довіреністю,
розглянувши апеляційне подання Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області та апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Київській області на рішення господарського суду Київської області від 20.08.2009 р. (підписане 18.09.2009 р.)
у справі № 6/161-09 (суддя Маляренко А.В.)
за позовом Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області, в інтересах держави в особі:
1. Державної екологічної інспекції в Київській області,
2. Чабанівської селищної ради
до Закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго»
про стягнення 43 729,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Міжрайонний природоохоронний прокурор Київської області, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Київській області та Чабанівської селищної ради, звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго»про стягнення 43 729,00 грн. збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Рішенням господарського суду Київської області від 20.08.2009 р. (підписане 18.09.2009 р.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Міжрайонний природоохоронний прокурор Київської області вніс апеляційне подання, в якому просив скасувати рішення місцевого господарського суду і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.10.2009 р. апеляційне подання Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області прийняте до провадження та призначене до розгляду.
15.10.2009 р. до Київського міжобласного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державної екологічної інспекції в Київській області на рішення господарського суду Київської області від 20.08.2009 р. по справі № 6/161-09, в якій позивач 1 просив скасувати повністю рішення місцевого господарського суду, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.11.2009 р. апеляційна скарга Державної екологічної інспекції в Київській області прийнята до провадження та об’єднана в одне апеляційне провадження з апеляційним поданням Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області.
Прокурор та представник позивача 1 в судовому засіданні підтримали доводи та вимоги, які містяться в апеляційних поданні та скарзі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційних подання та скарги з підстав, наведених у відзиві.
Чабанівська селищна рада не направила в судове засідання своїх представників, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційні подання та скаргу, заслухавши пояснення присутніх представників учасників апеляційного провадження, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційні подання та скарга підлягають частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню з підстав передбачених п.п. 1, 3, 4 ст. 104 ГПК України, а саме: неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що позивачем не доведено належним чином наявності правопорушення, яке необхідне для настання відповідальності у формі відшкодування збитків. Але з таким висновком колегія суддів не може погодитись з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.10.2008 р. та 03.10.2008 р. Державною екологічною інспекцією в Київській області були проведені перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області, під час яких, згідно актів перевірок, було встановлено, що на земельній ділянці, яка перебуває в оренді у ТОВ «Валентина і Анатолій»по вул. Озерній в с. Новосілки навколо ставка виявлено вирубані дерева в кількості 22, згідно перелікової відомості .
На підставі листа Державної екологічної інспекції в Київській області від 15.10.2008 р. № 2456/09-13, Міжрайонною природоохоронною прокуратурою Київською області була проведена перевірка щодо додержання природоохоронного законодавства під час вирубки дерев навколо озера по вул. Озерна с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області, якою було встановлено, що вирубку дерев проведено працівниками ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго».
Листом від 18.11.2008 р. № 08/3012 відповідач повідомив прокурора що: згідно з планом робіт служба повітряних ліній ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»провела в 2008 році плановий огляд двоколової повітряної лінії 110 кВ Н.Київська-Теремки 1,2; оглядом було виявлено недопустиме наближення дерев до проводів ПЛ-110 кВ в межах с. Новосілки Києво-Святошинського району; в декількох місцях від дерев до проводів відстань складала 0,5-1,0 метр і також були виявлені сліди перекриття від дії замикання електричного струму на землю.
Також, у вказаному листі відповідач зауважив, що працівники ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»не перевищили своїх повноважень по вирізці дерев в охоронній зоні ПЛ-110 кВ Н.Київська-Теремки 1,2.
Постановою помічника міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області про відмову в порушенні кримінальної справи від 31.03.2009 р. було встановлено, що: у вересні 2008 року працівниками відповідача проводилась вирубка 22 дерев поруч озера (ставка) по вул. Озерна в с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області на земельній ділянці, яка надана в оренду ТОВ «Валентина і Анатолій»на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між Чабанівської селищною радою та ТОВ «Валентина і Анатолій»; опитаний директор вказаного товариства ОСОБА_4 пояснив, що частина орендованої земельної ділянки площею 0,6984 м2, на якій проводилась вирубка дерев є охоронною зоною ліній електропередач та вирубка дерев ним особисто не проводилась; працівниками ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»в порушення п. 3 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», п. 12 Правил охорони електричних мереж, затверджених Постановою КМУ від 04.0397 № 209, та Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого Постановою КМУ від 01.08.06 № 1045, здійснювалась вирубка дерев, які розміщені в охоронній зоні ЛЕП, без отримання дозволу (лісорубського квитка, ордера) на знищення зелених насаджень в охоронній зоні.
Статтею 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»передбачено, що охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об’єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку. Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 7.1. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, від 10.04.2006 р. № 105, охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і підприємств та своєчасно видалені. У разі несвоєчасного видалення насаджень в охоронних зонах, коли дерева біля кореневої шийки досягли діаметра 5 см і більше, їх відновна вартість стягується в установленому порядку.
Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об’єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об’єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок їх власників або орендарів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку (п 7.2. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України).
Згідно п. 8 Правил охорони електричних мереж, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 р. № 209, забороняється в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки, а саме: саджати дерева та інші багаторічні насадження, крім випадків створення плантацій новорічних ялинок.
У відповідності до п. 12 Правил охорони електричних мереж, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 р. № 209, роботи із запобігання аваріям в електричних мережах, траса яких прокладена в межах багаторічних насаджень, слід виконувати після оформлення належного дозволу (лісорубного квитка) згідно з чинним законодавством.
Згідно п. 2 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах (далі –Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. № 1045, видалення зелених насаджень здійснюється, зокрема, у разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів; проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі.
У відповідності до п. 3 Порядку, видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради на підставі ордера.
Пунктом 4 Порядку передбачено, що підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява юридичної чи фізичної особи про видалення зелених насаджень. Компетентний орган протягом трьох днів після надходження заяви затверджує склад відповідної комісії. До складу комісії включаються представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, а також інших заінтересованих організацій. Комісія у п’ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню, за зразком, затвердженим Мінбудом. Акт складається у чотирьох примірниках і подається на погодження з територіальним органом Мінприроди у триденний строк. Три примірники погодженого акта повертається комісії, по одному з яких передається власнику (користувачу) земельної ділянки і заявнику. Голова комісії готує в триденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначаються дані про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і що залишаються на земельній ділянці. Компетентний орган у тижневий строк після надходження зазначеного проекту приймає рішення про видалення зелених насаджень і наступного дня видає заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.
Згідно п. 6 Порядку, сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться у разі: знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів; проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі.
Пунктом 8 Порядку передбачено, що у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров’ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта обстеження відповідно до пункту 4 цього Порядку.
До відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів в силу статті 42 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»притягаються особи, винні у знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об’єктів озеленення населених пунктів. При цьому шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення (ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього середовища»).
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 № 559 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів», до категорії знищених належать дерева та чагарники, зрубані без спеціального на те дозволу або за дозволом, але не ті дерева чи чагарники, не на тих ділянках, не в тій кількості, що передбачено дозволом.
Таким чином з вищевикладеного вбачається, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту без відповідного рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради і за відсутності відповідного ордера є підставою для покладання на винну особу відповідальності за заподіяну шкоду.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв’язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх вищезазначених умов є обов’язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов’язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв’язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Факт здійснення ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» порушення природоохоронного законодавства, а саме незаконної вирубки земельних насаджень (дерев) без отримання у встановленому порядку ордеру, було встановлено перевіркою, проведеною Міжрайонною природоохоронною прокуратурою Київської області за матеріалами Державної екологічної інспекції в Київській області щодо додержання природоохоронного законодавства під час вирубки дерев навколо озера по вул. Озерна с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області, постановою помічника міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області про відмову в порушенні кримінальної справи від 31.03.2009 р.
При цьому, факт вирубки дерев у с. Новосілки без отримання ордеру відповідачем не заперечується та не спростовується.
Окрім того, відповідачем не доведено, що вирізані ним дерева були аварійні та їх стан загрожував життю, здоров’ю громадян та майну відповідача.
Посилання місцевого господарського суду на лист Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2002 № 32-01/7-1101, як на доказ того, що відповідач не повинен був оформлювати належний дозвіл на вирубку дерев, є безпідставним, оскільки вказаний лист є роз’яснювальним, та не носить нормативно-правового характеру.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Розмір шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах населених пунктів обчислюється за таксами, що затверджені постановою Кабінет Міністрів України від 08.04.1999 № 559 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів»із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1789. Пунктом 2 вказаної постанови установлено, що розмір шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах населених пунктів обчислюється працівниками Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, його органів на місцях та інших спеціально уповноважених органів виконавчої влади, яким надано право розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Згідно Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 № 548, державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі є спеціальним підрозділом Мінприроди, який здійснює державний контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну безпеку.
Проте, заявлені до стягнення у позовній заяві збитки, заподіяні порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в розмірі 43 729 грн. були нараховані на підставі такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», які застосовуються для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому фонду, а також для обчислення шкоди, заподіяної знищенням, пошкодженням чи незаконною рубкою окремих дерев, груп дерев, чагарників на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках, що не належать до лісового фонду.
Статтею 4 Лісового кодексу України передбачено, що до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара. До лісового фонду України не належать: зелені насадження в межах населених пунктів, які не віднесені в установленому порядку до лісів; окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.
З матеріалів справи не вбачається, що вирубані дерева по вул. Озерна в с. Новосілки відносились до лісового фонду, що також підтверджується постановою помічника міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області від 31.03.2009 р. Окрім того з договору оренди від 14.10.2005 р., укладеного між Чабанівською селищною радою Києво-Святошинського району Київської області та ТОВ «Валентина і Анатолій» стосовно земельної ділянки, на якій були виявлені вирубані дерева, вбачається, що передана в оренду земельна ділянка загальною площею 4,5182 га, у тому числі багаторічні насадження –2,5782 га, під водою (ставок) –1,9400 га, за її цільовим призначенням є: зелені насадження (2,5782 га) –землі природоохоронного значення; під водою (ставок) (1,9400 га) –землі рекреаційного призначення. Також, вказаним договором було встановлено, що частина земельної ділянки площею 0,6984 га (охоронна зона ЛЕП) обтяжена правами третіх осіб (використання земельної ділянки для ремонту ліній електропередач).
З наведеного вбачається, що вирубані працівниками відповідача дерева в с. Новосілки не відносились до лісового фонду та не знаходились на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках, що не належать до лісового фонду.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що позивачем при розрахунку суми відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, застосовано нормативно-правовий акт, котрий не поширюється на спірні правовідносини –постанову Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».
В даному випадку слід застосовувати постанову Кабінет Міністрів України від 08.04.1999 № 559 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів»із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1789, відповідно до якої збитки, нанесені навколишньому природному середовищу ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»в результаті проведення незаконної вирубки дерев (зелених насаджень) в с. Новосілки, згідно розрахунку, наданого на вимогу ухвали суду апеляційної інстанції від 11.11.2009 р. прокурором та позивачем, становлять 16 260,00 грн.
Таким чином, розрахунок шкоди, здійснений на підставі нормативно-правового акту, який не поширюється на спірні правовідносини, при наявності таких фактів як неправомірність поведінки відповідача, його вина, наявність шкоди, причинний зв’язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, не може бути підставою для відмови у позові.
(Правова позиція з даного питання викладена в постанові Вищого господарського суду України від 31.03.2009 р. № 14/140).
За таких обставин, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню частково, а саме стягненню підлягають збитки, заподіяні порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в розмірі 16 260,00 грн., в частині стягнення 27 469,00 грн. в позові відмовляється.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційні подання та скарга підлягають задоволенню частково, рішення місцевого господарського суду, яке прийнято з порушенням чинного законодавства, підлягає скасуванню частково, по справі приймається нове рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення 16 260,00 грн.
У відповідності до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційне подання Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 20.08.2009 р. у справі № 6/161-09 –задовольнити частково.
2. Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Київській області на рішення господарського суду Київської області від 20.08.2009 р. у справі № 6/161-09 –задовольнити частково.
3. Рішення господарського суду Київської області від 20.08.2009 р. у справі № 6/161-09 –скасувати частково.
4. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
5. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго»на користь місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області 16 260,00 грн. збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
6. В частині позовних вимог про стягнення 27 469,00 грн. збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, відмовити.
7. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго»в доход Державного бюджету України 243,90 грн. суми державного мита, 43,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
8. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Київської області.
9. Матеріали справи № 6/161-09 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя: С.М. Мельник
Судді: О.М. Гаврилюк
Г.В. Корсакова
Дата відправки 07.12.09