Справа № 22ас-589      2006 р.                        Рішення ухвалено під головуванням

Категорія        39                                                           Білоуса О.В.

Доповідач   Пащенко Л.В.

_УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області від 27.062006 року.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Нагорняка В.А.

Суддів:    Пащенко Л.В..МартьяновоїЛ.І.

При секретарі Пшеничній Л.В.                                                                          

За участю-______________________________________________________________

Розглянувши у ввідкритому засіданні м. Вінниці цивільну справу за, апеляційною

скаргою Державної судової адміністрації України                                      

на постанову Старміського районного суду м. Вінниці від 25 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницької області, Державної судової адміністрації України, Головного управління Державного казначейства України при Міністерстві фінансів України, Міністерства фінансів України про стягнення грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, -

Встановила:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Територіального управління ДСА у Вінницькій області, ДСА України, Головного управління Державного казначейства України при Міністерстві фінансів України, Міністерства фінансів України про стягнення грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб. Свої вимоги обґрунтовували тим, що вони, як судді Шаргородського районного суду, відповідно до ст.1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» від 10 липня 1995 року №584/95 вони звільнені від сплати прибуткового податку.

Статтею 3 п. 2.3 та ст. 11 Закону України «Про статус суддів», ст. 126, 130 Конституції України визначено гарантії незалежності суддів, згідно яких держава забезпечує фінансування та належні умови функціонування судів та діяльності суддів як складову конституційних гарантій їх незалежності і недоторканості.

Всі державні органи, установи та організації, органи місцевого самоврядування, - громадяни та їх об'єднання зобов'язані поважати незалежність судових органів і 'не посягати на неї. Гарантії незалежності суддів, включаючи заходи їх правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, передбачені законом, поширюються на всіх суддів України і не можуть скасовані чи знижені іншими нормативними актами України.

Згідно п. 7 рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року по справі про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій «Справа №1-27/2004», норми про матеріальне і побутове забезпечення судців, їх соціальний захист не можуть буди скасовані чи зниженні без відповідної компенсації. Надання суддям пільг компенсацій і гарантій не може ставитися у залежність від бюджетного фінансування.

В зв'язку з набранням чинності з 01.01.04 р. Закону України «Про податок з фізичних осіб», який передбачає лише соціальні пільги по сплаті вказаного податку, протягом 2004-2005 років з нарахованої їм - позивачам заробітної плати було утримано податок з доходів фізичних осіб в наступному розмірі:

2004 рік           2005 рік             2006 рік              Всього

ОСОБА_1     2530,92грн.                           4554,81грн.        995,46грн.         8081,19грн.

ОСОБА_2       2691,44грн.                        5177,43грн.        1022,91грн.      •8891,78грн.,

ОСОБА_3     2024,76грн.                          3229,98грн.        871,04грн.        6125,78грн.

ОСОБА_4     2363,54грн.                          3757,46грн.         924,20грн.         7045,20грн.

А грошова компенсація сум стягнутого податку з доходів фізичних осіб їм виплачена не була.                                                

Тому позивачі просили задоволити їхні вимоги, стягнувши з відповідачів на їх користь грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, утриманого з їхньої заробітної плати за 2004-2006 роки, у відповідних сумах.

Постановою Староміського районного суду м. Вінниці від 25 травня 2006 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Державної судової адміністрації України і зобов'язано Державне казначейство України при Міністерстві фінансів України провести видатки з державного бюджету, передбачені Державній судовій адміністрації України на користь: ОСОБА_1 - 8081,19грн., ОСОБА_2 - 8891,78грн., ОСОБА_3 - 6125,78 грн., ОСОБА_4 - 7045,20 грн.

До решти відповідачів в задоволенні позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі Державна судова адміністрація України просить постанову суду, як необгрунтовану і ухвалену з порушенням вимог закону, скасувати та постановити нову постанову про відмову в позові до ДСА України і Територіального управління ДСА у Вінницькій області.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ДСА України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає по слідуючих підставах.

Судом встановлено, що позивачі працюють суддями Шаргородського районного суду Вінницької області.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» від 10.07.95 року № 584/95 судді звільнені від сплати

прибуткового податку.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року норми про матеріальне і побутове забезпечення суддів, їх соціальний захист не можуть бути скасовані чи знижені без відповідної компенсації. Надання суддям пільг, компенсацій і гарантій не може ставитися у залежність від бюджетного фінансування.

З набранням чинності з 01.01.04 року ЗУ «Про податок з фізичних осіб» протягом 2004-2005 років з нарахованої заробітної плати було утримано податок з доходів фізичних осіб з кожного з позивачів у відповідному розмірі.

Розміри справленого податку підтверджується довідками, виданими Територіальним управлінням Державної судової адміністрації Вінницької області.

Відповідно до пп. 22.2 і 22.7 ст. 22 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб», статті 48, п.44 ст. 80 ЗУ «Про державний бюджет України на 2004 рік» (які застосовуються по аналогії щодо механізму виплати компенсацій) та розпорядження Кабінету Міністрів України «Про деякі питання оплати праці суддів» від 20.01.2004 року № 22-р головам судів загальної юрисдикції дозволено здійснювати у 2004 році компенсаційні виплаті суддям, пов'язані зі справлянням податку по ЗУ «Про податок з доходів фізичних, осіб». Виплата грошової компенсації повинна здійснюватись за рахунок бюджетних призначень на оплату праці, передбачених у Державному бюджеті України на утримання органів судової влади. Податок з доходів фізичних осіб, утриманий з заробітної плати суддів, не повинен перераховуватися на єдиний казначейський рахунок державного бюджету. Джерелом виплати грошової компенсації суддям є нарахована сума податку з доходів фізичних осіб, утриманого з заробітної плати суддів, яка повинна залишитися в розпорядженні відповідної судової установи для здійснення рівноцінної та повної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.

Суд встановив, що вказана грошова компенсація сум стягнутого податку з доходів фізичних осіб позивачам виплачена не була.

Врахувавши вищевказані обставини та вимоги закону, суд дійшов до вірного висновку про задоволення вимог позивачів, оскільки вони є обґрунтованими і законними. Судом правильно визначено відповідача в особі ДСА України, з якого повинні бути стягнуті кошти.

Доводи апеляційної скарги безпідставні і висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 198, 200,205,206 КАС України, колегія судців, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України відхилити.

Постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 25 травня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий адміністративний суд України протягом одного місяця з дня проголошення.