Справа №22-ц-6843/08 Головуючий в першій
інстанції, суддя - Захарова І.О.
Доповідач, суддя - Чистякова Т.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого судді - Любобратцевої Н.І.
Суддів - Філатової Є.В.
- Чистякової Т.І.
При секретарі - Войциховській Е.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зобов'язання знятись з реєстраційного обліку, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, понесених на поліпшення об'єкту найму, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 квітня 2008 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зобов'язання знятись з реєстраційного обліку.
Позовні вимоги позивачка мотивує тим, що вона на підставі договору купівлі-продажу, нотаріально посвідченого 05.05.2000 року (реєстр. №629), є власником квартири АДРЕСА_1 листопада 2003 року відповідач ОСОБА_2, який є її онуком, з її згоди прописався в належній їй квартирі АДРЕСА_1. В той же час між нею та ОСОБА_2 був укладений договір піднайму житла. Відповідно до умов цього договору ОСОБА_2 зобов'язався за її першою вимогою звільнити квартиру. 15 грудня 2004 року між нею і відповідачем був укладений і нотаріально посвідчений договір довічного утримання. У зв'язку із невиконанням відповідачем встановлених договором обов'язків рішенням Євпаторійського міського суду від 23 квітня 2007 року договір було розірвано. Вказане рішення набрало законної сили 04.05.2007 року. До теперішнього часу відповідач залишається прописаним в її квартирі. Фактично відповідач в ній ніколи не проживав, комунальні послуги не сплачував, квартплату не вносив. Вона є пенсіонеркою, інвалід З групи, інших доходів не має, проте, змушена за відповідача сплачувати комунальні послуги і квартплату. Просить усунути перешкоди у користуванні власністю, зобов'язавши відповідача знятися з реєстрації.
Відповідач позов не визнав, звернувся із зустрічним позовом про відшкодування витрат, понесених на поліпшення об'єкту найму Позов мотивований тим, що 13.11.2003 року і по теперішній час він за згодою відповідачки зареєстрований в квартирі, власницею якої вона є. Між ними було також укладено договір піднайму жилого приміщення. З листопада 2003 року і до квітня 2007 року включно, за його особисті кошті, за повною згодою ОСОБА_1 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 були проведені наступні поліпшення: встановлені батареї «Італія», вартістю 1005 грн., установлені металеві двері, вартістю 700 грн., установлена меблева стінка - передпокій, виготовлена за індивідуальним проектом, вартістю 3300 грн., установлена система опалювання і газопостачання, вартістю матеріалів і виконаних робіт на суму 4783 грн. 65
коп.; технічне обслуговування і ремонт встановленого обладнання на суму 503 грн., встановлено СВЧ піч марки «SAMSUNG», вартістю 471 грн. Загальна вартість витрат склала: 10772 грн. 65 коп. Вказані роботи і витрати ним були проведені у зв'язку з тим, що відповідачка неодноразово просила зробити ремонт, як для себе. Вважає, що позивачка має відшкодувати витрати, понесені ним. Уточнивши позовні вимоги, просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на поліпшення житла, зменшивши суму стягнення на вартість СВЧ печі.
Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 квітня 2Q08 року позов ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю та зустрічний позов ОСОБА_2 про відшкодування витрат , понесених на поліпшення об'єкту найму, задоволено. ОСОБА_2 зобов'язаний усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні її власністю, знявшись з реєстрації, як місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 10301 грн. 65 коп. у відшкодування витрат, пов'язаних з поліпшенням та реконструкцією житла.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в частині зустрічного позову. Доводи скарги зводяться до того, що суд безпідставно прийшов до висновку, що між сторонами укладений договір піднайму, оскільки вона є власником квартири, а не наймачем і до цих правовідносин можуть бути застосовані норми ст.778 ЦК України, згідно з якою наймач може поліпшити річ, яка є предметом найму, лише за згодою наймодавця; якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для майна., він не має. права на відшкодування їх вартості. Доказів того, що поліпшення здійснювались за її згодою, в матеріалах справи відсутні. Крім того, рішенням Євпаторійського суду АРК від 25.09.2007 р. по іншій справі №2-1704/07 ОСОБА_2 зобов'язаний знятись з реєстрації за місцем проживання за адресою АДРЕСА_1 Тобто, до ухвалення оспорюваного рішення було ухвалено і набрало законної сили рішення суду між тими самими сторонами, про той самий предмет, з тих самих підстав. В цій частині позову провадження по справі підлягає закриттю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явились до суду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 про зобов'язання ОСОБА_2 знятись з реєстрації, суд виходив з того, що відповідач прописався у квартиру позивачки з її згоди з 13.11.2003 р. між сторонами був укладений договір піднайму жилої площі. Згідно умов цього договору ОСОБА_2 зобов'язався за першою вимогою звільнити квартиру. Проте, до теперішнього часу відповідач залишається прописаним в квартирі. Фактично він в ній ніколи не проживав, з моменту своєї реєстрації відповідач ОСОБА_2 комунальні послуги не сплачував, квартплату не вносив, тобто реєстрація за місцем проживання йому необхідна була лише формально.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зобов'язання знятись з реєстраційного обліку підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі у цій частині.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 205 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду, ухвалене або постановлене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З матеріалів справи вбачається, що по іншій справі - №2-1704/07 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, зобов'язання знятись з реєстрації, Євпаторійським міським судом Автономної Республіки Крим 25 вересня 2007 року ухвалене додаткове рішення, яким ОСОБА_2 зобов'язаний знятись з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 Вказане рішення набрало законної сили 08,10 2007 року.
Виходячи з вказаних обставин і з урахуванням вище вказаної норми процесуального закону колегія суддів вважає, що рішення суду про задоволення первісного позову підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині.
Що стосується рішення суду за зустрічним позовом, колегія вважає, що воно також підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд виходив з того, що понесені відповідачем витрати на поліпшення житла та проведені роботи відбулися в межах договору житлового найму, який був укладений між сторонами за рік до укладення договору довічного
утримання.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду, оскільки з матеріалів справи вбачається, що 15.12.2004 року між сторонами був укладений договір довічного утримання. Проте, у зв'язку із тим, що ОСОБА_2 встановлені договором обов'язки не виконував, рішенням Євпаторійського міського суду АРК від 23 квітня 2007 p., що набрало законної сили 04.05.2007 p., договір було розірвано. Поліпшення майна, вартість яких ОСОБА_2 просить стягнути з ОСОБА_1, здійснено ним у період дії вказаного договору, тобто у той період, коли відповідно до вимог статей 744, 334 Цивільного кодексу України власником квартири був він. Висновок суду, про те , що витрати, які поніс ОСОБА_2, не є витратами, зробленими ним на утримання та догляд ОСОБА_1, є правильними, оскільки такі витрати не передбачені договором довічного утримання, а зроблені ним на поліпшення своїх житлових умов як власника житла. Усі витрати ОСОБА_2 підтвердив доказами (квитанції, чеки, рахунки - а.с.а.с.23-27). Вказані правовідносини регулюються статтею 390 Цивільного кодексу України, частиною 3 якої передбачено, що добросовісний набувач (володілець) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів. Оскільки договір довічного утримання було розірвано, а витрати не пов'язані з утриманням та доглядом ОСОБА_1, то вимоги ОСОБА_2 щодо відшкодування цих витрат є обгрунтованими.
Між тим, колегія не може погодитись з висновками суду про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування витрат, понесених позивачем на придбання меблевої стінки-передпокою.
Згідно з ч.4 ст.390 Цивільного кодексу України добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість. Проте, суд не врахував, що меблева стінка-передпокій може бути відокремлена від майна без завдання йому шкоди, оскільки є окремою річчю і ОСОБА_2 може залишити її собі.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про відшкодування витрат, понесених ним на придбання меблевої стінки-передпокою, не є законними і обґрунтованими і сума стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 має бути знижена на суму вартості меблевої стінки-передпокою, а саме на 3300 грн. (а.с.25).
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права і припустив порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 309 Цивільного процесуального кодексу України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Згідно з ч.5 ст.88 Цивільного процесуального кодексу України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З урахуванням вказаних норм процесуального закону з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати у сумі
Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст.309, ст.314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 квітня 2008 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зобов'язання знятись з реєстраційного обліку скасувати. Провадження у справі в цій частині закрити
Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 квітня 2008 року за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 скасувати. Ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2: у рахунок відшкодування витрат 6991 грн 65 коп, судові витрати в сумі 99грн 91 коп ( державне мито 659 грн 91 коп, витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи 30 грн). В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.