Справа № 2а -10164/09  

  ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  1 грудня 2009 року Кіровський районний суд м. Донецька у складі:  

  Головуючої судді              Гладишенко І.В.  

при секретарі                     Борзенковій Г.О.  

  розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1   до управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі м. Донецька про зобов’язання вчинити дії по перерахунку пенсії, -  

  ВСТАНОВИВ:  

  Позивач – ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, вказавши, що він у відповідності зі ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус «дитини війни». Відповідно до  ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р., що набрав чинності з 01.01.2006р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак , зазначене підвищення до пенсії у 2006-2007  роках йому не вплачувалося. Просить суд поновити йому строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки він пропустив його з поважної причини, дізнавшись  про порушення свого законного права після висвітлення вказаної теми у засобах масової інформації у зв’язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України. Просить суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року.  

  У судове засіданні позивач не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, надав суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.  

Представник відповідача – управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі у м. Донецьку до суду не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом у встановленому законом порядку, надав суду письмове заперечення проти позову та заяву з проханням розглядати справу без його участі.  

  Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.  

  Судом встановлено, що позивач належить до соціальної групи «діти війни», це підтверджується відповідним посвідченням та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».  

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

За Преамбулою Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”   цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за   рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.  

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових   внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.  

Правовий статус дітей війни, визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлює Закон України “Про соціальний захист дітей війни”.  

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Статтею 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 – протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.  

У 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.  

  Згідно ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”   у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.  

Відповідно до п. 12 ст. 71 цього Закону з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинена на 2007 рік дія  ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.  

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у тому числі, п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.  

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з 09 липня 2007 року, а саме з дня прийняття Конституційним Судом України рішення про неконституційність положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема п. 12 ст. 71, яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

На час розгляду справи розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.  

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.  

Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.  

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно     з 1 квітня 2007 року -410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп.  

Таким чином, для позивача розмір підвищення до пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених вище розмірів.  

За статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 5 листопад 1991 року у редакції закону України  від 17 січня 2002 року № 2981-ІІ пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного Фонду України. Згідно з пункту 1 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Указом Президента України, від 1 березня 2001 року № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, провадить збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.  

Тому, суд вважає необхідним відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення відповідача недоплаченої компенсації, а саме 2733,30 грн., оскільки відповідно до вищевикладеного саме органи Пенсійного фонду України зобов’язані на підставі рішення суду провести відповідний перерахунок пенсії.  

Згідно зі ст. 99 КАС України, для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів особи встановлюється річних строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Але згідно з ч.2 ст.100 КАС України передбачено, що якщо суд визнає причину пропуску строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.  

Суд вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до суду та визнає причини пропуску строку звернення до суду поважною, оскільки позивач є особою похилого віку та не знав про те, що його права порушуються. Про порушення своїх пенсійних прав позивач дізнався після висвітлення вказаної теми у засобах масової інформації, після прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення, після чого звернувся до суду.  

  На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",   рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007,   ст.ст. 3, 8, 9, 10, 11, 99, 158-163, 167  КАС України, суд -  

  ПОСТАНОВИВ :  

  Поновити   ОСОБА_1   строк звернення до суду з адміністративним позовом.  

  Позовні вимоги   ОСОБА_1   - задовольнити частково.  

  Зобов’язати  управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька здійснити   ОСОБА_1   перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року .  

  У задоволенні іншої частини позовних вимог  ОСОБА_1   – відмовити.  

  На підставі ч.3 ст. 160 КАС України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк п’ять днів складання судового рішення у повному обсязі.  

Вступна та резолютивна частини постанови складені, підписані суддею у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 1 грудня 2009 року.  

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції,  який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а  в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.  

  Суддя: