Номер провадження № 22-ц/785/1279/14
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Процик М. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.01.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючої судді Процик М.В.,
суддів Дрішлюка А.І., Заїкіна А.П.,
при секретарі Булгак Х.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт», відділу Держземагенства у Великомихайлівському районі Одеської області, третя особа: Великомихайлівське міжрайонне управління юстиції в Одеській області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 01 листопада 2013 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Моноліт», відділу Держземагенства у Великомихайлівському районі Одеської області, про поновлення строку звернення до суду, про визнання договору оренди землі від 12.08.2009р. недійсним, про скасування державної реєстрації договору оренди землі, вчинену 20 вересня 2010 року за № 041051900143, та про передачу йому земельної ділянки з незібраним врожаєм без відшкодування затрат за час незаконного користування. Позивач посилався на те, що він є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,62 га, розташованої на землях Великоплосківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, що 12.08.2009року між ним та ТОВ «Моноліт», строком дії на 20 років, було підписано договір оренди землі, який не відповідає вимогам Закону України «Про оренду землі», оскільки у ньому не визначено умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки; що в порушення п.20 договору акт приймання-передачі був укладений з відповідачем без дати, а державна реєстрація відбулась 29.09.2010р. Позивач також вказував, що про порушення свого права йому стало відомо тільки після надання правової допомоги, та тоді коли він отримав відмову від позивача стосовно розірвання договору оренди за згодою сторін.
Представник відповідача ТОВ «Моноліт» позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що вказана умова у договорі не зазначена, оскільки її немає в типовому договорі, до якого КМУ своєчасно не вніс зміни, та окрім того просив застосувати строк позовної давності.
Представник Відділу Держземагенства у Великомихайлівському районі Одеської області участі у розгляді справи не приймав, вважав, що на теперішній час є неналежним відповідачем у справі, просив замінити відділ Держземагенства на реєстраційну службу Великомихайлівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області.
Представник третьої особи: Великомихайлівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області участі у розгляді справи не приймав, просив справу розглянути за відсутності представника.
Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 01 листопада 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено за пропуском строку позовної давності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду від 01 листопада 2013 року скасувати і задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Проти апеляційної скарги заперечував представник відповідача.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної
скарги в межах оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову, з наступних підстав.
За правилами ст. 309 ч.1 п. 3,4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд 1-ої інстанції, виходив з того, що дійсно є підстави для визнання оспореного договору оренди землі недійсним, проте позивачем пропущено строк позовної давності.
Однак з таким висновком суду погодитись неможливо.
За змістом ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Істотними умовами договору оренди землі за вимогами ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є : об’єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки тощо. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,62 га, розташованої на землях Великоплосківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області. (а.с.13-15)12 серпня 2009 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Моноліт» строком дії на 20 років було підписано договір оренди вищевказаної земельної ділянки та в якості додатку складено без дати акт приймання-передачі земельної ділянки. (а.с.9-11,12) За актом приймання-передачі орендар приймає вказану земельну ділянку в платне користування терміном на 20 років, починаючи з дати державної реєстрації. В вищезазначеному договорі оренди відсутня одна із істотних умов, передбачена ст. 15 Закону України «Про оренду землі», а саме не вказані умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки позивача. Всупереч відсутності у договорі однієї із істотних умов договору, державна реєстрації оспореного позивачем договору оренди землі була здійснена 20 вересня 2010 року за № 041051900143 Великомихайлівським районним відділом «Одеської регіональної філії «Центр державного земельного кадастру».(а.с.11зв.) Відтак, за умовами договору (п.41), та згідно з діючою на момент підписання договору ст.18 Закону України «Про оренду землі», договір оренди з 20 вересня 2010 року набрав чинності.
За змістом ст. ст. 203 ч.1,215ч.1,216 ч.1 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства.., підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1,3,5 та 6 ст.203 цього кодексу; недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Враховуючи відсутність однієї із істотних умов у договорі оренди землі, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», колегія суддів прийшла до висновку, що вчинений правочин не відповідає вимогам закону, а тому наявними є підстави для визнання договору оренди землі недійсним та у зв’язку з недійсністю для скасування державної реєстрації права оренди, і повернення земельної ділянки позивачу.
Висновки колегії суддів узгоджуються з висновками Верховного Суду України викладеними в постановах від 04 квітня 2012 року та від 18 липня 2012 року при розгляді справ № 21 цс 12 та № 6-77 цс 12.
З огляду на вищенаведене, та на зміст ст.15 Закону України « Про оренду землі» неспроможними є посилання представника відповідача на те, що відсутністю у договорі вищевказаної істотної умови договору права позивача не порушувались.
Окрім того колегія суддів зауважує, що за ст. ст. 124 ч. 4, 125 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян.. здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем; право оренди підлягає державній реєстрації і виникає з моменту державної реєстрації. За змістом ст.18 Закону України «Про оренду землі», яка діяла у серпні 2009 року, та за умовами договору (п.41) договір оренди землі набирав чинності після його державної реєстрації.
Згідно зі ст.ст.256,257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За роз’ясненням постанови Пленуму Верховного Суду України під № 9 від 06.11.2009р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”(п.п.7,8) правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків його недійсності, передбачених законом. Відповідно до частини першої ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст.203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв’язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину ( статті 205-210,640 ЦК тощо).. Не є вчиненим правочин у разі нездійснення його реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.
Зважаючи на викладені роз’яснення, правочин між сторонами є вчиненим 20 вересня 2010 року, і саме з цього моменту у позивача виникло право його оспорювати та ставити питання про визнання його недійсним. За актом приймання-передачі право користування спірною земельною ділянкою відповідач набув з моменту державної реєстрації. (а.с.12) Окрім того, колегія суддів враховує, що право позивача могло бути не порушеним у разі відмови сторонам договору в здійсненні державної реєстрації через відсутність узгодження сторонами усіх істотних умов договору, що також передбачено ст.15 Закону України «Про оренду землі». Позивач звернувся з позовом до суду у лютому 2013 року, тобто без пропуску строку позовної давності. А тому, висновки суду щодо пропуску позивачем строку позовної давності не відповідають вищенаведеним вимогам закону та встановленим судом фактам і обставинам справи.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що потреби поновлювати строк позовної давності, який не пропущено, про що просить позивач в апеляційній скарзі, не вбачається. Наявність незібраного врожаю, та підстав повертати позивачу земельну ділянку з незібраним врожаєм, про що також просить позивач колегія суддів не вбачає.
За таких обставин, апеляційна скарга та позов ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню. Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про визнання договору оренди землі недійсним, про скасування його державної реєстрації та про повернення спірної земельної ділянки позивачу.
Керуючись ст. ст. 303,307ч.1п.2,309,313-314,316-317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 01 листопада 2013 року скасувати.
Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт», відділу Держземагенства у Великомихайлівському районі Одеської області задовольнити частково.
Визнати недійсним, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт», договір оренди землі від 12.08.2009року, зареєстрований 20.09.2010 року за № 041051900143 у Вликомихайлівському районному відділі Одеської регіональної філії ДП «ЦДЗК» при Держкомземі України».
Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 12.08.2009року, вчинену 20.09.2010 року за № 041051900143.
Земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,62 га, кадастровий номер 5121680800:01:002:0404, розташовану на території Великоплосківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, повернути ОСОБА_2.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: М.В. Процик
Судді: А.І. ОСОБА_3 Заїкін