Справа № 22 – 1884, категорія -5- Головуючий у 1-й інстанції
- Бершадська О.В.
Доповідач - Головань А.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області складі:
Головуючої Бубличенко В.П.
Суддів Сукач Т.О.
Голованя А.М.
При секретарі Дімановій Н.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 червня 2009 року і
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2008 року Мірошніченко Ірина Іванівна звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Посилалася на те, що 10 листопаді 2007 року між ними було зареєстровано шлюб, на розірвання якого в РАЦСі відповідач не дав згоди. Дітей від шлюбу не мають.
Оскільки спільне життя не склалося, причиною чого стало приниження її честі та гідності з боку відповідача просила задовольнити заявлений нею позов.
У зустрічному позові ОСОБА_1, поданому в суд до ОСОБА_2, ставиться питання про визнання за ним права на 1000 євро та стягнення цих грошей з відповідача.
В обґрунтування заявленого позову зазначив, що під час шлюбу вони придбали за спільні кошти 2000 євро, які відповідач поклала на власний депозитний рахунок до АКБ “Правексбанк”. Добровільно розділити належні їм кошти порівну відповідач відмовилася.
Ухвалою місцевого суду від 20 січня 2009 року позовні заяви були об”єднаними в одне провадження.
При розгляді справи ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги, просив визнати за ним право на 962,10 євро, як об”єкта спільної сумісної власності подружжя та стягнути ці кошти з ОСОБА_2 (а.с. 136).
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 червня 2009 року первісний позов задоволено, шлюб між сторонами розірвано. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, як ухваленого з порушеннями норм матеріального та процесуального права з постановленням нового рішення про задоволення заявлених ним вимог.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Вирішуючи справу суд першої інстанції зазначив, що оскільки набуті сторонами під час шлюбу валютні кошти були витраченими на потреби сім”ї, то підстав для стягнення Ѕ частини цих грошей з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 немає.
Колегія суддів погоджується з такими висновками виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно набуте подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) ( ст. 60 СК України ).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
За правилами ч.1 ст. 70 СК України в разі поділу майна, що є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними , якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою (ч.1 ст. 65 СК України).
Згідно із вищеназваними правовими нормами при вирішенні питання про розподіл майна подружжя з”ясуванню підлягають, як підстави й час набуття такого майна, так і обставини розпорядження ним.
При розгляді справи місцевим судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 10 листопада 2007 року.
1 липня 2008 року, набуті за час шлюбу валютні кошти у розмірі 1883 євро були внесені ОСОБА_2 на депозитний рахунок банку. 1 жовтня 2008 року ці кошти були нею зняті з депозиту і витрачені на спільні потреби подружжя.
Встановлені обставини підтверджуються, наявними у справі, належними і допустимими доказами, на які є посилання у рішенні суду.
Доводи апеляційної скарги про те, що місцевим судом при ухваленні рішення не було враховано, що ОСОБА_2 розпорядилася спірними коштами без згоди другого з подружжя - ОСОБА_1 доказами не підтверджено і тому колегією суддів відхиляються.
Посилання у апеляційній скарзі на те, що суд неправильно застосував положення ст. 60 ЦПК України також не ґрунтуються на законі.
За таких обставин справи та відповідно до вимог закону, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про розподіл спільного майна подружжя.
Наведе свідчить, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і зміні чи скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 червня 2009 року в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскарженою в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча
Судді